Решение № 112638845, 04.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Справа № 280/3174/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії (відмову від 17 березня 2023 року) Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії з 25.01.2023 ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.08.2011 № 336 за період 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки Севастопольського державного підприємства «Атлантика» та довідки № 16 від 27 серпня 2014 року Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації про заробітну за період: 1984, 1985, 1988, 1989, 1990 роки і пільгової довідки від 15 серпня 2014 року № А-7/1314 Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії враховуючи заробітну плату (дохід) відповідно пункту 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв та надано довідки про заробітну плату. Відповідачем надана відповідь від 17.03.2023, та зазначено, що територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тимчасово окуповані, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації не можливо підтвердити підстави видачі довідок, оскільки для врахування довідок потрібен акт перевірки. У зв язку із відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії згідно вказаних довідок позивач звернувся до суду із цим позовом. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії відповідно до кількості відповідачів), у якій уточнити склад учасників справи та/або зміст позовних вимог.

05.06.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків, та уточнений адміністративний позов. В уточненому адміністративному позові позивач зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у якості третьої особи без самостійних вимог (далі - третя особа).

Ухвалою суду від 12 червня 2023 року звільнено позивача від сплати судового збору у цій справі та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.06.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти вимог, викладених в позовній заяві заперечує в повному обсязі, виходячи з наступного. Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з незгодою щодо розміру призначеної пенсії від 25.01.2023 відповідно до Закону № 1058-IV. На підставі звернення до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, позивачу надано відповідь від 17.03.2023 щодо відмови у перерахунку пенсії. Зазначаємо, що територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тимчасово окуповані, у зв`язку зі збройною агресію російської федерації не можливо підтвердити підстави видачі довідок, оскільки для врахування довідок потрібен акт перевірки. Дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Третя особа правом на надання пояснень щодо позову не скористалась.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

25.01.2023 ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії враховуючи заробітну плату (дохід) відповідно пункту 1 статті 40 Закону № 1058-IV за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв та надано довідки про заробітну плату.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.03.2023 у здійсненні перерахунку пенсії позивачу відмовлено на підставі того, що територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тимчасово окуповані, у зв`язку зі збройною агресію російської федерації не можливо підтвердити підстави видачі довідок, оскільки для врахування довідок потрібен акт перевірки.

Не погоджуючись з відмовою відповідача викладеною у цьому листі, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до ч. 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Згідно із абз. 5 ч. 1ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії врегульовано Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

У матеріалах справи містяться довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.08.2011 № 336 за період 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки Севастопольського державного підприємства «Атлантика», довідка № 16 від 27 серпня 2014 року Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації про заробітну за період: 1984, 1985, 1988, 1989, 1990 роки, пільгова довідка від 15 серпня 2014 року № А-7/1314 Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації.

Згідно із абзацом 2 підпункту 3 п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

З аналізу змісту наданих позивачем довідок встановлено, що вони видані на підставі первинних документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Щодо неприйняття пенсійним фондом документів, оскільки територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тимчасово окуповані, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та не можливо підтвердити підстави видачі довідок, для врахування довідок потрібен акт перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207-VII), тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до статті 1 Закону №1207-VII Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 1207-VII, на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно з статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Положеннями частин 1 - 3 статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, позивач дійсно подав довідки, які видані розташованим на тимчасово окупованій території підприємствами.

При цьому, періоди та характер роботи позивача підтверджено записами його трудової книжки та співпадають з відомостями зазначених вище довідок.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Отже, з огляду на зазначену практику ЄСПЛ суд доходить висновку, що зазначені довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв`язку при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі № 711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, та обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення.

З урахуванням того, що надані позивачем довідки щодо підтвердження заробітної плати (доходу) видані на підставі первинних документів, суд бере до уваги відомості, які зазначені у вказаних документах, враховуючи, що вони не спростовані відповідачем, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них.

Отже, судом встановлено, що відповідач має в своєму розпорядженні документи та інформацію про нараховані позивачу у спірний період суми заробітної плати.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у п. 52 (Рішення), 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Рішення) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Так, пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», пункт 128, та «Беєлер проти Італії», пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (, заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що за формою та змістом архівні довідки відповідають вимогам чинного законодавства та їх дані мають бути враховані відповідачем при обчислені розміру пенсії позивача, також враховуючи бажання позивача зарахувати заробіток за 60 місяців до 01.07.2000.

Вирішуючи питання щодо часу, з якого позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000, суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що для належного та ефективного захисту прав позивача, оскільки нарахування пенсії відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, оскільки суд не може втручатися в його дискреційні повноваження необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 25.01.2023 про перерахунок пенсії за віком позивачу з урахуванням висновків суду щодо зарахування сум заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.08.2011 № 336 за період 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки Севастопольського державного підприємства «Атлантика» та довідки № 16 від 27 серпня 2014 року Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації про заробітну за період: 1984, 1985, 1988, 1989, 1990 роки і пільгової довідки від 15 серпня 2014 року № А-7/1314 Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач судом звільнений від сплати судового збору, такі витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову від 17 березня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 25.01.2023 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням сум заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 22.08.2011 № 336 за період 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки Севастопольського державного підприємства «Атлантика» та довідки № 16 від 27 серпня 2014 року Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації про заробітну за період: 1984, 1985, 1988, 1989, 1990 роки і пільгової довідки від 15 серпня 2014 року № А-7/1314 Федерального державного унітарного підприємства «Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії» російської федерації.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, буд. 23, м.Черкаси, 18002; код ЄДРПОУ 21366538).

Повне судове рішення складено 04.08.2023.

Суддя Б.В. Богатинський