Решение № 112725639, 09.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12180/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 травня 2023 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200383/2 від 08.12.2022 року;

визнати протиправним та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001366 від 08.12.2022 року.

Ухвалою від 30 травня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.12.2022 року ТОВ «ОТОМАН», брокерська компанія, що діє в інтересах ТОВ «Дунайська імпортна компанія» відповідно до договору № 11/06-20 від 11.06.2020 року, звернулась до Одеської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України у зв`язку з імпортуванням та ввезенням на територію України товару за митною декларацією (далі - МД) №22UA500500045133U5 (старий формат номера UA500500/2022/045133) від 18.12.2022 року, а саме: мандарин свіжий, сорту DOBASHIBENI, вагою 20 000,00 кг (нетто), країна виробництва Туреччина.

Після подання Декларантом МД, Відповідачем було відправлено повідомлення Декларантові, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.

У відповідь Декларантом надіслано лист № 08/12-22 від 08.12.2022 року, разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості: калькуляція витрат № б/н від 16.11.2022 року, прейскурант (прайс-лист) № б/н від 16.11.2022 року, копія митної декларації країни відправлення № 22330100EX00241012 від 25.11.2022 р., висновок експерта № 20-76/11-2022 від 28.11.2022 року, та в якому викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи.

Однак, митним органом вказані пояснення та додаткові документи враховані не були.

08.12.2022 року від відповідача надійшло рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200383/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001366 від 08.12.2022 року.

Так, відповідно до рішення про коригування, митна вартість була відкоригована в бік збільшення її розміру, а саме: митну вартість збільшено до USD 18 020,00 у порівнянні із заявленою Декларантом митною вартістю - USD 10 000,00.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, стосовно виявлених розбіжностей представник позивача у позовній заяві зазначає таке.

Щодо відсутності інформації про вартість упаковки представник зазначає, що вдповідно до розділу А.9 умов СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).

Відповідно до п. 7.2 Контракту на поставку № 13/22 від 10.03.2022 року, обов`язок упаковки і маркування Товару покладений на Постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на Постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником у вартість товару і додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту обов`язок пакування покладається на постачальника Товару - Фірму «ONPAK GIDA TARIM URUNLERI VE SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI».

Згідно з зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого Позивачем Товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, Позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч.10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення Позивачем митної вартості.

Таким чином, у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.

Щодо відсутності в інвойсі умов оплати товару представник зазначає, що п. 3.2 Контракту прямо передбачено, що якщо в товаросупровідних документах та/ або інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки товару, яка здійснюється відповідно до певного інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1. Контракту, то вважається, що 100% вартості такого товару, що поставляється на підставі певного інвойсу, має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Тобто сторонами Контракту в п. 3.2. фактично закріплено обрання післяплати як умови оплати за замовчуванням, якщо інше не передбачено товаросупровідними документами або інвойсом.

Щодо тверджень митного органу, щодо ненадання ще одного рахунка-фактури, що зазначений в експортній митній декларації представник зазначає, що в Експортній декларації зазначено номер рахунку-фактури (E-Fatura) № 22243160110886026199534 від 22.11.2022 року, але це не ще один рахунок-фактура, а той самий інвойс, який був наданий до митного оформлення Відповідачу. Номер 22243160110886026199534 це ідентифікаційний номер інвойсу, який було йому присвоєно на «Порталі експортних рахунків (інвойсів)» (https://efatura.gtb.gov.tr/) як електронному документу згідно з турецьким митним законодавством програмним забезпеченням для митного оформлення, що є аналогом української Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), яка об`єднує в собі всі програмнотехнічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення та контролю.

Отже, Позивачем було надано до митного оформлення всі необхідні та наявні в нього документи, що стосуються Товару, в тому числі один єдиний інвойс. Інших інвойсів на розмитнюваний Товар Постачальником оформлено не було.

Щодо доводів відповідача стосовно непроведення експертом спеціальної перевірки достовірності незалежних джерел, які були використані у висновку експерта та стосовно посилання Відповідача на те, що висновок експерта має інформаційний характер, як на підставу для залишення його поза увагою, представник вказує, що зазначені посилання є необґрунтованими, адже здійснюючи такий висновок у Рішенні про коригування, Відповідач фактично презумує наявність обов`язку експертів здійснювати купівлю товарів, пропозиції щодо яких ним вивчалися на ринку, оскільки іншого способу перевірки достовірності цінових пропозицій аналогічного товару, окрім як реального придбання такого товару, не існує. Оскільки до обов`язків експерта при здійсненні товарознавчої експертизи не входить укладення договорів купівлі-продажу товару за кожною з пропозицій, що ним досліджена, зауваження Відповідача з цього питання є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що висновок експерта має інформаційний характер, як на підставу залишення його поза увагою, представник позивача звертає увагу, що кожен документ сам по собі має інформаційний характер, оскільки є джерелом інформації та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, Відповідачем не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме надані Позивачем висновки не могли бути прийняті до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості.

Стосовно вимоги надати додаткові документи, представник зазначає, що відповідачем не було зазначено яких саме не вистачає документів, однак поряд з цим повністю проігноровано надані декларантом документи.

А тому для витребування додаткових документів Відповідач повинен був чітко зазначити, які саме розбіжності наявні у наданих до митного оформлення документів, що можуть вплинути на визначення митної вартості, або які ознаки підробки були виявлені, або які відомості відсутні у наданих документах.

Таким чином, на думку представника позивача при митному оформленні декларантом було надано всі наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

У встановлений судом строк через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/6023/23 від 14.06.2023 року), відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з огляду на таке.

Так, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Мандарин свіжий, сорту DOBASHIBENI, у пластикових ящиках 1850 шт., на 26 дерев`яних палетах, врожай 2022 року. Торговельна марка: ONPAK. Виробник: ONPAK GIDA TARIM URUNLERI VE SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва: Туреччина (TR)» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №22UA500500045133U5 від 08.12.2022.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 22UA500500045133U5 від 08.12.2022 року позивачем подані документи зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 22UA500500045133U5 від 08.12.2022 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200383/2 від 08.12.2022, а саме:

1)відповідно до пп. в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно з п. 7 зовнішньоекономічного договору від 10.03.2022 № 13/22 товар повинен бути упакований та маркований, але у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) не містять дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.03.2022 № 13/22 передбачено 100% передоплату або 100% оплату протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, але в наданий до митного оформлення рахунок-фактурі (інвойс) від 22.11.2022 №M012022000000205 не містить умов оплати за товар.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,

4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

08.12.2022 декларантом ТОВ "ОТОМАН" надіслано копію митної декларації країни відправлення (без перекладу на українську мову згідно ст.254 МКУ), висновок про вартісні характеристики товару, прайс-лист від та лист ТОВ "ДУНАЙСЬКОЇ ІМПОРТНОЇ КОМПАНІЇ" від 08.12.2022 №08/12-22, яким повідомлено що інших документів надано не буде.

В додатково наданій копії митної декларації країни відправлення наявне посилання на E-Faturu, яка до митного оформлення не надавалася.

У додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2022/200383/2 від 08.12.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001366 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська Імпортна Компанія".

Також, додатково відповідач зазначив, що Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №22UA500500045344U3 від 09.12.2022 року.

Через канцелярію суду 19.06.2023 року (вхід.№ ЕС/6269/23) від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечень на відповідь на відзив до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

10.03.2022 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (Україна, покупець) та фірмою ONPAK GIDA TARIM URUNLERI VE SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина, постачальник) було укладено контракт на поставку № 13/22.

Відповідно умов контракту постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар зазначений в замовленні покупця та у виставлених на його підставі інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту, в порядку та на умовах, обумовлених контрактом (п.1.1 Контракту).

Поставка товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається в замовленнях, наданих покупцем на кожну партію товару. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, зазначеної в інвойсі по кожній партії товару (п.1.2 контракту).

Оплата за товар здійснюється покупцем на наступних умовах: 100% передплати АБО 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД (п.3.1 Контракту).

Якщо в товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки товару, яка здійснюється відповідно до певного інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього контракту, то вважається, що 100% вартості такого товару, що поставляється на підставі певного інвойсу, має бути сплачено постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупець, що підтверджується ВМД. (п.3.2 Контракту)

Постачальник може здійснювати поставку за цим контрактом на наступних умовах «Інкотермс 2020»: - СРТ (місце/порт відправлення/призначення вказується в інвойсі) термін «фрахт/перевезення оплачено до …» означає що постачальник здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, постачальник зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вище зазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту… Сторони можуть обрати й інші умови поставки Товару, ніж ті, що зазначені в цьому пункті, про що має бути укладено додаткову угоду до цього Контракту (п.4.2 Контракту).

Товар постачається покупцеві в тарі постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов`язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування та маркування товару покладаються на постачальника. Ці витрати закладаються самостійно постачальником до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають (п.7.1-7.2 Контракту).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (клієнт) та ТОВ «ОТОМАН» (експедитор), 11.06.2020 року укладено договір № 11/06-20 про надання послуг, за яким даний договір регулює взаємини сторін пов`язані з транспортним експедируванням внутрішніх вантажів клієнта та їх митного оформлення. Транспортне експедирування та митне декларування полягає у наданні експедитором транспортно-експедиторських та брокерських послуг за плату і за рахунок клієнта.

На виконання вищевказаних договорів, у зв`язку з імпортуванням та ввезенням на територію України товару «Мандарин свіжий, сорту DOBASHIBENI, у пластикових ящиках 1850 шт., на 26 дерев`яних палетах, врожай 2022 року. Торговельна марка: ONPAK. Виробник: ONPAK GIDA TARIM URUNLERI VE SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва: Туреччина (TR)» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №22UA500500045133U5 (старий формат номера UA500500/2022/045133) від 08.12.2022 року.

На запит Відповідача повідомленням за вих. № 08/12-22 від 08.12.2022 року позивачем надано обґрунтовані пояснення щодо запитуваних митницею документів та надано відповідні додаткові документи, а саме: калькуляція витрат № б/н від 16.11.2022 року, прейскурант (прайс-лист) № б/н від 16.11.2022 року, копія митної декларації країни відправлення № 22330100EX00241012 від 25.11.2022 р., висновок експерта № 20-76/11-2022 від 28.11.2022 року; та в якому викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи.

Суд встановив, що Одеською митницею 02.12.2022 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2022/200383/2 та винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001366.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2022/200383/2 від 08.12.2022 року, а саме:

1)пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.03.2022 № 13/22 передбачено 100% передоплату або 100% оплату протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем але, в наданий до митного оформлення рахунок-фактурі (інвойс) від 22.11.2022 № M012022000000205 не містить умов оплати за товар».

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Суд встановив, що на запит Відповідача повідомленням за вих. № 08/12-22 від 08.12.2022 року позивачем надано обґрунтовані пояснення щодо запитуваних митницею документів та надано відповідні додаткові документи, а саме: калькуляція витрат № б/н від 16.11.2022 року, прейскурант (прайс-лист) № б/н від 16.11.2022 року, копія митної декларації країни відправлення № 22330100EX00241012 від 25.11.2022 р., висновок експерта № 20-76/11-2022 від 28.11.2022 року; та в якому викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи.

Однак ці документи не були враховані відповідачем та прийняті оскаржувані рішення.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Стосовно твердження відповідача: відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Контракту, Товар постачається покупцеві в тарі постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов`язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування та маркування товару покладаються на постачальника. Ці витрати закладаються самостійно постачальником до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.

Відповідно до п. 4.2 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2020). Та відповідно до розділу А.9 умов CРТ Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

А також, відповідно до наданої до митного оформлення калькуляції від 16.11.2022 року до вартості товар постачальником включено вартість тари і упаковки.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що умовами контракту передбачено включення вартості пакування та маркування до вартості товару та наданими митному органу документами це підтверджено, а тому не передбачено понесення додаткових витрат покупцем на пакування та маркування товару.

Тому твердження відповідача про відсутність таких документів відхиляється судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стосовно твердження відповідача, що в наданому інвойсі не вказано умов оплати за даною поставкою, суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. Контракту, оплата за товар здійснюється покупцем на наступних умовах: 100% передплати АБО 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД.

Якщо в товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки товару, яка здійснюється відповідно до певного інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього контракту, то вважається, що 100% вартості такого товару, що поставляється на підставі певного інвойсу, має бути сплачено постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. (п.3.2 Контракту)

Як вбачається з поданого до митного оформлення інвойсу в ньому не зазначено конкретного способу здійснення оплати за товар, проте з урахуванням п. 3.2 контракту передбачено, що 100% вартості товару має бути сплачено постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем.

Таким чином, суд доходить висновку, що твердження відповідача є безпідставними, а тому відхиляються судом.

Стосовно ненадання ще одного рахунка-фактури, що зазначений в експортній митній декларації, суд зазначає, що позивачем доведено наявність лише одного рахунка фактури.

Так, позивач зазначив, що в Експортній декларації вказано номер рахунку-фактури (E-Fatura) № 22243160110886026199534 від 22.11.2022 року. Номер 22243160110886026199534 це ідентифікаційний номер інвойсу, який було йому присвоєно на «Порталі експортних рахунків (інвойсів)», як електронному документу згідно з турецьким митним законодавством програмним забезпеченням для митного оформлення, що є аналогом української Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), яка об`єднує в собі всі програмнотехнічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення та контролю.

У свою чергу відповідачем не наведено доводів та не надано доказів на спростування цих обставин.

Таким чином, на думку суду, зазначені сумніви митного органу є безпідставними та не обґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Також, щодо непроведення експертом спеціальної перевірки достовірності незалежних джерел, які були використані у висновку експерта та стосовно посилання Відповідача на те, що висновок експерта має інформаційний характер, як на підставу для залишення його поза увагою, суд зазначає, що зазначені посилання є необґрунтованими, оскільки до обов`язків експерта при здійсненні товарознавчої експертизи не входить укладення договорів купівлі-продажу товару за кожною з пропозицій, що ним досліджена.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200383/2 від 08.12.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001366 від 08.12.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ40017905, місцезнаходження: 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1) судовий збір в розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко