Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.07.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/456/23 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"
до відповідача: Фізична особа-підприємець Галушко Сергій Васильович
про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 90 112 грн 80 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Галушка Сергія Васильовича про стягнення заборгованості в сумі 90112 грн 80 коп., з яких 60000 грн 00 коп - заборгованість за спожитий природний газ; 11192 грн 97 коп - інфляційні втрати; 2149 грн 93 коп - 3% річних; 16769 грн 91 коп. - пеня.
Вирішення судом процесуальних питань.
16.05.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та ухвали повідомлення суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, яке суд надсилав відповідачу, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.12.2020 №41АР767-658-21 щодо оплати у встановлений строк вартості поставленого природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 60 000 грн 00 коп. Керуючись статтями 611, 625 Цивільного кодексу України та п.6.2.1. договору позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 526, 530, 611, 629 ЦК України, статтями 230, 231 ГК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
31.12.2020 ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" (постачальник) та ФОП Галушко Сергій Васильович (споживач) уклали договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР767-658-21.
До цього договору сторони уклали шість Додаткових угод, відповідно до умов яких узгоджували термін дії договору, обсяги постачання та ціну.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов"язується передати у власність споживачу у 2020 -2022 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.
Ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).
Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4).
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору (п. 3.5 договору).
Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6).
Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пунктів призначення) (п. 1.4 договору).
Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п.2.3 договору).
Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в такому порядку, зокрема, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов"язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об"єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. (п. 2.5.1 договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3 договору).
У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюються постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п.2.5.4.).
Розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається (п. 3.1 договору).
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць (п. 4.1).
Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним (п.4.2. договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.4. договору).
Постачальник зобов`язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення за умови та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання споживачем дисциплін відбору газу та розрахунків за його постачання (п. 5.3.1. договору).
У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1. договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.9.1. договору).
На виконання умов договору позивач в період грудень 2021- червень 2022 поставив відповідачу природний газ в обсязі 1818,37 тис.куб.м на суму 75191 грн 03 коп., в підтвердження чого подав акти приймання-передачі природного газу, копії яких приєднані до матеріалів справи.
В порушення договірних зобов"язань відповідач отриманий природний газ оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 60 000 грн 00 коп.
Обсяги споживання природного газу отримано з платформи оператора ГПС (з подобовим споживанням), про що свідчать дані з вказаної інформаційної платформи.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості. Докази направлення повідомлення приєднані до матеріалів справи.
Проте відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач, керуючись звернувся в суд за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до наведеного договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.12.2020 №41АР767-658-21 є договором поставки.
На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000 грн 00 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період лютий 2022 року - березень 2023 року та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Також, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних за період з 11.01.2022 - 08.05.2023, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менші за суми заявлені позивачем до стягнення, оскільки позивач при розрахунку 3% річних за період 11.01.2022 -22.03.2023 помилково вказав суму заборгованості 15614 грн 07 коп., в той час як сума заборгованості за цей період становила 15466 грн 11 коп., тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 2144 грн 60 коп. В решті суми нарахованих 3% річних належить відмовити (розрахунок додається).
Щодо вимог позивача про стягнення пені.
Позивач враховуючи часткову оплату заборгованості, нарахував відповідачу пеню за період з 11.06.2022- 08.05.2023 на суму заборгованості 36873 грн 59 коп. та за період з 12.07.2022 - 08.05.2023 на суму заборгованості 0,78 коп., в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що становить 16769 грн 91 коп.
Відповідно до ч.6. ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Суд самостійно з урахуванням вказаних обмежень, положень договору та суми заборгованості визначеної позивачем розрахував пеню, розмір якої становить 9243 грн 20 коп. В частині стягнення 7526 грн 71 коп. пені належить відмовити.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 60 000 грн 00 коп. основного боргу, 9243 грн 20 коп. - пені, 2144 грн 60 коп. - 3% річних та 11192 грн 97 коп. - інфляційних нарахувань.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у сумі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №13553 від 01.05.2023.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в 2459 грн 66 коп., суд покладає на відповідача, судовий збір в сумі 224 грн 34 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Фізичної особи-підприємця Галушка Сергія Васильовича про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 90112 грн 80 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галушка Сергія Васильовича , АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Бельведерська, буд. 32 А, м. Івано-Франківськ, 76010 (код 39595350)- 60 000 ( шістдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 9243 (дев"ять тисяч двісті сорок три) грн 20 коп. - пені, 2144 (дві тисячі сто сорок чотири ) грн 60 коп. - 3% річних та 11192 (одинадцять тисяч сто дев"яносто дві) грн 97 коп. - інфляційних нарахувань, а також 2459 (дві тисячі чотириста п"ятдесят дев"ять) грн 66 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 05 (п"ять ) грн 32 коп. - 3% річних та 7526 (сім тисяч п"ятсот двадцять шість) грн 71 коп. - пені відмовити.
Судовий збір в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн 34 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.07.2023
Суддя Т. В. Максимів
Судебное решение № 112404706, Господарський суд Івано-Франківської області было принято 24.07.2023. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 909/456/23. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: