Решение № 112709378, 09.08.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7069/23

пр. № 2-о/759/599/23

09 серпня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання - Радзівіл А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниць - ОСОБА_3 , після його смерті заявниці подали заяву на прийняття спадщини за законом у встановленому порядку та встановлений законом термін до Дванадцятої державної нотаріальної контори. Майно, щодо якого відкрита спадкова справа - двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 та його покійній матері ОСОБА_4 в рівних долях кожному. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживала до смерті разом із сином. Спадкову справу після смерті матері ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відкрив, але не завершив оформлення спадщини.

У ході ознайомлення із зібраними документами спадкової справи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , державний нотаріус Дванадцятої київської нотаріальної контори видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1441/02-31 від 13.04.2023 року, а саме отримання спадку у вигляді квартири, що була оформлена на ОСОБА_4 через відсутність підтвердженого документально факту родинних відносин між ОСОБА_3 та його матір`ю ОСОБА_4 .

Вивчивши Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з`ясували, що прізвище ОСОБА_4 після шлюбу стало « ОСОБА_7 », у свідоцтві про народження їх сина ОСОБА_3 його мати вказана як ОСОБА_4 . Отримавши і вивчивши повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану ОСОБА_4 , нотаріус з`ясувала, що в реєстрі відсутня будь-яка інформація як ОСОБА_4 отримала назад своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».

З огляду на викладене, виникла ситуація, коли необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити, що померлий батько заявниць ОСОБА_3 був сином померлої ОСОБА_4 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

08 травня 2023 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва заява прийнята до розгляду у порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 20 червня 2023 року залучено до участі у цивільній справі в якості заінтересованої особи Київську міську раду.

12.07.2023 року на адресу суду від представника Київської міської ради надійшов відзив, в якому представник просив суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заявниця ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, до початку судового засідання через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вимоги, викладені у заяві, підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи у поданому відзиві просив суд розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Зважаючи на розумні строки розгляду справи, наявні клопотання про розгляд справи за відсутності учасників справи, суд прийняв рішення про розгляд заяви у відсутності осіб, що не з`явились.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с. 35).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с. 46).

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 47).

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами, їх батьком є ОСОБА_3 .

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народився від батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 49).

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 41).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00035380034 встановлено, що щодо ОСОБА_4 наявний актовий запис про шлюб від 02 квітня 1958 року №419, здійснений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Радянського районного управління юстиції міста Києва, відповідно до якого, ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу стала ОСОБА_4 (а.с. 42-43).

У свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 прізвище ОСОБА_4 вказано як « ОСОБА_9 », тобто прізвище до реєстрації шлюбу (а.с. 40).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 квітня 2023 року №1441/02-31 державним нотаріусом Дванадцятої київською державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю факту родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 39).

Проаналізувавши викладене, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Заявницям встановлення факту родинних відносин необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

На підставі вищезазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що досліджених у судовому засіданні документів є достатньо для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як матері та сина.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 263, 265, 273, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 та був зареєстрований і проживав у АДРЕСА_1 , як матері та сина.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко