Решение № 112667193, 01.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16885/22

провадження № П/380/17018/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Савка В.А.,

за участю представників сторін: Волчкової А.Р.

розглянув в місті Львові у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного судувід 04 липня 2023 року відмовлено повністю в задоволенні первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ про стягнення адміністративно-господарських санкцій; понесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 24810 гривень покладено на платника; задоволено повністю зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №40 від 14.07.2022 про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21472 грн.

07.07.2023 представник позивача (за зустрічним позовом) подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 40 589 грн.

13.07.2023 року представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Дане клопотання обґрунтоване тим, що зазначений адвокатом розмір витрат за надання допомоги є значно завищений та для Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, як для державного органу є непосильним в силу обмежених бюджетних асигнувань.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» в судове засідання не з"явився, у заяві вказав про розгляд її у його відсутності.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в судовому засіданні підтримала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.

Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1180566 від 16.01.2023, копію договору №АО/С-21/75 від 15.02.2021; копію платіжної інструкції № 97373 від 07.07.2023 в розмірі 40 589 грн., копію рахунку № АО/С-21/64553727567 від 07.07.2023 року, копію акту наданої правової допомоги до Додатку № 15 від 01.12.2022 року до Договору № АО/С-21/75 про надання правової допомоги від 15.02.2021 року.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛОВЕЙЛС» укладено Договір про надання правничої допомоги № АО/С -21/75 від 15.02.2021 року.

Як вбачається з акту наданої правової допомоги від 04.07.2023, Адвокатським об`єднанням було надані наступні юридичні послуги:

- зустріч з клієнтом,отримання документів, попередня консультація 4388, 00 грн.

- підготовка зустрічного позову (написання позовної заяви, формування додатків для суду і сторін, завіряння копій документів та ін.) у справі № 380/16885/22 13 164, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив на зустрічний позов від 21.04.2023 року у справі № 380/16885/22 6582, 00 грн.;

- участь в судових засіданнях та підготовчих засіданнях в суді першої інстанції ( в т.ч. прибуття та очікування судових засідань) у справі № 380/16885/22: 04 квітня 2023 року; 26 квітня 2023 року; 04 травня 2023 року; 06 червня 2023 року; 04 липня 2023 року 16 455, 00 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов`язані із юридичним супроводом справи №380/16885/22 підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд відзначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Приписами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року («East/West Alliance Limited v. Ukraine», заява № 19336/04, § 268)).

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Указаний висновок Верховного Суду відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання суду, вартість таких послуг, як підготовка зустрічного позову та підготовка відповіді на відзив у розмірі 19 746,00 грн та час, витрачений адвокатом на їх надання кількістю 3 год, є значно завищеними, оскільки предмет спору у цій справі не є надмірно складним, містить лише епізод взаємопов`язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, відтак обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Крім того, зустріч з клієнтом, отримання документів, попередня консультація (кількість 40 хв) включаються до витрат, пов`язаних із підготовкою позовної заяви та охоплюються ними.

Щодо такого виду правової допомоги, як участь в судових та підготовчих засіданнях в суді першої інстанції 04 квітня 2023 року; 26 квітня 2023 року; 04 травня 2023 року; 06 червня 2023 року; 04 липня 2023 року 16 455, 00 грн., кількість годин роботи адвоката 2,5 годин, суд зазначає, що судове засідання, яке відбулося 14 квітня 2023 року, тривало 10 хв., судове засідання, яке відбулося 26 квітня 2023 року тривало 14 хв., судове засідання, яке відбулося 04 травня 2023 року тривало 30 хв., судове засідання, яке відбулося 06 червня 2023 року тривало 60 хв., судове засідання, яке відбулося 04 липня 2023 року тривало 35 хв. Тому суд вважає необґрунтованою заявлену суму винагороди адвоката в розмірі 16 455,00 грн.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 40589 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних робіт (наданих послуг), а також беручи до уваги заперечення відповідача, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача (за зустрічним позовом) понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 7000,00 грн.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 19-20, 22, 25-26, 90,139, 229, 241-246, 250, 251, 252, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВпро ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-ДРАЙВ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне додаткове рішення складено 04 серпня 2023 року.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна