Решение № 112611049, 03.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 160/2016/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ МВС України в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області по не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 (одинадцять) календарних років служби протиправною;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 263 344 (двісті шістдесят три тисячі триста сорок чотири) гривні 22 копійки.

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 позивач був звільнений з посади начальника сектору дільничих інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що в день звільнення зі служби в ОВС набув право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні за одинадцять календарних років вислуги, яка відповідачем не була виплачена. При цьому, у позові позивач посилається на ч.1 ст.9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, але вважає, що одноразова грошова допомога та компенсація за затримку виплати одноразової грошової допомоги є матеріальною шкодою у вигляді упущеної вигоди у розумінні норм Цивільного кодексу України.

Справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/2016/23 та передано на розгляд судді Неклеса О.М., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023р.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, судом було в т.ч. встановлено, що 05 серпня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області по не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 (одинадцять) календарних років служби протиправною;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 263 344 (двісті шістдесят три тисячі триста сорок чотири) гривні 22 копійки.

Справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11834/22 та передано на розгляд судді Кучугурної Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року (головуючий суддя Кучугурна Н.В.) відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди.

В ухвалі від 10.08.2022 року в межах справи №160/11834/22 судом було встановлено, що питання нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги вже було вирішено у справі №804/5067/16. Отже, судом у справі №804/5067/16, постанова у якій набрала законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі №160/11834/22.

Також, ухвалою від 10.08.2022 року в межах справи №160/11834/22 позивачу роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року у відкритті провадження в даній адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди відмолено з підстав того, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження прямо передбачено ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року в адміністративній справі № 160/2016/23 скасовано.

Справу № 160/2016/23 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Так, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що під правило, визначене у п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, не підпадає і наявність ухвали про відмову у відкритті провадження у справі № 160/11834/22, оскільки зазначена справа в провадженні суду на час подання ОСОБА_1 позову у цій справі не знаходилась у зв`язку з прийняттям по ній судового рішення ще 10 серпня 2022 року.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви

Ухвалою суду від 16.05.2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання: оригіналу позовної заяви зареєстрованої судом 06.02.2023р. вх.№9310/23, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, з належним чином засвідченими додатками у відповідності до кількості учасників справи.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.06.2023 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили за позивачем не визнано право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з грудня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ Дніпропетровської області, остання посада - начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області.

06 листопада 2015 року наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області № 485 позивача звільнено з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Після звільнення позивачу було відмовлено в отриманні вихідної допомоги.

Позивач оскаржив відмову в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018року по справі № 804/5067/16, адміністративний позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації за затримку розрахунку, задоволено частково. Вирішено стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 10891 (десять тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривня 32 копійки та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 07 листопада 2015 року по 05 вересня 2019 року в розмірі 91 373 (дев`яносто одна тисяча триста сімдесят три) гривні 28 копійок.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021року по справі № 804/5057/16, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління МВС в Дніпропетровській області задоволено. Рішення скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі №804/1382/16, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено поновити позивача на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року та стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9584, 00 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021року по справі № 804/1382/16, змінено рішення суду першої інстанції, а саме абзац п`ятий викладено наступним чином: стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 205 668 грн. 88 коп. (двісті п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 88 коп.). В іншій частині рішення залишено без змін.

17.02.2021 ГУМВС на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 видано наказ № 2 о/с, яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 № 485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 7 листопада 2015 року. Крім того, цим же наказом ГУМВС нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць.

В подальшому позивача звільнено з займаної посади.

Вважаючи, що при звільненні у 2015 році відповідач повинен був виплатити позивачу одноразову грошову допомогу за вислугу років, та внаслідок допущеної протиправної бездіяльності йому нанесено матеріальну шкоду, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоду, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що майнова шкода відшкодовується в разі завдання неправомірною бездіяльністю шкоди особистим немайновим правам фізичних осіб або майну.

Позивач пов`язує упущену ним вигоду в протиправній невиплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Разом з тим, судовим рішення у справі №804/5067/16, що набрало законної сили відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про виплату останньому одноразової грошової допомоги при звільненні. Судом зазначено, що у зв`язку з поновленням позивача на посаді відсутні підстави для виплати вказаної грошової допомоги.

Судом встановлено, що наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 05.05.2021 № 6 о/с, яким з 05.05.2021 позивача звільнено з посади начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління з 05.05.2021 за п.64 «г» (через скорочення штатів).

Разом з тим, згідно доводів позовної заяви та наведених позивачем розрахунків та обґрунтувань заявленої суми матеріальної шкоди, останній обраховує суму упущеної вигоди з 2015 року, тобто з первісного наказу про звільнення, який в судовому порядку був визнаний протиправним та скасований.

Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що при звільненні 06 листопада 2015 року зі служби, ГУ МВС України в Дніпропетровській області не виконало свій обов`язок по виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 календарних років вислуги йому завдано матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди.

З огляду на скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на займаній посаді, суд не вбачає протиправної бездіяльності в невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги в листопаді 2015 року.

Так само, за відсутності підтвердженого права позивача на отримання грошової допомоги при звільненні в 2015 році відсутні підстави вважати, що ним отримано матеріальну шкоду.

Відповідно до частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1статті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 73 КАС України).

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08592141, 49101, м. Дніпро, вул. Красна, буд. 20-а) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди,- відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса