Решение № 112610400, 01.08.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 серпня 2023 р.Справа № 120/10839/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Теплицьке АТП 10553" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах приватного акціонерного товариства "Теплицьке АТП 10553" звернувся його представник до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов № 337483 від 27 вересня 2022 року та № 337873 від 06 грудня 2022 року про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі по 17000 гривень кожною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що оскаржуваними постановами до приватного акціонерного товариства застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі по 17000 гривень кожною за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення пасажирів за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього ж Закону.

На переконання представника позивача, оскаржувані постанови є протиправними, оскільки водіями позивача надано документи, визначені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", серед яких паспорта маршрутів, які містять і графік режиму праці та відпочинку водіїв, а також графіки змінності водіїв.

Окрім того, представник позивача звернув увагу на тому, що форма протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу затверджена Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, та є додатком до неї.

Одним з обов`язкових реквізитів протоколу перевірки та адаптації тахографа є ідентифікаційний код.

Пунктом 5.3 згаданої вище Інструкції передбачено, що ідентифікаційний номер присвоюється протоколу автоматично під час передачі його відповідальною особою пункту сервісу тахографів до бази даних та складається із порядкового номера пункту сервісу тахографів у переліку та шестизначного цифрового номера.

Також представник відповідача зауважив, що на усні звернення позивача жодний пункт сервісу тахографів не зміг забезпечити видачу протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортних засобів, який би відповідав встановленим до нього та зазначеним вище вимогам, а саме внесеного до автоматизованої системи бази даних перевірки та адаптації тахографів до транспортних засобів, а також мати ідентифікаційний код, присвоєний у встановленому порядку.

За таких обставин, на думку представника позивача, слід визнати протиправними та скасувати постанови про накладення на позивача адміністративно-господарських штрафів.

Ухвалою від 29 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Статтею 48 Закону про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення. На переконання представника відповідача, положеннями спеціального Закону на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія, а останнього - пред`явити для перевірки відповідні документи. Проте долучені до позову документи не свідчать про їх пред`явлення під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу. При цьому відсутність у водія належним чином оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа на момент проведення рейдової перевірки підтверджується актами від 07 вересня 2022 року № 335264 та від 15 листопада 2022 року № 335642. У актах зазначено, що водії транспортних засобів відмовилися від надання пояснень.

Також представник відповідача вказав на те, що транспортні засоби Volkswagen, реєстраційний номер АВ0045AF, та Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були обладнані тахографами, а тому відповідно до чинного законодавства водії повинні були мати при собі відповідні протоколи про перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів. За таких обставин представник відповідача вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

01 травня 2023 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення. Такі обґрунтовані тим, що наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Водночас пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" № 338-р від 25 березня 2020 року з подальшими змінами, з урахуванням поширення на території України гострої респіратор хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження СОVID-19 у країнах із пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природа характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 квітня 2023 року.

Також Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.

Отже, на переконання представника позивача, на момент проведення рейдових перевірок одночасно діяли дві надзвичайні ситуації природного та воєнного характеру, а тому посилання на невиконання вимог Положення № 340, яке не має застосовуватись під час надзвичайних ситуацій, є незаконним.

15 травня 2023 року представником відповідача подано до суду додаткові пояснення, у яких наведено спростування аргументів представника позивача, що містяться у письмових поясненнях від 01 травня 2023 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

07 вересня 2022 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт на автомобільній дорозі М-30 "Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине" (405 км + 930 м) проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить приватному акціонерному товариству "Теплицьке АТП 10553".

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335264, у якому зафіксовано, що водій здійснює перевезення пасажирів без протоколу перевірки та адаптації тахографа.

На підставі вказаного акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 27 вересня 2022 року винесено постанову № 337483, якою до приватного акціонерного товариства "Теплицьке АТП 10553" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також 15 листопада 2022 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у місті Вінниці по Немирівському шосе, буд. 90А (Вінниця-Теплик) проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить приватному акціонерному товариству "Теплицьке АТП 10553".

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335642, у якому зафіксовано, що водій здійснює перевезення пасажирів без протоколу перевірки та адаптації тахографа.

На підставі вказаного акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 06 грудня 2022 року винесено постанову № 337873, якою до приватного акціонерного товариства "Теплицьке АТП 10553" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Надаючи правову оцінку постановам, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у пункті 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Водночас статтею 39 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, частиною 2 цієї статті визначено, що документами для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; водночас для водія автобуса обов`язковими є наявність таких документів: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, до переліку документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, окрім тих, що зазначені у частині 2 статті 39 Закону № 2344-ІІІ, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством, а перелік таких документів не є вичерпним.

Частиною 2 статті 40 Закону № 2344-ІІІ визначено, що водій автобуса окрім іншого зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція № 385).

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 385 цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції № 385 визначено, що дія її поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, окрім іншого, має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Отже, Інструкцією № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а частина 2 статті 40 Закону № 2344-ІІІ покладає на водія автобуса обов`язок пред`явити уповноваженим посадовим особам зокрема й протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак за відсутності документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, в даному випадку - протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, до осіб, які здійснюють перевезення пасажирів транспортними засобами, застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 17000 гривень).

Непред`явлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Так, судом установлено, що за наслідками проведення рейдових перевірок належних приватному акціонерному товариству "Теплицьке АТП 10553" транспортних засобів посадовими особами контролюючого органу встановлено, що водії 07 вересня 2022 року та 15 листопада 2022 року здійснювали перевезення пасажирів за відсутності протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортних засобів.

В той же час, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних постанов, представник позивача зазначив, що жодний пункт сервісу тахографів не зміг забезпечити видачу позивачеві протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, який би відповідав встановленим до нього вимогам.

Разом із тим такі доводи представника позивача суд оцінює критично, позаяк відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є підставою для застосування до перевізника адміністративно-господарського штрафу в силу приписів абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому жодних доказів звернення позивача до пунктів сервісу тахографів, а також відмови у видачі позивачеві протоколів перевірки та адаптації тахографу суду не надано.

В той же час, варто наголосити на тому, що представник позивача і не заперечує факт відсутності у водіїв протоколів перевірки та адаптації тахографів під час проведення контролюючим органом перевірок 07 вересня 2022 року та 15 листопада 2022 року.

Посилання представника позивача на те, що у водіїв належних позивачеві автобусів були в наявності паспорта маршрутів жодним чином не спростовують доводи відповідача про відсутність у водіїв протоколів перевірки та адаптації тахографа.

Окрім того, у додаткових поясненнях, що подані до суду 01 травня 2023 року, представник позивача зауважив, що на час проведення рейдових перевірок в Україні діють надзвичайні ситуації (по-перше, з 25 березня 2020 року - пандемія коронавірусної хвороби, а по-друге, з 24 лютого 2022 року - воєнний стан), а тому в силу пункту 1.4 Положення № 340 до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські штрафи, оскільки відповідачем не враховано режиму надзвичайної ситуації в Україні, що виключало відповідальність за виявлені контролюючим органом порушення.

Надаючи оцінку таким доводам представника позивача, суд враховує наступне.

Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 (надалі - Положення № 340), встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

При цьому пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

- фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

- під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

- транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

- сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

- закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності;

- транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

Тобто, пунктом 1.4 Положення № 340 встановлено, що його приписи не застосовуються окрім іншого під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Судом враховано те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" № 338-р від 25 березня 2020 року з подальшими змінами, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемію, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.

Разом із тим суд звертає увагу на тому, що Положенням № 340 врегульовано саме особливості регулювання робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Про такі обставини свідчать і назви розділів Положення № 340 ("Робочий час", "Період керування", "Перерви", "Час відпочинку", "Облік робочого часу" "Перевірка дотримання режимів праці та відпочинку водіїв").

Суд враховує те, що Положення № 340 не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються зокрема під час надзвичайних ситуацій, проте таке Положення і не встановлює відповідальності за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

При цьому, як наголошувалося судом вище, відповідальність за непред`явлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, під час проведення перевірки встановлено статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, а порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів врегульовано Інструкцією № 385.

При цьому саме Інструкцією № 385 передбачено обов`язок водія транспортного засобу мати при собі протокол перевірки та адаптації тахографа. Водночас у Положенні №340 не йдеться про обов`язок водія транспортного засобу мати відповідний протокол.

Варто зауважити, що приписи Інструкції № 385 та Положення № 340 не суперечать один одному, адже регулюють різні за змістом правовідносини. При цьому приписи пункту 1.4 Положення № 340 не відміняють як норм Інструкції № 385 (щодо обов`язку водія мати при собі протокол перевірки та адаптації тахографа і пред`явити його), так і не скасовують відповідальність, що передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за відсутність такого протоколу.

Варто наголосити на тому, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ відповідальність до перевізника настає саме за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, а не за порушення регулювання робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядку його обліку, що врегульовано Положенням № 340.

З огляду на наведені вище міркування не випливає на можливість застосування адміністративно-господарського штрафу за ненадання водієм автобуса протоколу перевірки та адаптації тахографа і запровадження в Україні воєнного стану.

За наведених обставин суд доходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицьке АТП 10553" адміністративно-господарські штрафи за відсутність протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортних засобів.

З огляду на викладене винесені постанови про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів від 27 вересня 2022 року № 337483 та від 06 грудня 2022 року № 337873 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві понесених ним судових витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицьке АТП 10553" відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне акціонерне товариство "Теплицьке АТП 10553" (місцезнаходження: Вінницька обл., смт. Теплик, вул. Івана Франка, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13330130)

Відповідач: відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 23)

Повний текст рішення суду складено 01.08.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович