Приговор № 11243876, 17.09.2010, Любомльський районний суд Волинської області

Кримінальне судочинство:

злочини проти власності,

крадіжка 20 Справа № 1-121/10

Вирок

іменем України

17 вересня 2010 року місто Любомль.

Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Войтюка Л.М.,

при секретареві Голядинець О.В.,

з участю прокурора Михальчука І.С.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України,--

встановив:

ОСОБА_3 11 червня 2010 року близько 12-ї години, знаходячись в магазині «МТС», шо в місті Любомль по вулиці 1-го Травня, 39, шляхом вільного доступу з відчиненої вітрини магазину таємно викрав мобільний телефон «Нокія-2330», ІНФОРМАЦІЯ_2 вартістю 368 гривень, чим завдав майнової шкоди підприємцю ОСОБА_4 на вищезазначену суму.

Підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій визнав повністю та показав, що, проживає в АДРЕСА_1 разом з мамою, старшими братами та сестрою. 11 червня 2010 року він поїхав у місто Любомль для отримання паспорта та отримавши паспорт пішов га автобусну станцію, по дорозі зайшов у магазин «МТС», щоб купити картку поповнення та подивитись на мобільні телефони. У магазині за 35 гривень купив картку поповнення, після чого підійшов до вітрини з мобільними телефонами для огляду цін. Біля вітрини був невідомий йому чоловік, який з відчиненої вітрини оглядав телефон, потім чоловік поставив один телефон на підставку у вітрині і не зачиняючи вітрину пішов до стола де знаходився телефон. Коли чоловік відійшов, то телефон з підставки впав на скло вітрини, він протягну руку до телефона, щоб поставити його на підставку, але подивившись на продавця побачив, що на нього не звертає увагу і вирішив викрасти цей телефон. Взявши телефон у праву руку він непомітно поклав у кишеню куртки, потім вийшов з магазину і пішов на автостанцію. По дорозі оглянув викрадений телефон марки «Нокія-2330», бордового кольору, у телефон він вставив свою картку і настроїв його. Приїхавши додому своїм сказав, що знайшов даний телефон у туалеті на автостанції м. Любомль.

Окрім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

2

Так, свідок ОСОБА_5 дав показання, що прицює в місті Любомль продавцем у магазині «МТС», який належить підприємцю ОСОБА_4. 11 червня 2010 року знаходився на робочому місці, біля 12-ї години у магазині були покупці, він виймав з скляної вітрини мобільні телефони для огляду. Після огляду вітрину не зачинив, біля неї знаходився молодий покупець. Після того як з магазину вийшов покупець він виявив, що з відчиненої вітрини невідомим чоном зник мобільний телефон марки «Нокія», модель 2330. Він підозрював у вчинені крадіжки телефона молодого хлопця, що стояв біля вітрини. Зачинивши магазин він намагався відшукати хлопця сам, потім звернувся за допомогою в міліцію. Молодого хлопця він впізнати не зможе, бо бачив недовго із спини.

Згідно висновку спеціаліста № 66 від 12 липня 2010 року ( а.с. 34-37) залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону «NOKIA», моделі 2330, НОМЕР_1 станом на 11 червня 2010 року могла складати 368 гривень.

Зазначені докази повністю доводять винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вартість якого не дозволяє визнати вчинене дрібною крадіжкою. Таким чином, його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, порівняно невелику вартість викраденого, особу винного - посередню характеристику з місця проживання. Обтяжуючих його покарання обставин не встановлено.

Разом з тим, сукупність помякшуючих обставин, дають підстави зробити висновок, що для досягнення мети, передбаченої статтею 50 КК України, слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 185 КК України, не повязане з ізоляцією підсудного від суспільства.

Суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для обрання ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу.

Речові докази по справі мобільний телефон марки «Нокія-2330» НОМЕР_1, який переданий власнику ОСОБА_4 на зберігання повернути йому у повне розпорядження.

Стягнути з ОСОБА_3 225 гривень 36 коп. витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, і призначити йому покарання 150 (сто пятдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ УМВС України у Волинській області 225 (двісті двадцять пять) гривень 36 копійок за проведення експертизи (рах. № 31256272210012 в УДК у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речовий доказ -- мобільний телефон марки «Нокія-2330» НОМЕР_1, який переданий власнику ОСОБА_4 на зберігання повернути - ОСОБА_4 у повне розпорядження.

На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя Л.М.Войтюк