Решение № 112620092, 03.08.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/389/23

Провадження № 2/306/294/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Стеблей А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що у квартирі АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_4 - її, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мама, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок смерті мами відкрилась спадщина у вигляді спірної квартири, у якій, на даний час, проживає вона із своєю сім`єю. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.1996 року співвласниками даної квартири є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько - ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат - ОСОБА_6 . Зазначає, що у ДНК зареєструвати право власності неможливо так як відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, тому просить суд визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири, за ОСОБА_2 право власності на1/6 частини квартири, за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частини квартири. Що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні. Представник Свалявської міської ради просила розгляд справи провести за наявними в матеріалах справи документами. Треті особи щодо задоволення позову не заперечили (а.с. 21-22, 28, 41-45).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 21.02.1996 року власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати позивачки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.12.2021 року, актовий запис №438 від 28.12.2021 року, проведений Свалявським відділом ДРАЦС у Мукачівському районі Закарпатської області ПЗ МУ МЮ (м. Івано-Франківськ), ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - батько позивачки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 12.01.2016 року, актовий запис №3 від 12.01.2016 року, проведений Виконавчим комітетом Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області), ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 18.08.2007 року, актовий запис №156 від 18.08.2007 року, проведений відділом РАЦС Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області) (а.с. 4-6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 24.11.1984 року, батьками позивачки є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 7).

На спірну квартиру виготовлено Технічний паспорт №246 від 30.07.2016 року, вартість такої, відповідно до довідки №652 від 04.01.2022 року, становить 107.772 грн. (а.с. 9-13).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину … .

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на 2/3 частини квартири, за ОСОБА_2 , мешканкою АДРЕСА_3 право власності на 1/6 частини квартири, за ОСОБА_3 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності на 1/6 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

03.08.2023 року