Постановление суда № 112682126, 07.08.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4324/23

Номер провадження 2-а/629/17/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача - Соколик Ірина Володимирівна, до Головного управління національної поліції в Харківській області, Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, третя особа інспектор ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Костоглодов Вадим Олександрович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов вищезазначений адміністративний позов про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документи (квитанції) про сплату судового збору позивачем не надано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону №3674-VІ.

Статтею 1,2 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011№3674-VI передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

18 березня 2020 року в справі №543/775/17 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, остання в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду вказала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в справі №629/4324/23 є, зокрема, постанова від 26 липня 2023 року серії БАД № 324717 про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. за порушення частини другої статті 121-3 ч.1 КУпАП. Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17 є застосовними й у розглядуваному спорі, оскільки правовідносини у цих справах є подібними.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, зокрема, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Аналогічні підходи до розв`язання спірного у цій справі питання застосовано Верховним Судом у справі №183/1785/20(2-а/199/69/20) (постанова від 21 грудня 2020 року) за схожих фактичних обставин.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення, а саме: постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, в тому числі поліції, підлягає оскарженню, зокрема, в порядку, передбаченому КАС України з урахуванням особливостей, передбачених статтею 286 КАС України, яка і визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 536,80 грн.

Відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 160, 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд також вважає за необхідне попередити позивача, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, то позовна заява у відповідності до ч. 4 ст. 169 КАС України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, третя особа інспектор ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Костоглодов Вадим Олександрович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЦЕНДРА