Решение № 112435880, 26.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року Справа№225/3493/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виражену у відмові в виплаті ОСОБА_1 , доньці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на виробництві ОСОБА_2 , одноразової допомоги сім`ї померлого на виробництві у відповідності до Закону України «Про загальноообов`язкове державне соціальне страхування»;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2019 року про призначення страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є донькою померлого на виробництві ОСОБА_2 . 18 грудня 2019 року позивачка звернулась до Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про призначення страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника. Розглянувши зазначену заяву Торецьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відмовило позивачці у виплаті одноразової допомоги, та повідомило, що необхідно звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю загиблого на виробництві ОСОБА_2 саме з позивачкою. Вважає відмову у виплаті одноразової допомоги сім`ї померлого на виробництві протиправною та такою, що порушує її права.

У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.

Ухвалою суду від 08 травня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року повторно витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копії та докази.

У період з 05.07.2023 року по 21.07.2023 року суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справа розглядається у перший день після виходу судді з відпустки.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ ГУМВС України в Донецькій області 24 травня 2011 року.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 травня 1995 року вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

28.03.2018 ОСОБА_2 загинув на виробництві, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.04.2018 року та акт за формою Н-1/П від 05.12.2019 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

У зв`язку з чим 18.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення з заявою, з відповідними додатками, для отримання належних їй страхових виплат, у зв`язку з нещасним випадком пов`язаним з виробництвом, що призвів до смерті її батька ОСОБА_2 .

Листом від 27.12.2019 року №01-04/1686 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення повідомило, що право на отримання від Фонду один із видів страхової виплати, зокрема: одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату буде вирішуватися після встановлення факту її проживання однією сім`єю з загиблим ОСОБА_2 в судовому порядку.

У зв`язку з наведеним вище, позивачка звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області із позовом в якому происла встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 16.08.2022 року позов представника позивача - адвоката Саєнка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено повністю.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 16 серпня 2022 року скасовано.

Провадження у справі №225/3493/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, про встановлення факту проживання однією сім`єю, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закрито.

Роз`яснено ОСОБА_1 її право на звернення з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства та право протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2023 року передано справу №225/3493/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, про встановлення факту проживання однією сім`єю, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду для розгляду.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової допомоги сім`ї у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 на виробництві.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин ) передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів пунктів 1 і 3 частини першої статті 3 Закону № 1105-XIV, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду (частина перша статті 8 Закону № 1105-XIV).

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду (частина третя статті 8 Закону № 1105-XIV).

Основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункти 1 і 2 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV).

Фонд зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом (пункт 1 частини другої статті 10 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно з частиною сьомою статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до ч.ч.6,8 ст. 42 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;

2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

Відповідно до ст.43 Закону № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду.

Отже даною нормою передбачено, що факт проживання однією сім`єю та факт перебування на утриманні потерпілого передбачена можливість підтвердження таких фактів як іншими документами, так і рішенням суду.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок №11).

Пунктом 1.2. Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 11 випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку №11 Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, за умови подання таких документів:

заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;

копії паспорта;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;

копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);

довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.

У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку.

Якщо члени сім`ї потерпілого за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Статтею 44 Закону № 1105-XIV встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку (частини перша та третя статті 17 Закону № 1105-XIV).

Як встановлено судом вище, 18.12.2019 року позивачка звернулась до Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою встановленого зразка, в якій просила призначити їй страхові виплати у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Доказів належного розгляду відповідачем зазначеної заяви та прийняття за результатом такого розгляду відповідного рішення матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи відсутність прийнятої постанови суб`єктом владних повноважень за результатом розгляду заяви позивачки від 18.12.2019 року про призначення одноразової допомоги на сім`ю, у зв`язку зі смертю батька внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, суд констатує про допущення Фондом протиправної бездіяльності щодо розгляду вказаного звернення.

Разом з цим, у листі від 27.12.2019 року №01-04/1686 Торецьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначило, що для отримання одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого на виробництві позивачці треба звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю із загиблим на виробництві ОСОБА_2 .

З метою встановлення обставин, чи пов`язані вимоги ОСОБА_1 з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням та чи належить розглядати даний спір в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на дату звернення з позовом до суду).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.

Отже, у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист, яке, зокрема, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (провадження № 14-5цс20) виснувала, що спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням є публічно-правовими. А тому їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зазначений підхід був сформований і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16-а.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 року по справі № 263/9921/18 дійшов наступних висновків: «Ураховуючи принципи, функції Фонду та зміст положень вищезазначених норм права, що за предметним та суб`єктним складом цей спір у частині щодо визнання за ОСОБА_1 права на отримання страхових виплат та зобов`язання відповідача виплатити одноразову допомогу має ознаки публічно-правових правовідносин, а отже, підлягає розгляду за правилами КАС України. Інші позовні вимоги щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю позивача із загиблим ОСОБА_2 та знаходження на утриманні чоловіка на момент його смерті стосуються та обумовлені позовними вимогами щодо призначення та виплати одноразової допомоги внаслідок смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві, заявлені, як зазначено позивачем у її позовній заяві, саме у зв`язку з відмовою Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виплатити відповідні кошти, а тому також підлягають розгляду з іншими заявленими позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року по справі № 290/289/22-ц.

Таким чином, статус позивачки має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Торецького міського відділення виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на сім`ю внаслідок нещасного випадку на виробництві, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України (далі СК України), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 28.03.2018, складеною провідним спеціалістом сектору реєстрації місця проживання ВЦА міста Торецьк Донецької області, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_5 (мати), ОСОБА_6 (дочка).

Відповідно до акту про фактичне проживання особи від 19.11.2020 №9875, складеного сусідами ОСОБА_1 та засвідченого провідним спеціалістом сектору реєстрації місця проживання ВЦА міста Торецьк Донецької області, ОСОБА_2 з 28.07.2004 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою КП «Торецькомсервіс» від 17.12.2019, ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним були зареєстровані ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_5 (родинні відносини відсутні), ОСОБА_6 (онука).

Отже, факт сумісного проживання, підтверджений наявними доказами в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачкою доведено факт проживання із ОСОБА_2 по день його смерті.

Окремо слід зазначити, що 01.01.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 № 2620-ІХ.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону від 21.09.2022 № 2620-ІХ припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Підсумовуючи, з 01.01.2023 відбулося публічне правонаступництво, перехід прав та обов`язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи, що відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не було прийнято рішення на підставі заяви позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:

визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.12.2019 року про призначення одноразової допомоги на сім`ю, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової допомоги на сім`ю, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №25 від 01.06.2021 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

.Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.12.2019 року про призначення одноразової допомоги на сім`ю, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення одноразової допомоги на сім`ю, у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова