Решение № 112483554, 20.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2023Справа № 910/12441/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Фермерського господарства «Кайман А»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Азовконтракт»

про стягнення 1607338,78 грн

за участі представників:

від позивача - Гришко І.І. (уповноважений представник);

від відповідача - Гордієнко Л.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 Фермерське господарство «Кайман А» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Азовконтракт» про стягнення 1607338,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено укладений між сторонами у спрощений спосіб договір поставки в частині непоставки оплаченого позивачем товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1332800,20 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 25304,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 249233,60 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що сторонами не було визначено строків поставки товару. Також відповідач зазначив про те, що позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовконтракт» та Фермерським господарством «Кайман А» було укладено договір поставки у спрощений спосіб, шляхом виставлення відповідачем рахунку на оплату №133 від 10.02.2022 на суму 1332800,20 грн.

В свою чергу, позивач зобов`язався здійснити попередню оплату, а відповідач поставити оплачений товар (селітру аміачну у кількості 49 т.).

Позивачем 10.02.2022 було оплачено вищевказаний рахунок, що підтверджується копією платіжного доручення №176 від 10.02.2022 на суму 1332800,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статі 663 ЦК України передбачено, що Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи додано лист №10/2/АК від 10.02.2022 у якому позивач просив відповідача не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання грошових коштів, організувати відвантаження оплаченого товару за визначеною адресою позивача; претензію №17/2/АК від 17.02.2022 та лист №04/22 від 18.05.2022 у яких позивач вимог повернути грошові кошти у розмірі 1332800,20 у зв`язку із не поставкою товару відповідачем.

Разом з тим, суд не приймає до уваги вказані листи №10/2/АК від 10.02.2022, №04/22 від 18.05.2022 та претензію №17/2/АК від 17.02.2022, оскільки позивачем не надано доказів їх направлення та отримання відповідачем.

В той же час, з рахунку на оплату №133 від 10.02.2022, вбачається, що товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою №01 від 02.05.2022 у якій вимагав повернення грошових коштів у розмірі 1332800,20 грн.

Відповідач у своїй відповіді №10 від 13.05.2022 на вказаний лист №01 від 02.05.2022 вказав на настання форс-мажорних обставин та зазначив, що він не має змоги виконувати свої зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, враховуючи непоставку відповідачем обумовленого товару, отримання вимоги позивача про повернення попередньо сплачених коштів, відсутність своєчасного та належного повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1332800,20 грн. попередньої оплати.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25304,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 249233,60 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи пред`явлення позивачем вимоги №01 від 02.05.2022 про повернення грошових коштів, відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦКУ останнім днем для повернення відповідачем грошових коштів було - 09.05.2022, а першим днем прострочення такого зобов`язання було - 10.05.2022.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 15774,51 грн та інфляційні втрати у розмірі 131226,40 грн.

Посилання відповідача у своєму листі №10 від 13.05.2022 щодо наявності форс-мажорних обставин, судом відхиляються, з огляну на наступе.

Так, відповідач зазначає, шо товар за яким було зроблено позивачем передоплату, надійшов на станцію Маріуполь-сортувальний після 23.02.2022, а також вказав на те, шо належні відповідачу вантажні автомобілі були знищенні, у зв`язку з чим у відповідача відсутня можливість здійснити відвантаження товару.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

В той же час, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання ним умов спірного договору, ані до 24.02.2022, ані після.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач повідомив про неможливість здійснення поставки товару, лише після отримання ним вимоги позивача від 02.05.2022.

Доказів які б свідчили про повідомлення відповідачем ФГ «Кайман А» про неможливість здійснення поставки та про настання обставин непереборної сили до отримання вимоги, матеріали справи не містять.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Азовконтракт» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30; ідентифікаційний код 38335297) на користь Фермерського господарства «Кайман А» (85722, Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Володимирівка, вул. Островського, 24; ідентифікаційний номер 40836613) заборгованість у розмірі 1332800 (один мільйон триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 20 коп., 3% річних у розмірі 15774 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 131226 (сто тридцять одна тисяча двісті двадцять шість) грн 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 22197 (двадцять дві тисячі сто дев`яносто сім) грн 02 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 27.07.2023.

Суддя Я.В. Маринченко