Решение № 112430706, 11.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/10330/22За позовом Приватного акціонерного товариства "Факел", Київська область, м. Фастів

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

про стягнення 407 875,29 грн,

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко М.О. (адвокат за ордером серія АА№1251629 від 16.11.2022);

від відповідача: Косінова Д.С. (адвокат за довіреністю №1-3250 від 05.12.2022 року);

від третьої особи: Горбач А.М. (адвокат за довіреністю №450 від 03.10.2022 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.10.2022 року Приватне акціонерне товариство "Факел" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (відповідач) суми кошів в розмірі 407 875,29 грн, отриманих останнім за банківською гарантією, наданою в межах виконання Договору №1811000500 від 20.11.2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 року, матеріали справи №910/10330/22 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та призначено підготовче засідання на 13.12.2022.

11.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що банківська гарантія покликана не лише забезпечити виконання зобов`язань за договором, а й виконання зобов`язання належним чином, а у випадку порушення умов виконання зобов`язання, сума банківської гарантії підлягає виплаті бенефіціару і не може бути повернута. Відповідач також заперечує проти позовних вимог, оскільки позивач виконав перед відповідачем лише частину робіт за договором, а іншу частину робіт було виконано перед третьою особою.

16.11.2022 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначено, що до нового замовника не переходять права вимоги первісного замовника за банківською гарантією в частині, в якій первісним замовником було пред`явлено грошові вимоги до банку-гаранта за такою банківською гарантією.

08.12.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що стаття 26 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить приписи про те, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору. У спірних правовідносинах законом передбачено єдину умову для повернення суми забезпечення - це виконання договору, а неналежне виконання законом не встановлено. Таким чином, як зазначено у відзиві, конструкція статті 26 дозволяє дійти висновку, що замовник повертає забезпечення виконання договору виключно після виконання такого договору.

Ухвалою від 13.12.2022 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.02.2023 року.

16.01.2023 року позивачем подано до суду пояснення, в яких зазначено, що в правовідносинах щодо повернення гарантії завжди існує факт невиконання або неналежного виконання зобов`язання. При цьому, наявність факту виконання договору є необхідною та достатньою умовою для повернення забезпечення.

Судове засідання 14.02.2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою від 17.02.2023 року судове засідання в справі призначено на 28.03.2023 року.

Ухвалою від 27.02.2023 року задоволено клопотання представника ТОВ «Оператор газотранспортної системи» про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 28.03.2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою від 03.04.2023 року судове засідання в справі призначено на 11.04.2023 року.

В судовому засіданні 11.04.2023 року розгляд справи було відкладено до 23.05.2023 року.

В судовому засіданні 23.05.2023 року розгляд справи було відкладено до 11.07.2023 року.

В засіданні 11.07.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2018 року АТ "Укртрансгаз" (замовник) і ПАТ "Факел" (підрядник) укладено Договір №1811000500 (надалі також - Договір), відповідно до умов якого:

- підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до кошторисної документації, вимог чинних нормативних документів, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступну роботу: Лот 5 "Ремонт систем одоризації газу на ГРС с. Слов`яносербка; ГРС с. Липецька Одеського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» (роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) (пункт 1.1 Договору);

- підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання Договору і виконати роботи, передбачені пунктом 1.1 Договору, в строки, визначені календарним планом, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 5.1. Договору);

- підрядник зобов`язаний виконати всі роботи в повному обсязі у строк, що передбачений умовами Договору (пункт 6.6.1. Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2019 (пункт 10.1. Договору).

Укладений сторонами Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що Договір укладено сторонами за результатами проведеної процедури закупівель робіт.

На виконання умов Тендерної документації позивачем було надано відповідачу банківську гарантію від 08.11.2018 №21949/18 ГВ у розмірі 407 875,29 грн.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Листом від 03.12.2019 № 03-1/2-4/7104 банк повідомив позивача про отримання вимоги AT "Укртрансгаз" від 28.11.2019 №2601ВИХ-19-2905 по банківській гарантії від 13.11.2018 №21949/18-ГВ про сплату гарантійної суми в розмірі 407 875,29 грн, у зв`язку з настанням гарантійного випадку - принципал (ПАТ "Факел") неналежно виконав свої зобов`язання за Договором, а саме: порушив строки виконання робіт. З вказаним листом банк надав копію письмової вимоги AT "Укртрансгаз" від 28.11.2019 №2601/ВИХ-19-2905.

13.12.2019 року банк надіслав позивачу повторну вимогу №05-1/2/7410 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми в розмірі 407 875,29 грн.

Платіжним доручення від 09.12.2019 №243560 банк сплатив відповідачу 407 875,29 грн по гарантії №21949/18-ГВ.

Листом від 11.02.2020 №03-9/02/743 банк повідомив позивача та відповідача, що повернення суми за банківською гарантією № 21949/18-ГВ, після виконання Договору, має здійснюватися на користь позивача.

18.12.2019 AT "Укртрансгаз" (первісний замовник), ПАТ "Факел" (сторона-3) та Товариством (новий замовник) укладено Угоду №1811000500-D про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі Договору (надалі також - Угода).

Відповідно до пункту 3 Угоди сторони домовились замінити сторону - АТ "Укртрансгаз" у зобов`язанні на нову сторону - Товариство з дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. При цьому, первісний замовник, новий замовник та сторона-3 підписанням цієї Угоди надають свою згоду на таку зміну сторони у зобов`язанні.

Згідно з пунктом 2 Угоди датою відступлення права вимоги за зобов`язанням сторони визнають дату підписання Товариством акту приймання-передачі Державного майна газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, про що новий замовник повинен письмово повідомити сторону-3 не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання цього акту.

Відповідно до пункту 3 Угоди первісний замовник надає новому змовнику всі права вимоги до сторони-3 за зобов`язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. Новий замовник після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням отримує всі права первісного замовнику за зобов`язанням, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимоги, зазначених в абзаці другому цього пункту.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за Договором, а саме, актами приймання виконаних будівельних робіт: №1 від 24.06.2019 року, №2 від 24.06.2019 року, №3 від 24.06.2019 року, №4 від 24.06.2019 року, №5 від 17.07.2019 року, №6 від 17.07.2019 року, №7 від 17.07.2019 року, №8 від 17.07.2019 року, №1 від 31.07.2020 року, №2 від 31.07.2020 року, №3 від 31.07.2020 року, №4 від 31.07.2020 року.

Листом від 04.08.2022 №106/517 ПАТ "Факел" звернувся до третьої особи з проханням підтвердити повне виконання Договору та про відсутність у Товариства як замовника за Договором претензій до позивача щодо обсягів та якості виконання робіт за Договором.

У відповідь на вказаний лист Товариство листом від 11.08.2022 №ТОВВИХ-22-8517 підтвердило, що згідно з умовами Договору підрядник (ПАТ "Факел") виконав, а замовник прийняв визначені предметом Договору роботи, претензій до позивача з приводу обсягів та якості виконання робіт за договором Товариством не заявлено.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що оскільки ним Договір виконано, тому отримана відповідачем банківська гарантія має бути повернута позивачу в силу приписів статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач та третя особа, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначили, що позивач порушив строки виконання робіт за Договором, що встановлено в межах справи № 911/1036/20, а тому відсутні підстави для повернення банківської гарантії.

Судом встановлено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №911/1036/20 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Факел" про стягнення 282 619,63 грн пені та 26 633,89 грн штрафу, які нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором, встановлено, зокрема, таке:

- з урахуванням вимог пункту 5.1 Договору та погодженого сторонами плану виконання, кінцевий строк виконання вимог розділу 3 погодженого плану визначено 18.06.2019;

- з порушенням строку на період з 19.06.2019 по 17.07.2019 виконані роботи вартістю 7 554 440,68 грн.

В силу приписів частини четвертої статті 75 ГПК України вказані обставини мають преюдиційний характер у даній справі.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд вказав наступне:

«Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Частиною другою статті 26 Закону визначено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

За умовами зазначеного договору у позивача виникало зобов`язання сплатити відповідачу забезпечення виконання договору, яке ним було виконано, це підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюється, разом з тим, згідно з пунктом 11.1.1 цього договору відповідач взяв на себе обов`язок повернути дану суму забезпечення виконання не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов`язань за якістю та кількістю;

Встановивши повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, зокрема, позивача щодо поставки продукції в повному обсязі, суди дійшли передчасних висновків щодо наявності у відповідача права не повертати спірну суму забезпечення виконання договору, сплачену позивачем, пославшись на прострочення останнім терміну поставки продукції;

При цьому, суди обох інстанцій не звернули належної уваги на умови зазначеного договору, зокрема пункту 7.3.2, яким передбачена відповідальність постачальника за порушення строків поставки, а саме у позивача виникає обов`язок сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

Суди залишили поза увагою і те, що іншої відповідальності за порушення постачальником строків поставки продукції, а ніж визначена у пункті 7.3.2, вказаним договором поставки та додатками до нього сторони не передбачили;

Таким чином, вирішуючи даний спір про наявність чи відсутність підстав щодо зобов`язання відповідача повернути позивачу спірну суму гарантійного платежу, яка на час розгляду даної справи судом ним не повернута, суди першої або апеляційної інстанцій повинні були врахувати наведені вище норми права, належним чином дослідити зміст пунктів 11.1.1, 11.3.1 зазначеного правочину, а також врахувати факт виконання позивачем свого обов`язку щодо поставки товару, який, в свою чергу, отримано відповідачем без будь-яких зауважень, проте зазначеного судами обох інстанцій при розгляді даної справи здійснено не було.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову про повернення спірної суми забезпечення виконання договору у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог, оскільки саме позивачем неналежно виконанні умови договору та прострочено термін поставки товару, оскільки такі висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та встановлених ними дійсних обставинах справи».

В даному випадку позивачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підтверджено повне виконання Договору.

Обставину повного виконання Договору відповідачем та третьою особою не заперечено.

Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що діяла на дату укладання Договору) замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Згідно з частиною другої статті 22 вказаного Закону тендерна документація повинна містити розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).

У свою чергу, пунктом 6 розділу VI тендерної документації AT "Укртрансгаз" передбачено умови повернення забезпечення виконання договору, а саме: замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Отже, приписами Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що діяла на дату укладання Договору) та умовами тендерної документації чітко визначено обов`язок відповідача повернути банківську гарантію у розмірі 407 875,29 грн.

З огляду на викладене, утримання відповідачем банківської гарантії не відповідає нормам зазначеним вище, зважаючи на повне виконання позивачем Договору та стягнення АТ "Укртрансгаз" пені та штрафу за допущене прострочення зі сторони ПАТ "Факел" (справа №911/1036/20).

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача понесених ним витрат на оплату послуг адвоката на суму в розмірі 40 000,00 грн, Суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 року (з подальшим укладенням додаткових угод) між Адвокатським об`єднанням «Лекс Груп» та позивачем (замовник) було укладено Договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а адвокатське об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги надавати адвокатські послуги, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було подано до суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.02.2023 року на суму 40 000,00 грн.

Отже, враховуючи час на підготовку матеріалів, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Судовий збір у розмірі 6 118,13 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801, адреса: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1) на користь Приватного акціонерного товариства "Факел" (ідентифікаційний код 04601496, адреса: 08500, м. Фастів, Промвузол) суму коштів в розмірі 407 875,29 грн (чотириста сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 29 копійок), суму судового збору у сумі 6 118,13 грн (шість тисяч сто вісімнадцять гривень 13 копійок) та суму витрат на послуги адвоката в розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 21.07.2023 року.

Суддя С. МОРОЗОВ