Постановление суда № 112522909, 31.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2023 року справа № 380/17016/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах позивача діє представник адвокат Гірник О.О., до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про стягнення 37845,84 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою зазначено статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

1) Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 за наслідками розгляду справи № 240/532/20, сформулював наступні висновки:

«[…] встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Ураховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо обмеження права ОСОБА_1 на звернення до суду з цим адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства».

В цій постанові судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №806/2164/16, від 11.02.2020 у справі №420/2934/19, від 13.03.2019 у справі №813/1001/17, одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №815/2681/17) і від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.

Суд враховує, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні відбувся 29.03.2023, а позовна заява підписана та скерувана до суду його представником 22.07.2023. Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.

Пунктом другим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновити його. Посилається на те, що у зв`язку із оголошенням в Україні воєнного стану ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією в першу хвилю, це перешкодило позивачу своєчасно звернутись до представника/адвоката для отримання правової допомоги та надалі звернутися до суду.

Вирішуючи питання про обгрунтованість заяви про поновлення строку звернення з цим позовом суд враховує таке:

ОСОБА_1 з 27.02.2017 виключений зі списків особового складу військової частини та знятий з усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням зі служби.

29.03.2023 від ВЧ НОМЕР_1 на банківський рахунок позивача поступили грошові кошти в сумі 37685,24 грн., що підтверджується випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 29.03.2023 №JAJ4DE76QM5MMBC5J від 29.03.2023 15:40.

Отже, станом на 29.03.2023:

- ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про проведений з ним остаточний розрахунок, оскільки отримав кошти на власний банківський рахунок та сформував 29.03.2023 о 15:40 через систему онлайн-банкінгу виписку по рахунку, що підтверджує отримання ним коштів в сумі 37685,24 грн. від ВЧ НОМЕР_2 ;

- був забезпечений професійною правничою допомогою, оскільки договір №188 з адвокатом Гірник О.О. про надання правової допомоги уклав ще 19.11.2020, тоді ж був виданий ордер про надання йому адвокатом правничої/правової допомоги серія ВС №1046333, на підставі якого підписано цей позов та подано його до суду.

Суд вважає, що та обставина, що позивач призваний на військову службу за мобілізацією (у неповідомлений ним період часу) та станом на червень 2023 року проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_3 сам по собі не доводить, що у позивача були перешкоди із дотриманням строків звернення до суду, оскільки ОСОБА_2 станом на 29.03.2023: 1) отримав виписку по банківському рахунку, що є основним доказом у цій справі; 2) був забезпечений професійною правничою допомогою.

При цьому суд враховує, що стягнення коштів за несвоєчасний розрахунок при звільненні є фінансовою санкцією, а не заробітною платою (грошовим забезпеченням), тому особа, котра бажає притягнути колишнього роботодавця до цього виду відповідальності, повинна діяти ініціативно та оперативно, в межах встановлених КАС України скорочених строків звернення до суду в цій категорії спорів. Водночас суд констатує, що позивач та його представник не повідомили суду будь-яких обставин, що реально б підтверджували існування обєктивних перешкод для звернення до суду в період з 30.03.2023 по 24.07.2023. З огляду на це суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення місячного строку звернення до суду з підстав, наведених його представником у заяві, що надійшла до суду 24.07.2023.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом - якщо такі є.

2) відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі Закон №3674-VI).

За подання цього позову до суду ОСОБА_1 не сплатив судовий збір. Вимоги позивача заявлені про стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 37845,84 грн.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 гривень.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 37845,84 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є вимогами майнового характеру, з огляду на їх розмір, позивачу належить сплатити мінімальну ставку судового збору 1073,60 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: рахунок: UA128999980313101206084013951, отримувач: ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету: 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Залишити без руху ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду - якщо такі є;

- оригінал платіжного документа про сплату судового збору 1073,60 грн.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя Москаль Ростислав Миколайович