Постановление суда № 112690057, 01.08.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4897/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

секретаря судового засідання Чейпеш В.В.

у присутності:

представника позивача - адвокат Пересоляк О.С.

представника відповідача адвокат Мигальчич Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_2 адвоката Пересоляк Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Разом з тим, від представника відповідача за первісним позовом адвоката Мигальчич Л.А. до суду надійшов зустрічний позов про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

В судовому засіданні 01.08.2023 року:

представник позивача адвокат Пересоляк О.С., відносно прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду заперечив.

представник відповідача адвокат Мигальчич Л.А. просила прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду, вважає, обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є розірвання шлюбу.

Предметом зустрічного позову є визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Разом з тим, з аналізу первісного позову про розірвання шлюбу та зустрічної позовної заяви про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів вбачається, що такі позовні вимоги можуть бути розглянуті окремо незалежно одна від іншої, задоволення зустрічного позову жодним чином не впливає на задоволення первісного позову, оскільки вони виникли з різних сімейних правовідносин.

Крім тогосуд враховуєрізний процесуальнийпорядок розглядусправ,оскільки спірпро розірванняшлюбу та стягнення аліментів -є малозначноюсправою,розгляд якоїможливий упорядку спрощеногопозовного провадження,спір провизначення місцяпроживання дітей-є спором,який відповіднодо ч.4ст.274ЦПК Українипідлягає розглядулише упорядку загальногопозовного провадження,потребує більштривалого часуу зв`язкуз необхідністюзалучення третьоїособи:Служби усправах дітейУжгородської міськоїради,отримання висновкуоргану опікита піклуваннящодо розв`язанняспору.

Крім того суд враховує, що згідно повідомлення представників сторін, як позивач так і відповідач з дитиною знаходяться за межами України, про що свідчить і наявний в матеріалах справи і долучений до зустрічної позовної заяви,лист виконавчого комітету Ужгородської міської ради про неможливість об`єктивно дослідити всі обставини, щодо визначення місця проживання дитини, через перебування дитини за межами України.

Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову є правом суду, враховуючи те, що задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісного позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем за первісним позовом, призведе до затягування судового процесу, істотно розширитьпредмет доказування,призведе дозалучення більшогокола учасників, що не сприятиме своєчасному та оперативному розгляду та вирішенню справи, такому розгляду також не сприятиме перебування сторін у справі закордоном, що у свою чергу затягне надання висновку органом опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини.

Разом з тим, суд вбачає доцільним роз`яснити відповідачу за первісним позовом, що відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє права на звернення з самостійним позовом до компетентного суду щодо вирішення виниклого спору в порядку, регламентованому ЦПК України, відповідно до ст.175,177 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 193, 194, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини відмовити.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С.Дегтяренко