Постановление суда № 112654564, 27.07.2023, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6324/14-к

Провадження № 1-кп/210/9/23

"27" липня 2023 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю адвокатів ОСОБА_4

з участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження № 42014040710000025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кривого Рогу, громадянки України, з вищою освітою, не заміжня, не працює, раніше не судима, прож. АДРЕСА_1

у скоєні кримінальних проступків та злочину, передбаченого ст. 190 ч.1,2, 358 ч.1,4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що після народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квітня 2010р. перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого за адресою пр. Металургів, 16 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу в зв`язку з отриманням державної соціальної допомоги на дитину як одинокій матері.

Так 05.07.2010р. ОСОБА_5 звернулась до управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого в буд.16 по пр. Металургів в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги на дитину як одинокій матері. При зверненні до управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги на одиноким матерям, в порушення ч.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», достовірно знаючи, що не має права на отримання соціальної допомоги, у письмовій формі повідомила неправдиві відомості про склад її сім`ї. Так, ОСОБА_5 , в п.2 заяви про додаткові відомості, які одинокою матір`ю від 05.07.2010р., зазначила неправдиві відомості про те, що вона не проживає з ОСОБА_7 , від якого має дитину, а також що сумісне життя з ним припинено 15.02.2010р.

07.07.2010 року, на підставі наданих ОСОБА_5 неправдивих відомостей, управлінням праці та соціального захисту населення прийнято рішення про призначення ОСОБА_5 допомоги на дитину як одинокій матері починаючи з червня 2010 року до досягнення дитиною 18 років.

В липні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про встановлення факту батьківства. 29.11.2013р. Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу винесене рішення по справі №210/5424/13-ц за заявою ОСОБА_5 відповідно до якого ОСОБА_5 , починаючи з 2009р. мешкала та вела спільне господарство з батьком своєї дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який визнав ОСОБА_6 своїм сином та піклувався про нього.

Таким чином ОСОБА_5 , внаслідок вчинення неправомірних дій, в порушення 4.1.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», в період з 07.07.2010 р. по 2013р., незаконно заволоділа бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, в загальній сумі 11453,10грн., чим спричинила матеріальну шкоду державі в особі управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_5 після народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2011 р. перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого за адресою пр. Металургів, 16 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу в зв`язку з призначенням державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Так 06.09.2011р. ОСОБА_5 звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого в буд. 16 по пр. Металургів в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку з урахуванням доходів. За результатами розгляду заяви управлінням праці та соціального захисту рішення від 08.09.2011р. про призначення їй допомоги.

Однак, в період часу з 14.11.2011р. по січень 2013р. ОСОБА_5 , замість здійснення догляду за дитиною, виконувала кранові роботи по ремонту та виготовленню рухомого складу за цивільно-правовими угодами в ТОВ «Трансмаш» та отримувала щомісячно винагороду. Всього за вказаний період ОСОБА_5 виплачено винагороду в сумі 23328,26грн.

В порушення ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», в період з 14.11.2011р. по січень 2013р. ОСОБА_5 не повідомила орган, що призначає і здійснює виплату соціальної допомоги, про факт виконання роботи за цивільно-правовими угодами та отримання винагороди.

Так 14.03.2012р., ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, достовірно знаючи, що не має права на отримання соціальної допомоги, у письмовій формі подала до управління праці та соціального захисту населення декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007р., в яку внесла неправдиві відомості про доходи своєї сім`ї. Так, ОСОБА_5 , в розділі 2 та 6 зазначеної декларації вказала неправдиві відомості про те, що вона не отримує доходи та не має інших видів додаткових джерел для існування.

На підставі наданих ОСОБА_5 неправдивих відомостей, управлінням праці та соціального захисту населення не прийнято рішення про припинення ОСОБА_5 виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Таким чином, ОСОБА_5 , внаслідок вчинення неправомірних дій, в порушення ст.13, ст. 15. ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент призначення допомоги), в період з листопада 2011 р. по грудень 2012р., незаконно заволоділа бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, в загальній сумі 12381,73 грн., чим спричинила матеріальну шкоду державі в особі управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_5 після народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2011 р. перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого за адресою пр. Металургів, 16 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу в зв`язку з призначенням державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Так 06.09.2011р. ОСОБА_5 звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого в буд. 16 по пр. Металургів в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку з урахуванням доходів. За результатами розгляду заяви управлінням праці та соціального захисту населення прийнято рішення від 08.09.2011р. про призначення їй допомоги.

Однак, в період часу з 14.11.2011 р. по січень 2013р. Тарасова виконувала кранові по ремонту та виготовленню рухомого складу за цивільно-правовими угодами в ТОВ «Трансмаш» та отримувала щомісячно винагороду. Всього за вказаний період ОСОБА_5 виплачено винагороду в сумі 23328,26грн.

Так 14.03.2012р., ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, достовірно знаючи, що не має права на отримання соціальної допомоги, у письмовій формі подала до управління праці та соціального захисту населення декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007р., в яку внесла неправдиві відомості про доходи своєї сім`ї. Так, ОСОБА_5 , в розділі 2 та 6 зазначеної декларації вказала неправдиві відомості про те, що не отримує доходи та не має інших видів додаткових джерел для існування.

На підставі наданих ОСОБА_5 неправдивих відомостей, управлінням праці та соціального захисту населення не прийнято рішення про припинення ОСОБА_5 виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Таким чином ОСОБА_5 шляхом внесення неправдивих відомостей в офіційний документ підробила декларацію про доходи та майновий стан.

Також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2011 р. перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого за адресою пр. Металургів, 16 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу в зв`язку з призначенням державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Так 06.09.2011р. ОСОБА_5 звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, розташованого в буд. 16 по пр. Металургів в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, із заявою про призначення соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку з урахуванням доходів. За результатами розгляду заяви управлінням праці та соціального захисту населення прийнято рішення від 08.09.2011р. про призначення їй допомоги.

Однак, в період часу з 14.11.2011р. по січень 2013р. ОСОБА_5 виконувала кранові роботи по ремонту та виготовленню рухомого складу за цивільно-правовими угодами в ТОВ «Трансмаш» та отримувала щомісячно винагороду. Всього за вказаний період ОСОБА_5 виплачено винагороду в сумі 23328,26грн.

Так 14.03.2012р., ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, призначеними для виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, достовірно знаючи, що не має права на отримання соціальної у письмовій формі подала до управління праці та соціального захисту населення декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007р., в яку внесла неправдиві відомості про доходи своєї сім`ї. Так, ОСОБА_5 , в розділі 2 та 6 зазначеної декларації вказала неправдиві відомості про те, що вона не отримує доходи та не має інших видів додаткових джерел для існування.

На підставі наданих ОСОБА_5 неправдивих відомостей, управлінням праці та соціального захисту населення не прийнято рішення про припинення ОСОБА_5 виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.

Таким чином ОСОБА_5 використала завідомо підроблений документ для протиправного підтвердження права на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку з урахуванням доходів, надавши його до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за :

-ч.1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом

обману (шахрайство).

- ч.2 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

- ч.1 ст. 358 КК України за ознаками підроблення іншого офіційного документу.

- ч.4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документу.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 звернулися з клопотанням про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження № 42014040710000025 у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, посилаючись на те, що

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).

По-перше: Стосовно закінчення строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст.190 ч.1 КК України повідомляю наступне.

Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за ч.1 ст. 190 КК України, який нею вчинено 31.12.2013 року, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є нетяжким.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція ч.1 ст. 190 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

В даному випадку слід застосовувати позицію викладену в постанові Великої палати Верховного суду України від 02.02.2023 року по справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) (додається), щодо обрахунку диференційованих строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності, а саме:

«…38. Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів…

…42. Кримінальними правопорушеннями, вчинення яких не перериває строків давності, є: спричинення умисного легкого тілесного ушкодження (частина перша статті 125), побої, мордування (частина перша статті 126), домашнє насильство (стаття126-1), погроза вбивством (стаття 129), незаконне проникнення в житло чи інше володіння особи (частина перша статті 162), крадіжка (частина перша статті 185),шахрайство (частина перша статті 190), незаконне полювання (частина перша статті248), групове порушення громадського порядку (стаття 293), хуліганство (частина перша статті 296), ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості (частина перша статті 300), опір представникові влади (частина перша статті 342), втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (частина перша статті 343), умисне знищення чи пошкодження його майна(частина перша статті 347), втручання в діяльність судових органів (частина перша статті 376), завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 383) КК тощо…

…47. На переконання Великої Палати, підхід, за якого ухилення підозрюваного, обвинуваченого від розслідування або суду безумовно виключає застосування диференційованих строків давності, є хибним і призводить до безпідставної заміни цих строків загальними, які встановлені частиною другою статті 49 КК і є значно тривалішими. Наслідком цього може бути притягнення до відповідальності і застосування заходів примусу за межами термінів, визначених відповідними кримінально-правовими нормами, що рівнозначно покаранню без закону всупереч забороні, встановленій статтею 7 Конвенції…

…55.З системного аналізу наведених кримінально-правових норм слідує, що за умови тлумачення змісту частини другої статті 49 КК України запропонований експертом спосіб особа, котра вчинить навіть умисне вбивство за обтяжуючих обставин, опиниться у кращому правовому становищі, порівняно з людиною, яка скоїть проступок або нетяжкий злочин і ухилятиметься від розслідування або суду. За відповідного підходу переховування особи від правоохоронних органів фактично прирівнюватиметься до вчинення найнебезпечніших злочинів проти основ національної безпеки України,миру та безпеки людства, кримінальна відповідальність за які давністю не обмежена.

56. Зазначене очевидно суперечить принципам пропорційності, співмірності кримінально-правових наслідків соціальній небезпеці протиправних дій і не відповідає дійсній волі законодавця.

57. Виходячи з наведеного, Велика Палата не погоджується з науковим висновком лінгвістичної експертизи тексту частини другої статті 49 КК.

58. З огляду на викладене Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків,передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину.

Висновки щодо застосування норми права

59. У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.

60. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті(п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення…».

Таким чином, у зв`язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (31.12.2013), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України минуло понад п`ять років, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст.49 КК України.

По-друге: Стосовно закінчення строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.2 КК України повідомляю наступне.

Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за ч.2 ст. 190 КК України, який нею вчинено 31.12.2012 року, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є нетяжким.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Санкція ч.2 ст. 190 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Таким чином, у зв`язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (31.12.2012), передбаченого ч.2 ст. 190 КК України минуло понад п`ять років, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст. 49 КК України.

По-третє: Стосовно закінчення строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст. 358 ч.1 КК України повідомляю наступне.

Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за ч.1 ст. 358 КК України, який нею вчинено 14.03.2012 року, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є кримінальним проступком.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція ч.1 ст. 358 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Таким чином, у зв`язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (14.03.2012), передбаченого ч.1 ст. 358 КК України минуло понад три роки, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст.49 КК України.

По-четверте: Стосовно закінчення строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст. 358 ч.4 КК України повідомляю наступне.

Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за ч.4 ст. 358 КК України, який нею вчинено 14.03.2012 року, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є кримінальним проступком.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція ч.4 ст. 358 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Таким чином, у зв`язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (14.03.2012), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України минуло понад три роки, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор у судовому засіданні протии задоволення клопотання не заперечує.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого в п.2 цієї частини

( п.2 - чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.).

Так як ОСОБА_5 вчинила кримінальні проступки та злочин, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обвинувачену ОСОБА_5 на підставі ст.49 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків і кримінального правопорушення, передбачених ст.190 ч.1, 190 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрити.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284 ч.2 п.1, 285, 286 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.. 190 ч.1, 190 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України в зв`язку із закінченням строків давності .

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 - закрити.

Речові докази по справі, що знаходиться в матеріалах справи зберігати в матеріалах справи.

Матеріали кримінального провадження № 42014040710000025 - залишити в матеріалах справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1