Решение № 11243769, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р.                     Справа № 17/22пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС», м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК», м. Донецьк

про узгодження розбіжностей за договором

за участю представників сторін:

від позивача: Нікульников Д.О. – довіреність

від відповідача: Пилипенко О.В. – довіреність.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» про узгодження розбіжностей, які виникли між сторонами при укладанні договору № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» (далі – «Проект договору»).

Згідно первісно заявлених позовних вимог позивач просив суд:

1.          у Додатку № 1 до Проекту Договору «Протокол узгодження вартості надання транспортних послуг» встановити ціну:

·          п. 1. за кожен тонно-кілометр перевезеного вантажу 2,95 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,41 грн.;

·          п. 2. за кожну локомотиво-годину, зробленої маневреної роботи 793,48 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 106,33 грн.;

2.          у Проекті Договору:

·          другий абзац п. 2.4. викласти в наступній редакції: «…У разі неможливості подачі та забирання вагонів з будь-яких причин локомотивом «Виконавця», подача та забирання вагонів здійснюється локомотивом «Замовника»…»;

·          третій абзац п. 2.9. викласти в наступній редакції: «…Якщо забирання вагонів з колії № 3, 4 станція Заводська здійснена пізніше одного часу після їх пред’явлення, то вагони знімаються з користування на момент їхнього пред’явлення по станції Заводська…»;

·          третій абзац п. 4.3. викласти в наступній редакції: «…Кінцевий розрахунок за послуги, надані у певному місяці, здійснюються «Замовником» впродовж 3-з банківських днів з моменту пред’явлення йому «Виконавцем» рахунку за цей місяць…»;

·          третє речення третього абзацу п.4.4. викласти в наступній редакції: «…У випадку, якщо за результатом перерахунку буде встановлена недоплата, Замовник сплачує відповідну суму впродовж з днів з моменту закінчення відповідного місяця, на підставі рахунку, наданого Виконавцем…»

Крім того – просив суд визнати спірний договір укладеним з 01.01.2010 року.

Письмовою заявою від 25.05.2010р. (т. 2, а.с. 69) позивач збільшивши розмір позовних вимог та додатково просив суд прийняти другий абзац пункт 2.1., 4.2., пункт 4.3. (перший абзац) Проекту договору в редакції, запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей від 14.01.2010р. до Проекту договору (т.1, а.с. 24)

Зазначеною заявою позивач просив суд у Додатку № 1 до Проекту Договору «Протокол узгодження вартості надання транспортних послуг» встановити ціни інші ніж ті, що обговорювались сторонами до подачі позову. Ухвалою від 01.06.2010р. (т. 2, а.с. 77) господарський суд відмови у прийнятті до розгляду цих вимог, адже в цій частині вони не є збільшенням розміру позовних вимог у розуміння приписів ст. 22 ГПК України.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст.ст. 179, 180-181 Господарського кодексу України.

          Відповідач проти вимог позивача заперечує та наполягає на прийнятті спірних пунктів Проекту договору в редакції, запропонованій ним у протоколі розбіжностей від 14.01.2010р. до Проекту договору (т.1, а.с. 24)

В процесі розгляду справи для вирішення питання обґрунтованості розрахунку тарифів, що пропонуються позивачем до включення у Проект договору, судом була призначена судово-економічна експертиза.

Письмовим клопотанням (т. 2 а.с. 124-125) відповідач вважаючи, що зазначена експертиза була проведена експертом з порушеннями діючого законодавства, що призвело до неправильного висновку – просив суд призначити у справі повторну судово-економічну експертизу, проведення якої доручити іншій експертній установі.

Задля з’ясування усіх обставин справи та надання пояснень з приводу експертного висновку і порядку проведення експертизи ухвалою від 30.08.2010 року господарський суд викликав експерта Машиниченко Олександра Анатолійовича.

Експерт Машиниченко Олександр Анатолійович до суду не прибув, усно повідомивши суду через помічника судді про неможливість участі у судовому засіданні через хворобу та – надав свої письмові пояснення, в яких заперечував проти твердження відповідача про необґрунтованість висновків судової експертизи.

Згідно ч. 4 ст.42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Проте, заслухавши доводи представників сторін та експерта, дослідивши їхні письмові пояснення – господарський суд не вбачає необхідності у призначенні повторної експертизи, адже призначена судом експертиза здійснена, у відповідності до діючого законодавства, кваліфікованим та досвідченим в галузі економіки експертом;.а клопотання відповідача є нічим іншим, як зловживання відповідачем процесуальними правами з метою необґрунтованого затягування розгляду справи та унеможливлення її вирішення у встановлені законодавством строки. Відтак – у задоволенні клопотання відмовлено.

15.09.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові клопотання:

·          про відкладання розгляду справи,

·          про виклик у судове засідання судового експерта,

·          про залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спорту Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Суд не вбачає підстав для задоволення жодного із зазначених клопотань, оскільки зібраних у справі доказів на думку суду є достатнім для її вирішення по суті; необхідності у додатковому виклику експерта немає, адже останній надав суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача; відповідачу було надано достатньо часу для дослідження цих поясненн та – надання власних заперечень; щодо залучення третьої особи – відповідачем не доведено суду яким чином рішення у справі вплине на права та обов’язки Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Зважаючи на те, що:

-          пункт 3 ст. 179 Господарського кодексу України визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання, у випадках, передбачених законом, або якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання;

-          відповідно до пунктів 6, 7 ст. 179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів;

-          господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів;

-          виходячи з вимог ст. 21 Закону України «Про залізничний транспорт», відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами;

-          статтею 73 Статуту Залізниць України передбачено, що порядок обслуговування контрагентів – підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія;

-          про обов'язковість укладення договору вказано також у п.3 «Правил обслуговування залізничних під’їзних колій» (затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 875/5096).Відтак – укладення даного виду договору передбачено чинним законодавством України;

-          за ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін;

-          згідно експертного висновку № 250/24 від 18.05.2010р. (т.1 а.с. 58-127) тарифи, запропоновані позивачем для включення у пункти 1 – 2 додатку № 1 до Проекту договору, розраховані відповідно до вимог діючого законодавства. За тим-самим висновком запропоновані позивачем тарифи навіть нижче собівартості відповідних послуг;

-          порядок передачі залізницею вагонів у користування позивачу та зняття з такого користування регулюється Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами та відповідним договором між позивачем та залізницею, відтак – не може встановлюватись сторонами в Проекті договору, про що наполягає відповідач у власній редакції абз 3 п. 2.9.;

-          питання фіксації виконаних робот відповідними актами виконаних робот не врегульовано у Проекті договору, діючим законодавством обов’язкове складання таких актів також не встановлено. Відтак, запропонована відповідачем редакція третього абзацу п. 4.3.та третього речення третього абзацу п. 4.4. Проекту договору не ґрунтується на нормах діючого законодавства, а його включення буде суперечити іншим пунктам спірного договору, що унеможливить його належне виконання сторонами;

-          сторони належними доказами не довели обґрунтованість власної редакції абзацу другого п. 2.4. Проекту договору. З включенням такого абзацу у Проект договору договір втрачає будь-який сенс, адже за п. 1.1. Проекту договору за змістом Проект договору направлений на надання позивачем відповідачу транспортних послуг, а включення до п. 2.4. Проекту договору спірного абзацу надає можливість позивачу перекласти обов’язок щодо транспортного обслуговування на самого відповідача, що змінює смисл договору;

-          щодо п. 2.1. (другий абзац), п. 4.2. та п. 4.3. (перший абзац) Проекту договору – позивач під час розгляду справи погодився з редакцією цих пунктів, запропонованою відповідачем у протоколі розбіжностей,

господарський суд вважає, що:

·          третій абзац п. 2.9; третій абзац п. 4.3.; третє раченя абз. 3 п. 4.4.Проекту договору та пункти 1 – 2 додатку № 1 до Проекту договору слід викласти в редакції позивача;

·          у п. 2.4. Проекту договору абзац другий – виключити;

·          пункт 2.1. (другий абзац), пункт 4.2. та пункт 4.3. (перший абзац) Проекту договору викласти в редакції відповідача.

Судові витрати розподіляються між сторонами наступним чином: 50% - на позивача, 50% - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Третій абзац п. 2.9; третій абзац п. 4.3.; третє раченя абз. 3 п. 4.4.Проекту договору № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» та пункти 1 – 2 додатку № 1 до проекту договору № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» викласти в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС».

У п. 2.4. Проекту договору № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» абзац другий виключити

Пункт 2.1. (другий абзац), пункт 4.2. та пункт 4.3. (перший абзац) Проекту договору № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» викласти в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК».

Визнати Договір № 33/01 від 20.12.2009р. «про надання транспортних послуг» укладеним сторонами з 01.01.2010 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕК» (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349, рахунок № 26008001300039 у ВАТ «Європромбанк», м. Донецьк, МФО 377090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» (84609, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1, код ЄДРПОУ 33853132, рахунок № 260029599968816 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 42,50 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 118,00 грн.; на відшкодування витрат на проведення експертизи 3’750 грн.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 17.09.2010р.)