Решение № 112491657, 28.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11550/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії інспектора другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметриста сержанта Куртєва Миколи Сергійовича щодо винесення рішення від 20 січня 2023 року та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянина України, який досяг 16-річного віку, а саме ОСОБА_1 ; стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.; стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на перетин державного кордону України, оскільки є особою з інвалідністю. Тобто, у службових осіб підрозділу охорони державного контролю були відсутні будь-які підстави для обмеження його конституційного права на свободу пересування та права вільно залишати територію України. Однак, йому було без законних підстав відмовлено в перетині державного кордону України та складено відповідне рішення. При цьому, оскаржуване рішення не містить переліку документів, які повинен був подати позивач для перетину державного контролю в умовах воєнного стану, а розпорядча частина не містить посилань на норму права (її частину), яка містить перелік таких документів. Крім того, у позивача були заброньовані квитки на літак, перебування у готелі, а тому неправомірні дії відповідачів спричинили позивачу матеріальну шкоду. Також, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 15000,00 грн.

Від представника відповідача Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що рішення щодо не пропуску приймалося посадовими особами саме НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). Позивачем в адміністративному позові не наведено жодного аргументу та не долучено жодного належного чи допустимого доказу щодо вчинення Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України відносно позивача будь-яких дій протиправного характеру чи бездіяльності. Крім цього долучені докази позивачем, щодо нібито понесених витрат не містять офіційного перекладу та не є належним та допустимим доказом, що може підтвердити витрати в силу відсутності договорів та квитанцій що підтверджують ці витрати. Отже враховуючи те, що рішення щодо не пропуску не приймалося посадовими особами Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) та позивачем в адміністративному позові не наведено інших аргументів та не надано належних чи допустимих доказів вчинення будь-яких дій протиправного характеру чи бездіяльності відносно позивача, тому позовні вимоги до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині солідарного стягнення понесеної нібито матеріальної шкоди, моральної шкоди та стягнення судового збору є безпідставними.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що 20.01.2023 для перетину державного кордону України позивач повинен був надати: або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги; або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю. У позові зазначено, що 20.01.2023 відповідач для перетину державного кордону надав належні документи, що підтверджують його право на перетин державного кордону України, крім іншого, але не виключно: - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №531826, яка є не належним підтверджуючим документом, оскільки відсутній у переліку документів пункту 2-1 Правил; - пенсійне посвідчення видане 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА, яке є недійсним та має ознаки підроблення. Це підтверджується наступним. 1) Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією виключена з переліку документів пункту 2-1 Правил з 02.11.2022 (дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 28 жовтня 2022 р. № 1212), які надають право на перетин державного кордону України. 2) Пенсійне посвідчення, яке, зі слів позивача, надавав 20.01.2023 для здійснення прикордонного контролю: - є не встановленого зразку; - в ньому не зазначені: причина інвалідності (згідно п. 2-1 Правил), шестизначна нумерація; - видане не уповноваженим органом. Враховуючи, що умови перетину державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, осіб з інвалідністю зазначені в абзаці 2 пункту 2-1 Правил, а пункт 2-6 визначає умови перетину державного кордону інших військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, крім осіб зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, посилання на пункт 2-6 Правил та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є безпідставними. Отже, згідно Правил до позивача, як особи з інвалідністю, повинен застосовуватися тільки пункт 2-1. У законах № 1710-VI та № 661-IV громадянину України відмовляють у перетинанні державного кордону з двох причин: - у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту; - наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України". Вказувати у рішенні про відмову точний перелік документів, які повинен був надати позивач для перетину державного кордону України, та посилання на норму права законодавством України не передбачено. Крім того, долучені докази позивачем, щодо нібито понесених витрат не містять офіційного перекладу та не є належним та допустимим доказом, що може підтвердити витрати в силу відсутності договорів та квитанцій що підтверджують ці витрати.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому представник позивача вказує, що заявлені суми підлягають стягненню на користь позивача, як завдана матеріальна шкода заподіяна внаслідок прийняття неправомірного рішення суб`єктом владних повноважень та твердження Відповідача щодо неможливості прийняття судом письмових доказів через не долучення до позовної заяви засвідченого у встановленому законодавством порядку їх перекладу на українську мову не має пріоритетного значення для розгляду дійсної справи.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надано заперечення, в яких викладені доводи зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представником третьої особи Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, до суду надано пояснення, в яких представник третьої особи зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Балтському відділі Управління та отримує державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. При цьому, бланки посвідчень виготовляються на підставі замовлення Міністерства соціальної політики України. Проте, в управління нестача таких бланків, а тому ОСОБА_1 придбав бланк посвідчення, яке фахівцями відділу було оформлено відповідно до вимог п. 2, 3 розділу Порядку № 35.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

20 січня 2023 року інспектором другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметристом сержантом Куртєвим М.С. прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю достатньої кількості документів, які дають право на перетин Державного кордону України в період введення на території України обмеження щодо виїзду громадян (чоловіків 18-60 років) відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на виконання вимог ЗУ «Про військову службу та військовий обов`язок» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 7).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль».

Згідно ст. 2 ЗУ «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про прикордонний контроль» пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Форма рішення про відмову у перетині державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Пунктом 2 вказаного Указу постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 5/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02 травня 2023 року, внесено до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), такі зміни: на часткову зміну статті 1 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 2 Правил № 57 перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Відповідно до п. 2-1 Правил № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

Таким чином, приписами п. 2-1 Правил № 57 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що право на перетин державного кордону разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану мають, зокрема особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2023 року інспектором другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметристом сержантом Куртєвим М.С. прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю достатньої кількості документів, які дають право на перетин Державного кордону України в період введення на території України обмеження щодо виїзду громадян (чоловіків 18-60 років) відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на виконання вимог ЗУ «Про військову службу та військовий обов`язок» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 7).

В позовній заяві позивач вказує, що 20.01.2023 року на підтвердження права позивача на перетин державного кордону України було надано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 531826 видану 03.08.2022 року та пенсійне посвідчення видане 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА, номер пенсійної справи 613908, на термін з 03.08.2022 року по 31.08.2023 року.

До позовної заяви додано копію посвідчення, виданого 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА на ім`я ОСОБА_1 , на лицьовій стороні якого вказано пенсійне посвідчення, та в якому зазначено: в графі вид пенсії ІЗЗ ІІІ гр.., розмір пенсії 2100,00 грн., термін дії з 03.08.2022 по 31.08.2023, номер пенсійної справи 613908, та на третьому аркуші також містяться записи, наявний підпис та печатка (а.с. 17).

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. Порядок видачі, зразок та форма пенсійного забезпечення, затверджуються правлінням Пенсійного фонду.

Згідно п. 2 розділу І Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1, пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису (далі - електронне пенсійне посвідчення).

Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ Порядку № 26-1 пенсійне посвідчення виготовляється на ім`я особи, якій призначено пенсію. Відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність, зазначаються в посвідченні незалежно від виду призначеної пенсії.

Згідно додатку 1 Порядку № 26-1 бланк пенсійного посвідчення (далі - посвідчення) має вигляд прямокутного аркуша паперу із закругленими кутами. Посвідчення друкується на захищеному папері способом офсетного та високого друку з включеннями у вигляді крапок, які світяться під дією ультрафіолетового проміння жовтим та синім кольорами. Посвідчення має два чистих поля розміром: 35,0 х 50,0 мм - для ідентифікації власника посвідчення; 15,0 х 30,0 мм - для розміщення ідентифікаційного штрих-коду власника посвідчення. Посвідчення має шестизначну нумерацію, виконану захисною фарбою чорного кольору, яка набуває під дією ультрафіолетового проміння оранжевого свічення.

Таким чином, як вбачається з наданої позивачем до суду копії посвідчення від 10.01.2023 року, це пенсійне посвідчення видане на ім`я ОСОБА_1 не відповідає затвердженій Порядком № 26-1 формі та змісту.

При цьому, зазначена копія посвідчення також не відповідає формі, затвердженій Порядком оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35.

Згідно п. 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35, посвідчення оформлюються та видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування особи на обліку як одержувача державної соціальної допомоги. Посвідчення оформлюється на ім`я особи з інвалідністю з дитинства, дитини з інвалідністю, особи, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якій призначено державну соціальну допомогу. На сторінці 1 посвідчення зазначаються відомості про дитину з інвалідністю, особу з інвалідністю з дитинства, особу, яка не має права на пенсію, особу з інвалідністю. Вид державної соціальної допомоги, її розмір і термін призначення зазначаються на сторінках 3, 4 посвідчення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 35 орган соціального захисту населення видає посвідчення під підпис особи, яка його отримала, у журналі обліку посвідчень за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Передавання органом соціального захисту населення оформлених посвідчень посадовим особам уповноважених підрозділів з питань соціального захисту населення виконавчих органів рад об`єднаних територіальних громад супроводжується реєстром передавання посвідчень (далі - Реєстр) згідно з додатком 2 до цього Порядку. Реєстр складається у двох примірниках, один примірник якого зберігається в органі соціального захисту населення, що передав посвідчення, другий - в уповноваженому підрозділі з питань соціального захисту населення виконавчих органів рад об`єднаних територіальних громад, що отримав посвідчення для його видачі одержувачу державної соціальної допомоги.

Згідно розділу ІІІ Порядку № 35 бланки посвідчень (зразок та опис наведено в додатках 3, 4 до цього Порядку) виготовляються на підставі замовлення Міністерства соціальної політики України. Для організації приймання-передавання бланків посвідчень Міністерством соціальної політики України структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій відповідним органам соціального захисту населення згідно з наказами керівників призначаються особи, відповідальні за приймання-передавання посвідчень (далі - відповідальні особи). Після отримання бланків посвідчень та підписання акта приймання-передавання, за формою згідно з додатком 5 цього Порядку, у Міністерстві соціальної політики України відповідальні особи структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій передають їх відповідним органам соціального захисту населення за актом приймання-передавання. Бланки посвідчень до їх видачі в установленому порядку зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.

Додатком 4 до Порядку № 35 «Опис бланка посвідчення» визначено, що бланк посвідчення особи має форму книжечки розміром 134 х 100 міліметрів (у розгорнутому вигляді) у м`якій обкладинці темно-червоного кольору. На лицьовому боці обкладинки бланка посвідчення розміщено написи, виконані тисненням фольгою золотого кольору: у верхній частині посередині - «УКРАЇНА»; нижче посередині - «ПОСВІДЧЕННЯ». Обкладинка скріплюється із внутрішніми аркушами вкладки двома скобами. Вкладка складається із 6 сторінок, виготовлених із захищеного паперу, на який нанесено дві захисні сітки (зеленого та синього кольорів). Текст на ній надруковано чорною фарбою. Способи захисту: застосування мікрошрифту; зазначення на першій сторінці під словом «ПОСВІДЧЕННЯ» серії (три великі літери) та номера (шість цифр).

Згідно додатку 3 до Порядку № 35 наведено зразок бланка посвідчення, згідно якого в посвідченні зазначається інформація про те, ким його видано, а також серія.

Отже з аналізу зазначених норм законодавств вбачається, що посвідчення особі, яка має інвалідність, видається виключно на бланку, зразок та опис якого наведений в додатках 3, 4 Порядку № 35, який виготовлений на замовлення Міністерства соціальної політики, та переданий органу соціального захисту населення в порядку, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35.

В той же час, посвідчення, видане 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА на ім`я ОСОБА_1 , не відповідає бланку посвідчення, визначеному додатком 3 до Порядку № 35 (а.с. 17).

При цьому, як зазначає позивач та не заперечує Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, бланк посвідчення, який не відповідає формі зазначеної в додатку № 3 до Порядку № 35, було отримано управлінням від позивача, а не від Міністерства соціальної політики України, що не передбачено Порядком, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35.

Разом з тим, факт перебування позивача на обліку у Балтському відділі управління Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, як отримувача державної соціальної допомоги як особи з інвалідністю ІІІ групи, не змінює того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у позивача були відсутні визначені приписами п. 2-1 Правил № 57 належним чином оформлені документи, які підтверджують право перетинати державний кордон у разі введення на території України воєнного стану.

За таких підстав, станом на дату перетину кордону та прийняття оскаржуваного рішення, за відсутності у позивача належним чином оформлених документів, відповідно до п. 2-1 Правил № 57, у відповідача були наявні визначені чинним законодавством України підстави для прийняття рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 .

Посилання представника позивача на те, що оскаржуване рішення не містить переліку документів, які повинен був подати позивач для перетину державного контролю в умовах воєнного стану, а розпорядча частина не містить посилань на норму права (її частину), яка містить перелік таких документів, суд вважає неспроможними, оскільки затвердженою формою рішення безпосередньо не передбачено зазначення цих даних та їх відсутність у рішенні, що оспорюється, не свідчить про його протиправність.

Крім того, доводи позивача, що відповідачем неправомірно не взято до уваги довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що довідка акта огляду медико-соціальною експертною комісією не зазначена в переліку документів, визначених абз. 1 п. 2-1 Порядку № 57 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), наявність яких надають особі з інвалідністю право перетинати державний кордон в у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану.

Разом з тим, суд зауважує, що оскаржуване рішення від 20.01.2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому при пред`явлені позивачем документів, які надають право на перетин державного кордону на виїзд з України, воно не створює перешкод для перетину державного кордону, за наявності на те законних підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії та рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянина України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 , вчинені відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовні вимоги про стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., є похідними вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321802, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ 14321860, 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Г.Музиченка, 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194938, адреса місцезнаходження: 66300, Одеська область, м. Подільськ, пр.-т. Шевченка, 2) про визнання протиправними дій інспектора другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметриста сержанта Куртєв Микола Сергійович щодо винесення рішення від 20 січня 2023 року та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянина України, який досяг 16-річного віку, а саме ОСОБА_1 ; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.