Постановление суда № 112674565, 28.07.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16631/23

Провадження № 1-кп/947/991/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вм.Одесі обвинувальний акт у кримінальномупровадженні,внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідуваньза №12023162480000164 від 01.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 263 КК України.

Прокурорпросив судпродовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний західу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого кримінальнихправопорушень, які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, раніше судимий, не одружений, не має дітей, не працюючого, відсутні стійки соціальнізв`язки усуспільстві, у зв`язку з чим може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно чинити тиск на свідків у цьому кримінальномупровадженні, може скоїти інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_4 звернулась до суду з письмовим клопотанням про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місце реєстрації, з підстав викладених в клопотанні. Так, до справи долучені покази свідка ОСОБА_6 , який підтверджує покази свідка ОСОБА_7 і спростовує обвинувачення відносно ОСОБА_8 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 є діючим військовослужбовцем, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, оскільки проживає разом з матір`ю, її сестрою і двома племінниками, тому подальше його тримання під вартою є не доцільним, відносно нього можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.

Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ,суд враховує обставини,передбачені ст.ст.177-178КПК України,з урахуваннямособи обвинуваченого ОСОБА_5 ,його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальнихзв`язків,того факту,що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, що він раніше судимий, не одружений, не працевлаштований, відсутнє джерело доходу, тобто відсутні стійки соціальнізв`язки усуспільстві, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно чинити тиск на свідків у цьому кримінальномупровадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тому суд приходить до висновку просуспільний інтересу триманні обвинуваченого під вартою,переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден збільш м`якихзапобіжних заходівможе не забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177КПК Україниризикам, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи доводи захисника ОСОБА_4 щодо можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що наявність у обвинуваченого місця мешкання, родини, та те, що він є військовослужбовцем, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду та можливого покарання. Так з оглядуна характерінкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категоріїнетяжкого та тяжкого кримінального правопорушення, чітким є переконання суду, що ризики, які існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на даний час не змінилися, та не зменшилися, тому ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Суд, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,181,183,184,194,196,197,331,350,369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без задоволення.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ» строком на 60 днів, тобто до 27.09.2023 року.

Залишити без змін, визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя ОСОБА_1