№ 11258607, 04.06.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 2а-5891/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка К.В.,

при секретарі - Михайленко О.А., <Текст >

за участю:

представника позивача - Уманської О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Спільна виробничо-комерційна фірма "Діпаріс"

про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

В березні 2009 р. Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спільної виробничо-комерційної фірми «Діпарис» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 9372, 40 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому вказує на те, що саме на відповідача покладено обовязок по працевлаштуванню інвалідів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника в судові засідання, проведені по даній справі, не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Враховуючи, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2007 р. складає 56 особи, на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 2 робочих місця.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 р. (форма № 10-ПІ) у відповідача працювала 1 особа, якій відповідно до законодавства України встановлена інвалідність.

Відповідно до ч.3 ст.18 вказаного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

При цьому, ч.3 ст.18 Закону чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Оскільки вищезазначені вимоги Закону відповідачем не виконані до Спільної виробничо-комерційної фірми «Діпарис» застосовані адміністративно-господарські санкції в сумі 8276, 79 грн.

Згідно зі ст. 20 цього ж Кодексу порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі викладеного та в звязку з тим, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції, позивачем нарахована пеня на залишок боргу, яка станом на 12.03.2009 р. складає 1095, 61 грн.

Таким чином загальний борг відповідача складає 9372, 40 грн.

Оскільки відповідач не надав доказів вжиття передбачених законом заходів щодо працевлаштування інвалідів у звітному періоді, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Спільної виробничо-комерційної фірми «Діпарис» (пров. Військовий, 6, м. Херсон, Херсонська область, 73042, МФО 352093, р/р 260034339, ВАТ «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 19233787) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. 40-річчя Жовтня, 5-а, м. Херсон, отримувач УДК у м. Херсоні, банк отримувача: ГУДКУ по Херсонській області, рахунок: 31219230700002, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 9372, 40 грн. (девять тисяч триста сімдесят дві грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 червня 2010 р.

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.11