Решение № 112593891, 28.07.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5304/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії РАП №1083057815 від 28.02.2023 року. Свої вимоги мотивує тим, що 28.02.2023 року спеціалістом першої категорії інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування Відділу інспекторів з паркування Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Мамедової Ю.Л. винесено постанову серії РАП №1083057815 від 28.02.2023 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої, ОСОБА_1 08.01.2023 року о 15 год. 14 хв. у м. Львові на вул. Князя Романа, 9, автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 9, чим порушено, вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Згідно з постановою на позивача накладено штраф у розмірі 340, 00 грн. ОСОБА_1 вважає таку постанову необґрунтованою, безпідставною, а викладені в ній обставини такими, що не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що 08.01.2023 року було здійснено паркування автомобіля Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , на тротуарі за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 9, у місці, де при відстані для руху пішоходів залишалося щонайменше 2,7 м, що фактично дозволяється правилами дорожнього руху, зокрема у п.15.10 в) ПДР. Тому вважає, що жодних порушень вказаних у постанові серії РАП №1083057815 від 28.02.2023 року вчинено не було, а сама оскаржувана постанова є необґрунтованою. Також, ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що фотозйомка/відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу програмно-апаратного комплексу Інспектор LOGIK INSTRUMENT Fieldbook K80V2 ЕМІ19481200655**. При цьому, відсутнім є посилання на будь-яку адресу веб-сайту в мережі Інтернет, за допомогою якої можна було б ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про недотримання вимог ч.3 ст.283 КУпАП. Зазвичай такі фото/відеоматеріали транспортного засобу в момент вчинення правопорушення підлягають розміщенню на офіційному веб-сайті: www.inspector.lviv.ua. Водночас, на вказаному веб-сайті відсутня будь-яка інформація про вчинення транспортним засобом CITROEN С4 ДРН НОМЕР_1 08.01.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується витягом із вебсайту www.inspector.lviv.ua. Окрім цього, зазначає, що в постанові не зазначено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги ст. 283 КУпАП. Позивач зазначає, що розгляд справи проводився нібито за скороченою процедурою, однак розгляд даного правопорушення не підлягає розгляду у скороченому провадженні. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що не дотримано процедуру розгляду адміністративної справи. Тому просить позовні вимоги задовольнити, постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Крім цього, ОСОБА_1 просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо із листа адресованого від приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, в якому було повідомлено про відкриття виконавчого провадження та здійснення стягнення на підставі постанови серія РАП №1083057815 від 28.02.2023. Лист приватного виконавця Білецького І.М. отримано позивачем 23.06.2023, що підтверджується трекінгом із сайту Укрпошти за номером 7900072018563. Вважає, що причини пропуску є поважними та просить задовольнити клопотання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2023 року відкрито провадження у справі.

Окрім цього, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим провадженням №1083057815,яке перебуваєна виконанніу приватноговиконавця виконавчого округуЛьвівської областіБілецького І.М.стосовно виконання постанови Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1083057815 від 28.02.2023 року, до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

26.07.2023 року представник відповідача скерував на адресу суду відзив на позовну заяву.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви та просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що розгляд справи просить здійснювати у його відсутності, позовні вимоги заперечує та просить відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що постанова є законною та обґрунтованою. В діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно з Єдиним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, - було здійснено зупинку о 15:14 год. за адресою: м. Львів, на вул. Князя Романа, 9, про що зазначено на матеріалах фотофіксації адміністративного правопорушення, наведених у додатку 3, в верхньому лівому куті. Даний транспортний засіб знаходився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", що не відповідає вимогам п.8.4в і п. 3.34 розділу 33 ПДР. Також зазначає, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Крім того, зазначає що відповідно до розділу 33 ПДР, дія, зокрема, дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на відповідний бік дороги. Відтак, дорожній знак 3.34 поширює свою дію в тому числі й на тротуар, тому здійснювати в межах тротуару із дотриманням п.15.10 «в» ПДР при цьому, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 - забороняється.. відповідно твердження позивача про те, що його транспортний засіб був розміщений на тротуарі із дотриманням вимог п. 15.10.в ПДР не відповідає дійсності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, що зафіксоване в режимі фотозйомки серед іншого є матеріали фото фіксації такого правопорушення, тому твердження позивача поро те, що в постанові не зазначено докази на підставі яких його притягнуто до відповідальності не відповідає дійсності. Крім того, представник відповідача стверджує, що оскаржувану постанову позивач отримав 15.03.2023 року, що вбачається з його особистого підпису, який знаходиться н повідомленні про вручення поштового відправлення, відтак твердження позивача, що станом на момент відкриття виконавчого провадження постанова про адміністративне правопорушення йому не надходила не відповідає дійсності.

Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що постановою спеціаліста першоїкатегорії інспектора зпаркування секторуконтролю майданчиківдля платногопаркування Відділу інспекторівз паркуванняУправління безпекиДепартаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриЛьвівської міськоїради МамедовоїЮ.Л.серії РАП№1083057815від 28.02.2023року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 340, 00 грн. за те, що він 08.01.2023 року о 15 год. 14 хв. у м. Львові на вул. Князя Романа, 9, автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 9, чим порушено, вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» /а. с. 8/.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 1ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ч. 1 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з приміткою достатті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього руху, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п.1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України"Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до п. 1.3Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001,учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимогиПравил дорожнього рухуУкраїни.

Розділом 33 ПДР передбачено зону дії заборонних знаків, зокрема для дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» передбачено зону дії від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дію дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» може бути обмежено шляхом встановлення разом із цим знаком табличок 7.2.2 та 7.2.3, а також 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» - для зазначення, що дія знаку 3.34 не поширюється на осіб з інвалідністю.

Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Пунктом 8.21 ПДР передбачено, що дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Відповідно, від місця встановлення знаку 3.34 «Зупинку заборонено» до місця зупинки транспортного засобу на вул. Князя Романа, 9 - відсутні вулиці, які б перехрещували вул. Князя Романа.

З долучених до матеріалів справи фотографій вбачається, що транспортний засіб позивача зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

За правилами п. 15.1 Правил зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до пп. «в»п. 15.10 ПДРУкраїни стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Пунктом 1.10 ПДР встановлено, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Таким чином, тротуар, як і проїзна частина, є складовим елементом дороги в цілому.

Оскільки відповідно до розділу 33 ПДР, дія, зокрема, дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на відповідний бік дороги, тому дорожній знак 3.34 поширює свою дію в тому числі й на тротуар.

Відтак, здійснювати в межах тротуару із дотриманням п.15.10 «в» ПДР при цьому, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 забороняється, тому суд не приймає до уваги твердження позивача стосовного того, що для руху пішоходів залишалося щонайменше 2,7 м. Крім того, з долучених до матеріалів справи фотографій вбачається, що відстань, що залишилась для руху пішоходів не становить 2 метри, а менше.

За таких обставин , суд вважає, що позивачем не дотримано умов здійснення стоянки автомобіля на тротуарі, а відтак посилання позивача щодо дотримання останнім п.п. «в»п. 15.10 ПДРУкраїни є необґрунтованим.

Відповідно до положеньстатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно дост. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідностатті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно достатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч.ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. У справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектором з паркування, визначений статтями 279-1 279-4 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів , а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14 2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до вимог статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Однак ні позивач, ні будь-хто інший не звертався до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради із заявою про звільнення від адміністративної відповідальності чи про визнання факту вчинення вказаного адміністративного правопорушення, як у визначений ст. 279-3 КУпАП строк так і після його спливу, а також не просили про поновлення такого строку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.

Згідно ч. 1ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову у справі.

У відповідності до ч.1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, інспектор, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючисьПравилами дорожнього рухуУкраїни, встановив порушення ОСОБА_1 вимог 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху та виніс законну постанову у справі про адміністративне правопорушення. Стягнення капралом поліції застосовано без порушень, в межах статтіКУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач стверджує, що інспектором з паркування не було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даного твердження ним не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, винесеною з дотримання вимог чинного законодавства.

Відтак, суд приходить висновку, що доводи позивача не спростовують доводів відповідача, суперечать доказам у справі, а у своїй сукупності свідчать про бажання позивача з формальних причини та мотивів уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не надано відповідних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАПвнаслідок порушення пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху є правомірним, тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.

Згідноз ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач стверджує, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 23.06.2023 року після того як отримав від приватного виконавця лист про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови серії РАП №1083057815 від 28.02.2023 року. Доказів того, що позивач отримав оскаржувану постанову раніше суду не надано.

Тому, суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122, 245, 251, 252, 280, 288 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 01.08.2023 року.

Суддя О.Р.Юрків.