Постановление суда № 112723798, 09.08.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 серпня 2023 року Справа №320/9289/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши клопотання Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, у якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 13 грудня 2022 року, відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях провести перерахунок розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку пенсії ОСОБА_1 №15/68 від 15.04.2021 року, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 13 грудня 2022 року, відповідно до статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №320/9289/23, суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

08.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін, де вказано, що на даний час існує судова практика щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, яка ґрунтується на висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6071/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21 та від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21.

Як вказується у відзиві, відповідач не згоден з цієї позицією Верховного Суду. В свою чергу, існування практики Верховного Суду з вищевказаного питання суттєво ускладнює доведення відповідачем обґрунтованості саме його позиції.

Крім того, правильне вирішення справи ускладнено тим, що норма (пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704), яка застосовується у спірних правовідносинах, припинила свою дію на час виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2021), що призвело до утворення так би мовити «правового вакууму».

В процесі судового засідання представник ГУ СБУ отримає можливість звернути увагу на головне у викладених ним письмових доводах, зможе надати у разі потреби додаткові пояснення суду, а у випадку надходження контраргументів з боку позивача висловити власні заперечення.

Відтак, на думку відповідача розгляд справи у відкритому судовому засіданні сприятиме більш повному та всебічному висвітленню зазначеної правової проблеми та, відповідно, забезпечить ефективне вирішення завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, під час розгляду даної справи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У силу норм ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Додатково суд наголошує, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку, визначеному ст.ст. 262, 263 КАС України, не позбавляє права сторін у справі надавати докази та висловлювати свою позицію письмово, спростовувати доводи опонентів шляхом надання до суду передбачених КАС України заяв по суті справи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку («Аксен проти Німеччини»), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №320/9289/23 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19.

Представником відповідача не наведено обґрунтувань наявності значної складності розгляду справи або її суспільної значності, необхідності суду заслуховувати свідків або експертів у справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін у справі №320/9289/23 - відмовити.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк