Решение № 112503702, 28.06.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3835/22

2/705/812/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Піньковського Р.В.

при секретарі Остропольській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося ПАТ «Страхова компанія «АРКС» в особі представника Сечко С.В. з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 квітня 2020 року о 16 годині 30 хвилин в м.Умань на вул.Шевченка сталася ДТП за участю автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 .

На момент коли матеріальна шкода була спричинена, діяв договір добровільного страхування наземного транспорту №14499а0хм від 28.01.2020 року, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСК» щодо автомобіля «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вищенаведеному транспортному засобу або вигодонабувачу за договором.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року у справі №705/1375/20, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту №14499а0хм від 28.01.2020 року звернувся до позивача з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до своїх зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту №14499а0хм від 28.01.2020 року в розмірі - 8177 грн. 21 коп.

На момент настання страхового випадку водій автомобілю марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 не був застрахований відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується витягом полісу по ТЗ KRM978 із центральної бази даних МТСБУ.

У зв`язку з цим просять суд, стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Страхова компанія «АРСК» (вул.Іллінська,8, м.Київ, 04070; Код ЄДРПОУ 20474912, п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8177 (вісім тисяч сімдесят сім) гривень 21 копійка та витрати сплаченого судового збору 2481,00 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2023 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у визначений строк з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність та просить суд позов задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статей 77, 81 ЦПК України Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до копії постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.05.2020 ОСОБА_1 є винним у вчиненні ДТП, що мала місце 05.04.2020 року о 16.30 хвилин в м.Умань по вул.Шевченка керував автомобілем «Volkswagen» НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Власник автомобілю «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , ОСОБА_4 звернулась до АТ «СК «АРКС» (на момент укладення договору «АХА страхування») з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту «Класік» №14499а0хм від 28.01.2020 року.

Згідно платіжного доручення №664 438 від 28 квітня 2020 року ОСОБА_4 отримала страхове відшкодування від АТ «СК «АРКС» згідно страхового акту № ARX2559493 від 24.04.2020 в сумі 8177,21 грн.

Згідно запиту - в базі МТСБУ поліс на ТЗ KRM978 не знайдено.

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житію, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення містяться в ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 1191 УК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення з ОСОБА_1 виплаченого страхового відшкодування є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 8177 гривень 21 копійок.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд присуджує понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 2481 грн 00 коп.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 12, 14, 22, 993, 979, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ,) на користь ПАТ «Страхова компанія «АРСК» (вул.Іллінська,8, м.Київ, 04070; Код ЄДРПОУ 20474912, п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8177 (вісім тисяч сімдесят сім) гривень 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ «Страхова компанія «АРСК» (вул.Іллінська,8, м.Київ, 04070; Код ЄДРПОУ 20474912, п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 гривень

Копію рішення суду направити сторонам.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не под ані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р. В. Піньковський