Постановление суда № 112610432, 02.08.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 серпня 2023 р.Справа № 120/11506/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Першої Вінницької державної нотаріальної контори про скасування державної реєстрації про обтяження

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Левицькою-Корчун Вікторією Ігорівною, до Першої Вінницької державної нотаріальної контори про скасування державної реєстрації про обтяження.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.

Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач у своїх позовних вимогах заявляє вимогу про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Державному реєстрі обтяжень) державну реєстрацію про обтяження (номер запису 18001862) арешт нерухомого майна, внесений Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Курбатовою С.П. за № 225-2/13.

Однак суд зазначає, що скасування державної реєстрації не є тотожним поняттю визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень (індивідуального акта). Позовна заява не містить жодних доводів чи обґрунтувань, що державна реєстрація (запис у державному реєстрі) є тим рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії), щодо якого адміністративний суд може прийняти рішення про його скасування.

Тобто зміст заявленого позову не узгоджується із визначеними в ч. 1 ст. 5 КАС України способами захисту порушених прав в сфері публічно-правових відносин.

Відтак, позивачеві необхідно конкретизувати позовні вимоги та визначитись із належним способом захисту порушених прав.

Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому варто зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

2. У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У своєму позові позивач зазначає, що на підставі повідомлення № 225-2/13 від 27.03.2002 приватного нотаріуса Курбатової С.П., Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою неправомірно було накладено заборону відчуження (арешт) на все майно, що належить ОСОБА_1 , яке в подальшому знято не було.

Втім, до позовної заяви позивачем не додано доказів на підтвердження його права власності на усе майно, на яке було накладено арешт. З долученої до позову копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можливо встановити хто саме є власником нерухомого майна (частки такого майна та його обсягу) та чи є безпосередньо сам позивач власником такого майно.

Зазначені обставини не дають можливість суду з`ясувати дійсну відсутність приватно-правового (цивільного) спору між позивачем та іншими особами щодо певного об`єкту (об`єктів) нерухомого майна, які перебувають під забороною.

Також позивачем до позовної заяви не додано письмових доказів, які би спростовували існуючу розбіжність в підставах накладення заборони відчуження майна, що зазначені в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав, а саме даті повідомлення приватного нотаріуса Курбатової С.П. № 225-2/13 як "28.03.2002", коли долучена до позову копія повідомлення датована "27.02.2002".

Таким чином позивачу необхідно надати до позовної заяви усі ті докази, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема докази щодо усього майна, яке перебуває під арештом та відомості про його власника (власників); повідомлення приватного нотаріуса Курбатової С.П. № 225-2/13 від 28.03.2002.

3. Згідно з частинами другою та четвертою ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов`язки.

Так, позивачем в позовній заяві визначено в якості третьої особи Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Курбатову Світлану Пантелеймонівну. Однак, сам факт зазначення в позовній заяві цієї особи в статусі третьої особи не надає їй такого процесуального статусу, оскільки згідно вимог ст. 49 КАС України, питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за обґрунтованою заявою сторони.

Разом з тим, до матеріалів позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третьої особи та не зазначено, на яких підставах належить залучити відповідну третю особу як і те, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.

Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути позивачу шляхом надання відповідної заяви про залучення до участі в справі третьої особи із зазначенням підстав на яких належить залучити відповідну третю особу до участі у справі, а також обґрунтування того, що прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Вінницької державної нотаріальної контори про скасування державної реєстрації про обтяження, - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович