Постановление суда № 112383818, 25.07.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/25/14-ц

Провадження № 6/0182/58/2023

У Х В А Л А

Іменем України

25.07.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого- судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто заборгованість за кредитним договором та судовий збір. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року у справі № 182/25/14-ц було замінено стягувача з ПАТ КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп". 15 червня 2023 року представником ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на адресу Нікопольського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) було направлено заяву з проханням повідомити, чи перебували/перебувають на виконанні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Надра банк» з примусового виконання виконавчого листа № 182/25/14, виданих Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області. 22 червня 2023 року на вищевказаний запит надійшов лист, згідно якого було зазначено, що виконавчий документ з 19 травня 2016 року до 20 березня 2017 року перебував на виконанні, однак, 20 березня 2017 року виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». З огляду на наведене, ТОВ «Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" просить суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши додані до заяви документи, вирішуючи питання про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, приходить до наступного.

Пунктом 17.4 розділу XIII«Перехідні положення»ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат -це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листабули врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 22 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, та не діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 606-XIV, уразі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону № 606-XIV).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`являти виконавчий документ до виконання.

Як встановлено судом, 20 березня 2017 року, на підставі постанови державного виконавця, виконавчий лист № 2/0182/1319, виданий судом 02 лютого 2015 року, повернутий з передбаченої п.2ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»підстави.

За правилами ч.1ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції станом на 27 серпня 2018 року), копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу повинна була бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Втім, як встановлено судом, такий доказ відсутній. Станом на 20 березня 2017 року стягувачем було АТ КБ «Надра», про що свідчать матеріали, та, згідно заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у матеріалах кредитної справи, яка передана ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист відсутній. Джерела отримання доказів вичерпані. Виконавчий лист втрачений.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача. Оскільки виконавчий лист суд видав02 лютого 2015 року, тобто після набрання чинностізаконом № 2677-VІ, тому строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом, саме попередній стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавче провадження було закрито ще 20 березня 2017 року. Повторно після повернення (постанова державного виконавця від 20 березня 2017 року) виконавчий лист не був пред`явлений до виконання. Непред`явлення останнього до виконання повторно є наслідком невиконання рішення суду з вини попереднього стягувача, допущеної ним бездіяльності; строк пред`явлення виконавчих листів до виконання закінчився до набуття ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» статусу стягувача (що мало місце, на підставі договору № GL48N718070_I_3 про відступлення права вимоги від 17 липня 2020 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано за № 509, право вимоги за кредитним договором № 8/2007/840-К/1533-Н від 06 листопада 2007 року ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», вказана обставина встановлена ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Особою, яка пропустила строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, є АТ «КБ «Надра», а не ТОВ «ФК «Днірофінансгруп», та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився ще до набуття ТОВ «ФК «Днірофінансгруп» статусу стягувача. Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і судом не був поновлений, за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити та роз`яснити заявнику наступне.

Відповідно до ч.3ст.13ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п.3 ч.2 ст.44ЦПК передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 44 ЦПК).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.13 ЦК України).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст.13цього Кодексу (ч.3 ст.16 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до суду з аналогічною заявою вже звертався та ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року в задоволенні заяви про видачу дублікату йому вже було відмовлено. Про прийняте рішення представника заявника було повідомлено належним чином, про що свідчать довідки та поштові повідомлення. Дана ухвала суду набрала законної сили та з відміткою про дату набуття законної сили представнику, за його клопотанням, була направлена за адресою місцеперебування, що фактично свідчить про той факт, що з прийнятим рішенням суду представник заявника погодився. Проте, всупереч вимог чинного законодавства, своїм правом на подання апеляційної скарги не скористався, а навпаки, зловживаючи своїми правами, подав аналогічні заяви, питання по яким вже судом вирішувалось та є відповідні процесуальні рішення, які набрали законної сили. Даний факт свідчить про те, що представник заявника зловживає своїми процесуальними правами.

Керуючись ст.ст.247,260,433,442, п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволеннізаяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачудублікату виконавчоголиста тапоновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал