Решение № 112650712, 07.08.2023, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/908/23

Провадження № 2/542/247/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4790469 про надання споживчого кредиту від 18 вересня 2021 року в розмірі 59071 грн 00 коп., інфляційних витрат 15240 грн 35 коп., трьох відсотків річних 2369 грн 31 коп., а також сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 36).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» посилалось на те, що ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі також - ТОВ «Авентус Україна») з метою отримання споживчого кредиту, у зв`язку з чим за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4790469 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами Кредитного договору сума кредиту складала 19 000 грн., строк кредиту 21 день, дата повернення кредиту 09.10.2021 з правом подальшої пролонгації. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 19 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись приписами 4.3 Кредитного договору, кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

17 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, за умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного листа-повідомлення. Станом 01 червня 2023 року заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 59071 грн, з яких: 19 000 грн - сума кредиту та 40071 грн - нараховані проценти за користування кредитом. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивачем, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, нараховано інфляційні витрати в розмірі 15240 грн 35 коп. та 3% річних в розмірі 2369 грн 31 коп.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 76). У надісланій до суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав (а.с. 80).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяв про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Поштові відправлення із судовими повістками про проведення судових засідань, призначених на 28 червня 2023 року та 07 серпня 2023 року, які направлялись на зареєстровану адресу відповідача АДРЕСА_1 , повернулись до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38-40, 77-79).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими відповідачу, отже суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 08 червня 2023 року направлялась на адресу відповідача, однак 16 червня 2023 року разом із судовою повісткою, копією позовної заяви з додатками, повернулась до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38-69).

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 08 червня 2023 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.

Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4790469.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. Договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 19 000 грн. Тип кредиту - кредит.

Згідно з пунктами п.1.4, 1.5 Договору, строк кредиту склав 21 день. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2. договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3. договору.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадків, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2.-4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролангації є новою датою повернення кредиту.

Пунктом 2.1 Договору про надання споживчого кредиту встановлено, що кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з положеннями п.3.7., 3.8. Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 6-10), перед подачею заявки на отримання кредиту, клієнт ознайомлюється з обов`язковою інформацією про товариство, про порядок та умови надання фінансових послуг, з правилами та відповідним примірним кредитним договором, що розміщені на Веб-сайті, у тому числі з інформацією, викладеною у цих правилах. У випадку, якщо таку заявку споживач подає через партнера товариства та/або кредитного посередника, ознайомлення з інформацією, вказаною в цьому пункті правил, здійснюється споживачем після отримання повідомлення від товариства щодо можливості надання кредиту. Інформація, яка необхідна клієнту для прийняття ним обґрунтованого та усвідомленого рішення стосовно отримання кредиту, що розміщена товариством на власному Веб-сайті є повною, актуальною, безоплатною та доступною для самостійного ознайомлення.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 19 000 грн, шляхом зарахування 18.09.2021 грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 2351 від 20.01.2023 (а.с. 12).

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 59071 грн, яка складається з: 19000 грн тіло кредиту, 40071 грн проценти за користування кредитом. Даний факт підтверджується Карткою обліку за Договором № 4790469 від 18.09.2021 (а.с.16-19).

Судом також встановлено, що 17 січня 2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 13-14).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4790469, в загальному розмірі 59071 грн, з яких: 19 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 40071 грн - заборгованість за відсотками.

Про відступленняправа грошовоївимоги закредитним договоромТОВ «АвентусУкраїна» повідомиловідповідача шляхомнаправлення відповідногоповідомлення наелектронну адресу,зазначену останнімпри укладеннікредитного договору(а.с.20).

Отже, кредитор свої зобов`язання відповідно до вказаного договору про надання споживчого кредиту виконав в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання споживчого кредиту № 4790469 від 18.09.2021 за відповідачем рахується заборгованість за договором у загальному розмірі 59071 грн, з яких: 19 000 грн - сума кредиту та 40071 грн - нараховані проценти за користування кредитом. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, нараховано інфляційні витрати в розмірі 15240 грн 35 коп. та 3% річних в розмірі 2369 грн 31 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 59071 грн 00 коп., інфляційні витрати 15240 грн 35 коп., три відсотки річних 2369 грн 31 коп.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено,що міжТОВ «АвентусУкраїна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 19000 грн строком на 21 день.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору, зокрема: ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення отриманого кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 4790469 від 18 вересня 2021 року у загальномурозмірі 19000грн та не сплатив відсотки по кредиту в сумі 40071 грн.

Позивач на підставі договору факторингу набув статус нового кредитора за договором про надання споживчого кредиту №4790469 від 18.09.2021, отримав право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним договором.

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом та заборгованості за відсотками не виконав ані перед первісними кредиторами, ані перед фактором, який набув право вимоги за відповідним договором про надання споживчого кредиту.

Факт передачі первісним кредитором права вимоги за кредитним договором підтверджується наданим до суду витягом з Реєстру боржників (а.с. 15).

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за договором, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача в частині, а саме: стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4790469 від 18.09.2021 в розмірі 59071 грн, з яких основної суми боргу 19000 грн, заборгованості за відсотками 40071 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За умовами Договору про надання споживчого кредиту № 4790469 від 18.09.2021, останнім днем строку погашення кредиту було 28.01.2022.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем виникло з 29.01.2022, а відтак при розрахунку 3% та інфляційних втрат необхідно враховувати індекси інфляції за період з 29.01.2022 по 23.02.2022, тобто за проміжок часу, який неохоплений воєнним станом.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2022 року по квітень 2023 року та розрахунок 3% річних за період 24.02.2022 по 01.06.2023.

Провівши власні обрахунки, судом встановлено, що витрати від інфляції за лютий 2022 року складають 945 грн 14 коп. (59071,00*101,6/100) 59071,00 = 945 грн 14 коп.), а 3% річних 126 грн 23 коп. (59071*3/100/365* 26= 126 грн 23 коп.), які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту в розмірі 59071 грн, з яких: основної суми боргу 19000 грн, заборгованості за відсотками 40071 грн; а також інфляційні втрати у розмірі 945 грн 14 коп. та 3% річних 126 грн 23 коп.

Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 78,43% з розрахунку: 60142 грн 37 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 76680 грн 66 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 78,43% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2105 грн з розрахунку: 2684 грн (сума сплаченого судового збору) х 78,43% (відсоток задоволених позовних вимог).

Надаючи оцінку вимогам позивача та відповідача про стягнення зі сторін відповідно витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвокатів у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 (а.с. 24), копію звіту від 21.05.2022 про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2020, згідно з яким вартість правової допомоги склала 8000 грн (а.с. 25), рахунок на оплату по замовленню № 397/31/05 від 31.05.2023 (а.с. 26), платіжна інструкція № 495 від 01.06.2023 (а.с. 27).

З огляду на те, що відповідні витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 8000 грн підтверджені належними документами, враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 6274 грн 40 коп., з розрахунку: 8000 грн (сума сплаченого гонорару адвокату) х 78,43 % (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_2 ,АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» (вул.Загородня,буд.15,оф.118/2,м.Київ,03150,ЄДРПОУ 44559822) заборгованості за кредитним договором № 4790469 про надання споживчого кредиту від 18 вересня 2021 року в розмірі 59071 грн 00 коп. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімдесят одна гривня), а також інфляційні втрати у розмірі 945 грн 14 коп. (дев`ятсот сорок п`ять гривень чотирнадцять копійок) та 3% річних в сумі 126 грн 23 коп. (сто двадцять шість гривень двадцять три копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_2 ,АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» (вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2105 грн (дві тисячі сто п`ять гривень) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 6274 грн 40 коп. (шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва