Решение № 112405795, 27.06.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Черкаси справа № 925/354/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від прокуратури: Бутар В.С.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Махно А.М. - самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Плюс» про стягнення 233 978,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Плюс», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради кошти у сумі 233 978,98 грн. та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3509,68 грн.

Ухвалою від 16.08.2022 Господарський суд Черкаської області (суддя Кучеренко О.І.) закрито провадження у справі за клопотанням відповідача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 ухвалу від 16.08.2022 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2022 справу передано на розгляд судді Спаських Н.М.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

25.04.2023 прокуратурою подано суду заяву № 166-2253вих23 про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 197-199, том 27), в якій просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 214 926,47 грн. на підставі нікчемності додаткових угод до Договору про збільшення ціни за одиницю товару та на підставі ст. 670 ЦК України як за оплачений, але не поставлений товар.

31.05.2023 прокуратурою подано остаточну заяву № 166-2985вих 23 про зменшення позовних вимог (а.с. 217-219, том 27) в якій просить суд стягнути з відповідача 214 769,01 грн. з викладених підстав, яку прийнято судом до розгляду ухвалою від 01.06.2023.

В справу за вимогою суду відповідачем подано всі додаткові угоди до Договору (а.с. 101-109 том 27).

В судовому засіданні представник прокуратури зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає укладені додаткові угоди такими, що відповідають вимогам чинного законодавства щодо публічних закупівель, а сторони Договору при їх укладенні діяли у відповідності до вимог чинного законодавства та є вільними у можливості зміни ціни договору, який був спрямований на настання реальних наслідків.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всі документи, які подавалися суду в ході розгляду справи, суд приєднав до її матеріалів, керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Заслухавши доводи і заперечення представників сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов за зменшеними позовними вимогами слід задовольнити повністю, виходячи з такого:

Сторонами не заперечується, що 13.03.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - Замовник, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" (далі - Постачальник, відповідач по справі) укладено договір поставки товару № 08 (а.с. 23-28, том 1), у відповідності до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Замовник в порядку та на умовах, визначених договором зобов`язується прийняти і оплатити Постачальнику Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби за ДК 021:2015 - 15810000- (далі - Товар) за асортиментом та цінами, зазначеними у Специфікації Товару, що додається до договору і є його невід`ємною частиною ( п. 1.1. договору).

Якість Товару, що постачається , повинна відповідати діючим в Україні ДСТУ і сертифікатам якості виробника Товару ( п. 2.1. договору).

Ціна договору становить 3 606 004,08 ( три мільйона шістсот шість тисяч чотири гривні 08 коп.) з ПДВ (п. 3.1. договору).

Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін ( п. 3.3. договору).

Остаточний розрахунок за Товар Замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 Договору ( п. 4.2. договору).

Поставка Товару - це передача Замовнику Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 Договору. Товар постачається Замовнику транспортом і за рахунок Постачальника протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання Постачальником заяви (у разі усної - з обов`язковим подальшим письмовим підтвердженням) від Замовника на умовах DDP ("Інкотермс" у редакції 2010 року) за адресами вказаними у розділі 5 договору ( п. 5.1. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін ( п.10.1. договору).

Дія Договору припиняється при настанні однієї з умов:

- закінчення терміну дії Договору - 13.03.2020;

- за згодою сторін;

- інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 10.2. договору).

Відповідно до п. 11.3. договору підставами зміни Договору, у тому числі є:

- зміни умов та порядку оплати у разі прийняття після укладення договору нормативно - правових актів, які регулюють питання оплати за рахунок державних коштів, відповідно до правил, установлених такими актами;

- зміни ціни товару у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно змінам таких ставок;

- зміни ціни товару у разі зімни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.

Відповідно до додатку до договору поставки " Специфікація Товару" (а.с. 29, том 1) поставці підлягає:

1. Хліб пшеничний в обсязі 67 852 кг за ціною 15,84 грн./кг на загальну суму 1 074 775,68 грн.;

2. Хліб з борошна ІІ г і житнього в обсязі 65 354 кг за ціною 15,40 грн./кг. на загальну суму 1 006 451,60 грн. ;

3. Батон із пшеничного борошна в/г в обсязі 67 468 кг за ціною 22,60 грн./кг на загальну суму 1 524 776,80 грн.

Загальна сума складає 3 606 004,08 грн.

23.04.2019 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 2 (а.с. 30, том 1), згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 3 176 091,00 грн. та збільшення вартості одиниці товару з 24.04.2019: на хліб пшеничний до 17, 42 грн./кг з ПДВ, на хліб з борошна II г і житнього до 16, 94 грн./кг. з ПДВ та на батон із пшеничного борошна вищого ґатунку до 24,86 грн./кг. з ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 27.01.2020 (а.с. 31, том 1) збільшено загальну вартість договору 3 605 999,15 грн. з ПДВ. При цьому:

фінансування 2019 року - 2 545 704,44 грн. ( два мільйона п`ятсот сорок п`ять тисяч сімсот чотири гривні 44 коп.);

фінансування 2020 року - 1 060 294,74 грн. ( один мільйон шістдесят тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 71 коп.).

У Специфікації Товару, наведеної в додатковій угоді № 4 до Договору закріплено ціну з 27.01.2020 на хліб пшеничний до 17, 42 грн./кг. з ПДВ, на хліб з борошна II г і житнього до 16, 94 грн./кг. з ПДВ та на батон із пшеничного борошна вищого ґатунку до 24, 86 грн./кг. з ПДВ.

Договір його сторонами виконувався.

Суду не подано доказів, що вказаний договір з додатковими угодами було визнано недійсним за рішенням суду чи він розривався за згодою сторін.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 3.3. Договору його сторонами погоджено, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 4 ст. 36 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Відповідач вказує, що листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

відбувається за згодою сторін;

порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

збільшення ціни відбувається виключно пропорційно коливанню такої ціни на ринку;

загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд погоджується із доводами обох сторін, що чинним законодавством не обмежено коло осіб, якими може бути підтверджено коливання ціни на відповідному ринку товарів і це не в обов`язковому порядку повинні бути лише відомості Держстату України.

Однак для підтвердження коливання ціни в обов`язковому порядку має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто при наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Згідно визначення понять за п. 14.1.219 Податкового Кодексу України - ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правовідносини сторін по укладенню та виконанню Договору регулюються нормами Закону України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з пунктами 5, 9, 18, 32 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

В позовній заяві прокурор зазначає, що додаткові угоди № 2 від 23.04.2019, № 4 від 27.01.2020 до Договору в п. 1 щодо специфікації товару до договору № 08 від 13.03.2019 в частині ціни закупівлі хліба пшеничного, житнього та батону із пшеничного борошна вищого ґатунку, укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними з огляду на наступне.

Укладення сторонами додаткової угоди № 2 обґрунтовано посиланням на лист Постачальника № 95 від 23.04.2019 з проханням про погодження збільшення ціни одиниці товару (хлібопродуктів) на 10% та на лист виробника - ТОВ "Черкасихліб ЛТД" № 1094 від 18.04.2019 (а.с. 192 том 26), згідно якого вказане підприємство повідомляє про збільшення ціни з 19.04.2019 на продукцію, яка поставляється ТОВ "Каштан-Плюс", у зв`язку із підвищенням ціни на сировину, енергоносії та збільшення рівня заробітної плати.

Суд погоджується із доводами сторони позивача, що лист виробника ТОВ "Черкасихліб ЛТД" № 1094 від 18.04.2019 не може бути підставою для підвищення ціни на хліб за додатковими угодами до Договору, оскільки він взагалі не містить даних про рівень цін на товар, який поставляється згідно умов договору (хліб пшеничний, хліб з борошна II г і житнього та батон із пшеничного борошна вищого ґатунку) у порівнянні з цінами на відповідний товар з попередніми періодами у різних виробників і тому не дає жодних підстав вважати, що відбулось коливання цін на цей товар на ринку.

Вказаний лист містить лише повідомлення одним з виробників постачальника про підвищення оптово-відпускних цін для нього на хлібобулочні вироби і не говорить про рівень цін на відповідний товар чи про її коливання на ринку в цілому.

Умовами Договору між сторонами не передбачено обов`язок постачальника здійснювати закупівлю товару лише у одного товаровиробника, що є додатковим доказом безпідставності підняття закупівельної ціни на товар на підставі листа лише одного товаровиробника.

З урахуванням цього суд не погоджується із запереченнями відповідача, що для укладення додаткової угоди № 2 достатньо було лише згоди сторін договору та листа виробника хліба ТОВ "Черкасихліб ЛТД", оскільки ТОВ "Каштан Плюс" лише в нього закуповував продукцію.

Додаткова угода № 4 до Договору закріпила зміни ціни за одиницю товару, які попередньо були вказані у додатковій угоді № 2 та внесла зміни до розмірів фінансування по роках в межах строку дії Договору.

Також прокурором подано в справу висновок експерта від 22.07.2019 № 8/296 (а.с. 36 том 1), виготовлений в межах кримінального провадження з висновками про рівень ринкових цін на хлібобулочні вироби станом на 13.03.2019, 18.04.2019, 23.04.2019. За висновком експерта ціни на хлібобулочні вироби у вказані періоди могли становити 18,21 грн. за кг хліба пшеничного подового ; 16,16 - 16,46 грн. за кг хліба з борошна ІІ г і житнього, а за батон із пшеничного борошна - 22,95 грн. за кг.

Суд вважає, що даний висновок експерта слід оцінювати як будь-який інший доказ у справі, тому відхиляє заперечення відповідача, що він саме як висновок експерта не може братися судом до уваги у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, бо всупереч ч. 5 ст. 101 ГПК не містить вказівки про його виготовлення за замовленням сторони для подання до суду.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року по справі № 686/23256/16-ц (провадження № 61-32980св18) викладено правовий висновок про те, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Суд відхиляє висновок експерта від 22.07.219 № 8/296 (а.с. 36 том 1) за яким можна встановлювати рівень ринкових цін на товар у вказані в ньому дати з тих підстав, що експерт використав Інтернет-ресурси для визначеня цінової інформації (п. 9 перед розділом Дослідження), однак обсяг цієї інофрмації та перелік товаровиробників не наведений та вказав у висновку про направлення запитів для встановлення відпускних цін до 7 товаровиробників (м. Київ, Вінницька область, Черкаська область, Полтавська область, м. Черкаси, Київська область), на які отримано 3 відповіді і з них 2 по суті (а.с. 41 том 1).

Такий обсяг первинної інформації для встановлення рівня ринкових цін на хлібобулочні вироби суд вважає недостатньою та неінформативною для достовірних висновків про коливання ринкових цін на товар на ринку в цілому, який можна використати для дослідження зміни ціни на товар.

Вирішальним для суду в даному випадку є те, що лист виробника № 1094 від 18.04.2019, на який міститься посилання, як на підставу укладення додаткової угоди № 2 до Договору, не містить відомостей про коливання ціни на ринку товарів, що дало б право на підняття ціни по Договору в межах 10%. Цей лист лише інформує відповідача ТОВ "Каштан-плюс" про збільшення відпускної ціни у його постачальника.

Тому на підставі вказаного листа сторони Договору були позбавлені законних підстав для внесення до нього змін щодо збільшення ціни товару в розмірі 10% відносно первісної ціни при укладенні Договору.

Отже Додаткова угода № 2 до Договору укладена сторонами без дотримання вимог ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".

Законом від 19 вересня 2019 року № 114-IX Закон України "Про публічні закупівлі" було викладено в новій редакції.

За правилами ч. 6 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про публічні закупівлі" договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

У відповідності до положень ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції на час укладення сторонами Договору (яка згідно Прикінцевих та перехідних положень застосовується до всіх додаткових угод до Договору), договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Суд дійшов висновку, що за відсутності належних і допустимих доказів коливання ціни у бік збільшення, Додаткова угода №2, як і Додаткова угода №4 до Договору (яка лише продублювала зростання цін за даними додаткової угоди № 2), якими збільшувалася ціна за одиницю поставки хлібопродуктів, є нікчемними в частині встановлення нових цін на товар.

Тому поставки вказаних продуктів мали бути здійснені за первісною ціною, визначеною Договором. Відповідно до додатку до договору поставки "Специфікація Товару" (а.с. 29, том 1) поставці підлягає:

1. Хліб пшеничний в обсязі 67 852 кг за ціною 15,84 грн./кг на загальну суму 1 074 775,68 грн.;

2. Хліб з борошна ІІ г і житнього в обсязі 65 354 кг за ціною 15,40 грн./кг. на загальну суму 1 006 451,60 грн. ;

3. Батон із пшеничного борошна в/г в обсязі 67 468 кг за ціною 22,60 грн./кг на загальну суму 1 524 776,80 грн. та відповідно до визначених ним первісних обсягів поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як встановив суд, ціну за одиницю товару у додаткових угодах № 2 та 4 до Договору збільшено без дотримання вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема щодо пропорційності підняття ціни за одиницю товару лише за наявності коливання ціни такого товару на ринку.

З цих підстав Додаткові угоди № 2 та № 4 до Договору в частині збільшення ціни відносно первісно визначеної ціни у договорі від 13.03.2019 є нікчемними.

За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення коштів з відповідача, які фактично сплачені за неотриманий товар за правилами врегулювання спорів щодо купівлі-подажу товарів.

Сторона позивача просить стягнути за заявленим позовом та за зменшеними вимогами по заяві від 31.05.2023 -- 214 769,01 грн. коштів як різницю між вартістю оплаченого товару за Договором та первісною ціною товару за Договором (як за не отриманий товар).

В постанові від 18.06.2021 Об`єднаної палати Верховного Суду по справі № 927/491/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд дійшов висновку, що в аналогічній ситуації грошові кошти, отримані стороною за договором, не можуть стягуватися на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України у разі нікчемності додаткової угоди до цього договору, виходячи з наступних міркувань:

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень ст.ст. 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-100цс15від 03.06.2015, постановах Верховного Суду України № 3-11гс15 від 25.02.2015 та № 6-122цс14 від 24.09.2014.

Натомість до правовідносин сторін слід застосувати ч. 1 ст. 670 ЦК України, якою передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Сторонами за вимогою суду було проведено повну взаємозвірку розрахунків за поставлений та оплачений товар з урахуванням первісної та відпускної ціни на товар та його обсягів (а.с. 110-183 том 27).

У остаточній заяві про зменшення розміру позовних вимог від 31.05.2023 (а.с. 217 том 27) прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 214 769,01 грн. різниці в коштах.

Розрахунок з урахуванням даних акту звірки судом зі сторонами перевірено, розрахунок є вірним, заперечень проти математичної вірності цього розрахунку у відповідача немає.

Суд приходить до висновку, що правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, спір в ході розгляду справи не врегульовано, розрахунок не проведено, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 214 769,01 грн. вартості непоставленого товару за нікчемними додатковими угодами № 2 та № 4 до Договору поставки товару № 08 від 13.03.2019 року.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову пропорційно зменшеним позовним вимогам з ТОВ "Каштан-плюс" на користь Черкаської обласної прокуратури слід стягнути 3 221,54 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Решту суми судового збору слід повернути прокурору з Державного бюджету України у разі подання відповідної заяви.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Плюс» (ідентифікаційний код 30955757, вул. Благовісна, 174 м. Черкаси) на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 36299692, вул. Гоголя, 251, м. Черкаси) - 214 769,01 грн. за нікчемними додатковими угодами до Договору поставки товару № 08 від 13.03.2019 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан Плюс» (ідентифікаційний код 30955757, вул. Благовісна, 174 м. Черкаси) на користь Черкаської обласної прокуратури ( ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 298, м. Черкаси) - 3 221,54 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 21 липня 2023

Суддя Н.М. Спаських