Решение № 112430658, 25.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023Справа № 910/6861/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3"

про стягнення 495 321,04 грн.

Суддя Борисенко І. І.

представники сторін: без виклику

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (далі - ТОВ "Енергостратегія", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (далі - ТОВ "Глобал Строй-3", відповідач) про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат в сумі 495 321,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору № 30/03/21-Е від 30.03.2021 в частині повної та своєчасної сплати електричної енергії. Обставини вказаного порушення вже були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3679/22, що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Глобал Строй-3" був стягнутий основний борг у сумі 760 442,71 грн., пеню у сумі 75 018,00 грн., 25 % річних у сумі 63 510,49 грн., а також судовий збір у сумі 13 484,56 грн.

Проте, відповідач вказане рішення не виконав, тому ТОВ "Енергостратегія" нарахувало відповідачу пеню у сумі 273 967,72 грн., інфляційні втрати у сумі 84 369,46 грн. та 25 % річних у сумі 136 983,86 грн., що разом становить 495 321,04 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача (02034, м. Київ, вул. Т. Драйзера, 40), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494439570, ухвалу суду від 04.05.2023 відповідач отримав - 13.05.2023.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е, який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі також - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачуєте постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, яку зазначено в заяві-приєднанні яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційної пропозицію, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

У розділі 5 договору сторони також погодили, що споживачі розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицію, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни тарифу електричної енергії зазначається в комерційні пропозиції постачальника. Для одного об`єкту споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У комерційній пропозиції (додаток № 2 до договору) сторони передбачили, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії напряму оператору система розподілу (передачі) електричної енергії згідно з тарифами на послуги з розподілу електричної енергії. Оплата за спожиту електроенергію споживачем здійснюється до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Споживач, який купує електричну енергію в постачальника, відповідно до умов договору здійснює оплату за виставленим постачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього постачальника в один із уповноважених банків, шляхом перерахування власних коштів та бюджетних асигнувань. Рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником споживачу протягом 2-х робочих днів після отримання від відповідного оператора система розподілу даних щодо обсягу спожитої електричної енергії споживачем в один із таких способів:

- через особистий кабінет на сайті постачальника,

- електронною поштою,

- факсимільним зв`язком за телефоном,

- поштовим зв`язком,

- у відповідних структурних підрозділах постачальника.

Договір набирає чинності з дати, вказаної в заяві-приєднання, з подальшою його пролонгацією.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У зв`язку із порушенням відповідачем (ТОВ "Глобал Строй-3") умов указаного договору рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3679/22, що набрало законної сили, з ТОВ "Енергостратегія" був стягнутий основний борг у сумі 760 442,71 грн. за січень, лютий 2022, пеня у сумі 75 018,00 грн., 25 % річних у сумі 63 510,49 грн., а також судовий збір у сумі 13 484,56 грн.

Отже, рішенням господарського суду, що набрало законної сили, був встановлений факт неналежного виконання ТОВ "Глобал Строй-3" договору постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021, в частині своєчасної сплати електроенергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач порушив умови договору постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021, що полягало у несплаті поставленої електроенергії у сумі 760 442,71 грн., яка не потребує доказування.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Господарського суду міста Києва від 03.11.2022, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3679/22, на даний час перебуває на виконавчому провадженні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є. С., що підтверджується відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2022 у ВП № 70317644.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості, що була предметом спору у справі № 910/3679/22.

На зазначену заборгованість ТОВ "Енергостратегія" нарахувало ТОВ "Глобал Строй-3" пеню у сумі 273 967,72 грн., інфляційні втрати у сумі 84 369,46 грн. та 25 % річних у сумі 136 983,86 грн. за період з 05.07.2022 по 24.03.2023, які просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 5.5 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має права вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 6 облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, нараховано протягом всього періоду прострочення зобов`язання та штраф у розмірі 25 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Що стосується вимог ТОВ "Енергостратегія", а саме - стягнення інфляційної складової боргу у сумі 84 369,46 грн. та 25 % річних у сумі 136 983,86 грн., нарахованих за прострочення зобов`язання, то суд враховує, що у позові позивач вказував, що в частині стягнення 25 % річних він мав на увазі саме компенсацію за неправомірне користування утриманими відповідачем грошовими коштами, яка підлягає стягненню на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3679/22, що набрало законної сили, суд врахував правову природу визначених у пункті 5.5 договору нарахувань, як відсотки річних, визначених ст. 625 ЦК України, розмір яких передбачений умовами договору - 25 % річних, замість законодавчо визначених - 3 % річних, то вимоги про стягнення 25 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 84 369,46 грн. та 25 % річних у сумі 136 983,86 грн., тобто в сумах, заявлених позивачем.

Щодо стягнення пені у сумі 273 967,72 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вже вказувалось, згідно з п. 5.5. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має права вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 6 облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, нараховано протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", визначено, що приписом частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Поняття строку та терміну наведено в ст. 251 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, з урахуванням роз`яснень, наведених у п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України період, є строком в розумінні ст. 251 ЦК України.

Формулювання сторонами у п. 5.5 договору такої умови щодо пені як: "нарахування протягом всього періоду прострочення зобов`язання», не містить ні іншого строку, відмінного від ч. 6 ст.232 ГК України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати.

Отже, вказану умову договору неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 252 ГК України. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19.

Крім того, суд враховує, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3679/22, що набрало законної сили, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що позивачем було нараховано пеню без врахування приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені відповідно до наведених норм чинного законодавства, умов договору та встановлених обставин в частині застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 61 741,66 грн. за період з 05.07.2022 по 10.09.2022 (враховуючи наявність заборгованості за актами за січень та лютий 2022 та строки їх оплати, визначені комерційною пропозицією), тобто у меншій сумі, ніж просить позивач.

За таких обставин позов ТОВ "Енергостратегія" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" про стягнення 495 321,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (02034, м. Київ, вул. Т. Драйзера, 40, ідентифікаційний код 37117755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 38765893) пеню у сумі 61 741 (шістдесят одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 66 коп., інфляційні втрати у сумі 84 369 (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дев`ять) грн. 46 коп. та 25 % річних у сумі 136 983 (сто тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. 86 коп. та судовий збір в сумі 4 246 (чотири тисячі двісті сорок шість) грн. 43 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І. І.