Решение № 11245152, 08.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 6/114/10

м. Миколаїв

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119.

До відповідача: Приватного підприємства «Фаворіт Миколаїв»,м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28/97.

                                                            Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Фигель С.І., довіреність від 07.09.2010 року.

Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 17859,60 грн., з яких 15005,80 грн. –основний борг, 1525,45 грн. –пеня, 337,94 грн. –3% річних, 990,37 грн. - збитків від інфляції.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача та отримана ним 30.08.2010 року, що підтверджено поштовим повідомленням.

          На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

29.04.2004 р. між ТОВ «Амальгама Люкс»(постачальник) та ПП «Фаворіт Миколаїв»(покупець) було укладено договір № СБ-239, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов’язується постачати, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити товар, поставка якого здійснюється партіями, згідно специфікацій.

В подальшому умови договору щодо строків оплати, ліміту наявної заборгованості, строків дії договору неодноразово змінювались за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод.

У відповідності до укладеної сторонами додаткової угоди № 8 від 08.01.2008 року до договору поставки було погоджено п. 3.3. договір № СБ-239 від 29.04.2004 року викладено в наступній редакції:

- ліміт дебіторської заборгованості перед позивачем складає 10000,00 грн.;

- оплата заборгованості за товари, яка перевищує ліміт, здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару;

- у випадку, якщо договір поставки або додаткову угоду буде розірвано, відповідач зобов’язується сплатити всю дебіторську заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту розірвання договору.

П. 6.11. договору сторони вирішили доповнити положенням, що у випадку неодноразового порушення відповідачем строків та умов оплати, позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір поставки № СБ-239 від 29.04.2004 року.

П. 6.12. договору доповнено положенням, що відповідач зобов’язується щомісячно замовляти товари у позивача на суму не менше 10000,00 грн. Дана угода дійсна до 31.12.2008 року.

Як свідчить підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків від 04.11.2008 року станом на 01.11.2008 року за відповідачем рахувалась заборгованість за поставлений, але несплачений товар в сумі 19512,28 грн.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних від 07.11.2008р., від 20.11.2008р., від 24.12.2008р., від 29.12.2008р., від 16.01.2009р., від 23.01.2009р., від 20.02.2009р., від 25.02.2009р., від 12.03.2009р. позивачем за період з 07.11.2008 року по 12.03.2009 року було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 70363,90 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав та оплату за отриманий товар здійснив частково в розмірі 52359,31 грн.

Таким чином станом на 13.03.2009 року загальний розмір заборгованості відповідача з урахуванням боргу згідно акту звірки, поставленого товару згідно перелічених вище видаткових накладних та проведеної відповідачем часткової оплати становить 37516,87 грн.

У відповідності до укладеної сторонами додаткової угоди № 9 від 17.03.2009 року до договору поставки від 29.04.2004 року № СБ-239 було погоджено п. 3.3. договір № СБ-239 від 29.04.2004 року викладено в наступній редакції:

- ліміт дебіторської заборгованості перед позивачем складає 37516,87 грн.;

- оплата заборгованості за товари, яка перевищує ліміт, здійснюється на умовах 100% передплати;

- доповнено договір п. 6.11.: Відповідач зобов’язується протягом 10 місяців, щомісячно, рівними частинами,Ю починаючи з 25.03.2009 року, сплачувати наданий позивачем ліміт дебіторської заборгованості 37516,87 грн. При цьому щомісячна оплата буде складати 3715,69 грн.

- доповнено договір п. 6.12.: Відповідач зобов’язується щомісячно замовляти товари у Позивача на суму не менше 15000,00 грн. з ПДВ;

- доповнено договір п. 6.13.: У випадку неодноразового порушення відповідачем обов’язків, вказаних в п. 3.3., п. 6.11., п. 6.12. позивач має право в односторонньому порядку розірвати цю додаткову угоду до договору № СБ-239 від 29.04.2004 року.

- у випадку, якщо договір поставки або додаткову угоду буде розірвано, відповідач зобов’язується сплатити всю дебіторську заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту розірвання договору. Ця додаткова угода діє до 31.12.2009 року.

Проте, як вказує позивач, відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав, протягом періоду з 03.04.2009 року по 16.09.2009 року в рахунок погашення боргу сплатив 22511,07 грн., у зв’язку з чим станом на 01.08.2010 року розмір заборгованості за поставлений товар становить 15 005,80 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 5.2. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати по договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

На підставі наведеного пункту договору згідно наданого розрахунку (а.с. 51) визначений позивачем розмір пені за період з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року становить 1525,45 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 01.11.2009 року по 01.08.2010 року становить 337,94 грн., а також витрати від інфляції, що за період з 01.11.2009 року по 01.08.2010 року становить 990,37 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість в загальній сумі 38351,39 грн., з яких 34 647,44 грн. –основний борг, 2 957,84 грн. –пеня, 746,11 грн. –3% річних.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «Фаворіт Миколаїв»(м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28/97, ЄДРПОУ 30826284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»(м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119, ЄДРПОУ 32719869) 15005,80 грн. –основного боргу, 1525,45 грн. –пені, 337,94 грн. –3% річних, 990,37 грн. - збитків від інфляції, 178,60 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя