Постановление суда № 112567839, 31.07.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/152/22

Провадження № 1-кп/553/71/2023

У Х В А Л А

Іменем України

31.07.2023 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

з участю прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

захисників адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12019170030000321 по обвинуваченню ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2021 року відносно кожного з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2021 року, від 22.11.2021 року та від 18.01.2022 року.

Згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.08.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, термін дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 року, від 25.11.2021 року та сплинув 25.01.2022 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27.01.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, термін дії якого сплинув 27.03.2022 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 30.03.2022рокувідносно кожного з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а відносно обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, термін дії якого продовжувався ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 17.05.2022 року, від 23.06.2022 року, від 19.08.2022 року, 30.09.2022 року, 22.11.2022 року, 12.01.2023 року, від 22.02.2023 року, від 18.04.2023 року та від 12.06.2023 року.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження під час досудового розслідування було враховано, що він є працездатною, має задовільний стан здоров`я, у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування не має, відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років, призначене вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.05.2010 року, яким його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2ст. 121 КК України, підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, він мав безпосередній візуальний контакт з особами, які брали участь у проведенні обшуку в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 64", визнано доведеною наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України,можливості продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показань на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не виконуючи покладені на нього процесуальні обов`язки та процесуальні рішенні.

При обранні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовженні було враховано, що вінвідбуває покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років, призначене вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.12.2017, яким засуджений за ч. 1ст. 121 КК України, підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, а відтак наявні ризики, визначені п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від суду, перебуваючи на свободі, продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з якими мав безпосередній візуальний контакт під час проведення обшуку в ДУ "Полтавська виправна колонія № 64", задля зміни показань на користь підозрюваного, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні.Просивзастосуватиальтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 268400 грн. 00 коп.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту було враховано наявність ризиків, визначених п. п. 2, 5 ч. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, що дає підстави припускати, що він може знищити чи приховати предмети злочину, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, продовжувати кримінальне правопорушення способом продажу наркотичних засобів в іншій спосіб, ніж пересилання до виправної колонії, при цьому не доведено, що інший більш м`який запобіжний захід може запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу, не зникли та не зменшились, продовження його застосування обґрунтовується необхідністю запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкодити обвинуваченому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що відбувають покарання в ДУ "Полтавська виправна колонія № 64", продовження вчинення кримінальних правопорушень на території установи відбування покарань, в тому числі встановлювати чи поширювати свій злочинний вплив. Вказав, що застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів є недоречним та неможливим з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та оскільки в даний період часу він відбуває покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.05.2010 року, а також на підставі п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України просив не визначати розмір застави.

Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу, не зникли та не зменшились, продовження його застосування обґрунтовується необхідністю запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкодити обвинуваченому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Вказав, що застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів є неможливим через наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також просив визначати заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осію в сумі 268400 грн. 00 коп.

Також прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , посилаючись на необхідність запобігання настанню ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду з огляду на усвідомлення суворості покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, вказав, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризика, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, його захисник адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію підзахисного. Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_11 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачений вказав, що не визнає вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, має намір довести свою невинуватість, ухилятись від суду та тиснути на свідків не буде, має постійне місце проживання та матір, яка потребує допомоги, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави. Захисник наголосив на тому, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,необхідністю запобігання яким обґрунтоване клопотання, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, мати, яка потребує його допомоги, відбув покарання у виді позбавлення волі, призначене попереднім вироком суду, визначений судом розмір застави як альтернативного запобіжного заходу є непомірним для нього. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

При вирішенні клопотань прокурорасуд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до ст. 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 не працює та не має стабільного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, в даний час відбуває покарання за вирокомКрюківського районного суду м. Кременчука від 11.05.2010 року, яким засуджений за ч. 2ст. 121 КК України, обвинувачується увчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів та вчинені в складі організованої групи та під час перебування в місцях позбавлення волі, що свідчить про небажання останнього підкорятися вимогам закону. З огляду на вищенаведене, а також ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та ступінь участі у їх вчиненні, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан, зміст пред`явленого обвинувачення, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може вчинити іншекримінальне правопорушення,незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, суд не може покладатись на факт засудження ОСОБА_6 до покарання у виді позбавлення волі у іншому кримінальному провадженні з огляду на те, що не може контролювати обставини відбування засудженими покарання, що об`єктивно знаходяться у віданні відповідних державних органів та поза межами контролю складу суду в даному провадженні, тоді як встановлені обставини свідчать про існування підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою саме в цій справі.

Встановлені судом дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать, що він не працює та не має стабільного джерела доходу, раніше судимий за ч. 1ст. 121 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінальнихправопорушень, що згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, які вчинені в складі організованої групи та під час перебування в місцях позбавлення волі. З огляду на вищенаведене, а також ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан, зміст пред`явленого обвинувачення, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може переховуватись від суду, вчинити іншекримінальне правопорушення,незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченого й такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому даних, які вказують на таку зміну або виникнення нових обставин, що можуть бути визнані такими, що істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , а відповідно, стати підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, як і даних, що можуть стати підставою для визначення застави у розмірі меншому, ніж запропонований прокурором, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.

З урахуваннямвищенаведеного,з метоюзабезпечення виконанняобвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, задля забезпечення оперативного, повного та об`єктивного розгляду справи у розумні строки, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно кожного з ОСОБА_15 та ОСОБА_7 запобіжного заходуу видітримання підвартою на 60 днів, та відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 .

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також те, що, на переконання суду, застосування до кожного з обвинувачених іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особи обвинувачених, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку,а з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась,суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_16 та ОСОБА_7 на 60 днів.

Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ступінь участі у вчиненні інкримінованих діянь, особу обвинуваченого та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, колегія суддів у відповідності з нормою ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 268400 грн. 00 коп., що, на думку суду, здатне достатньою мірою забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд враховує, що він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки - одружений, має на утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , джерела доходу, бере до уваги той факт, що він обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких.

Відтак суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає доведеним існування підстав для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , тоді як встановлені судом обставини свідчать про те, що застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на міст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини, на переконання суду, не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого й запобігання настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та оскільки судовий розгляд справи не закінчений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту та покладених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відносно нього на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, починаючи з 31 липня 2023 року по 28 вересня 2023 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, починаючи з 31липня 2023року по28вересня 2023року включно з застосуванням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 268400 грн. 00 коп.

Продовжити строк домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та строк застосування до нього наступних обов`язків:

-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.;

-прибувати до суду за викликом;

-не відлучатися за межі м. Полтави без дозволу суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, -

на 60 днів з 31 липня 2023 року по 28 вересня 2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків до ОСОБА_8 може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3