Постановление суда № 112752019, 07.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 серпня 2023 року Справа № 160/6556/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/6556/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3-Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення про відмови у призначенні пенсії від 27.07.2022 року № 046950002452 та від 09.08.2022 року № 046950002452;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.11.1994 року по 31.12.1998 рік при розгляді заяви про призначення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/6556/23. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано до суду клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3-Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Відповідач вважає, що вимоги позивача щодо призначення пенсії за віком і зарахування періодів трудової діяльності до пільгового стажу є такими, що не відповідають вимогам ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки подані поза межами 6 місячного строку і позивачем не зазначено жодної причини, обставини, яка б перешкоджала йому звернутися до суду протягом цього часу.

При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.

Пунктом 8 ч. 1ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою тачетвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом не було встановлено порушення позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.

Згідно ч. 2ст. 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що після прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, заява про призначення пенсії позивачу була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії 09.08.2022.

Вказане рішення було направлено на адресу позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області супровідним листом від 10.08.2022.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 28.03.2023, що вбачається зі штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті.

Таким чином, позивачем дійсно було порушено строк звернення до суду.

Позивач у тексті позовної заяви і у заяві про поновлення строку просив врахувати, що своєчасному зверненню до суду і отриманню правничої допомоги перешкоджало відсутність енергопостачання, постійні повітряні тривоги і відсутність громадського транспортного сполучення, яке фактично припинилось після вторгнення рф на територію України.

Крім того, пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Суд звертає увагу також на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Відповідно дост. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, в якій зазначено, що суворе застосування адміністративним судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції».

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Відтак, враховуючи що частина процесуального строку, який позивачем пропущено припала на період дії воєнного стану на території України, беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму, на думку суду, у цьому випадку позивач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням позовної заяви.

Таким чином, суд вважає поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (ч. 3ст. 240 КАС України).

Керуючись ст.ст.122,123,240,248,256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/6556/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3-Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена протягом двох днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно дост. 256 КАС Українита може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 КАС України

Суддя О.В. Врона