Решение № 112379369, 24.07.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 р. № 520/9177/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м. Тернопіль, м. Волі, 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.03.2023р. за №204450015363 про відмову в призначенні позивачу, 16.04.1971 народження пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати з 23 березня 2023 року пенсію позивачу за віком на пільгових умовах за списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15).

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо поданої представником позивача 05.07.2023 заяви про повідомлення дати призначеного судового засідання у справі, суд зазначає, що відповідно до положень п.2 ч.1 ст.263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Відповідача за №204450015363 від 30.03.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зазначенням, що на дату звернення за призначенням пенсії заявниця не досягнула встановленого законодавством пенсійного віку 55 років, право на призначення пенсії за списком №2 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на даний час відсутнє.

Також відповідач зазначив, що відповідно до наданих позивачем документів її вік становить 51 рік, страховий стаж становить 34 роки 06 місяців 02 дні, до страхового стажу позивача зараховані всі календарні періоди. До пільгового стажу роботи не враховані періоди роботи з 01.07.2012р. по даний час, із зазначенням, що згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №054 від 24.02.2023 р., оскільки в довідці має міститися посилання на усі списки чинні на періоди роботи особи, підсумок пільгового стажу не зазначений.

Позивач вважає Рішення відповідача №204450015363 від 30.03.2023 р. незаконним та таким, що порушує її право на отримання пенсійного забезпечення на пільгових умовах за Списком №2, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, розділом XXIV Списку № 2 передбачено працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.

Як встановлено з матеріалів справи, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач досягла віку 51 року, що підтверджується даними її паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 06 січня 2016 року Харківським РВ ГУДМСУ в Харківській області, свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 20 листопада 2015 року, виданим Виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області.

Звертаючись до відповідача із заявою, позивач на підтвердження свого права на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 надала трудову книжку серії НОМЕР_3 від 04 серпня 1986р., за змістом якої позивач: з 01.08.1986р. розпочала свою трудову діяльність в Будянському яслі-садку на посаді няні (наказ про прийняття на роботу №33 від 28.07.1986p.).

3 01.07.2012р. та по цей час працює на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими Обласного спеціалізованого будинку дитини «Зелений гай», який згідно із наказом №1 від 07.09.2018р. та рішенням Харківської обласної ради від 07.06.2018р. №724-У11 перетворений в Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» (наказ про прийняття на роботу №34 від 01.07.2012р.).

Отже, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за даними трудової книжки НОМЕР_3 у позивача підтверджується наявність загального страхового стажу 34 роки 06 місяців 02 дня.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Харківської обласної ради «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» 24.02.2023р. вих. №052 ОСОБА_1 з 01.07.2012р. та по цей час працює на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими (наказ №34 від 01.07.2012р.), виконувала роботу з безпосереднього обслуговування дітей на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими, що передбачена Списком №2 розділом ХХІУ підрозділом 226000в, затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та Списком 2 розділом ХХІУ підрозділом 24в, затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». ХХІУ. ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА, списку 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2012 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» код КП-5132. ОСОБА_1 з 01.07.2012р. і по теперішній час, при шестиденному робочому тижні, була безпосередньо зайнята обслуговуванням дітей з враженням центральної нервової системи та розладами психіки повний робочий день в групах. За період роботи в будинку дитини, ОСОБА_1 у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та у відпустці без збереження не перебувала. Довідка видана на підставі даних наказів про прийняття, переведення, звільнення, карток Т-2. відомостей по зарплаті, особових рахунків, тарифних відпусток 24 календарних дні, додаткової тарифної відпустки 25 календарних днів; за шкідливі умови праці 25% зарплати додатково.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Харківської обласної ради «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК дитини «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» від 24.02.2023р. вих. №055 в період роботи з 01.07.2012р. та по цей час ОСОБА_1 працює на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими в КНП ХОР «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» на підставі наказів №7 від 20.01.1997р. (первинна атестація). №5 від 18.01.2002р., № 47 від 01.08.2004р., №36 від 01.08.2009р., №39 від 31.07.2014р., №34 від 22.09.2019р. про затвердження підсумків атестаційної комісії про результати атестації робочих місць будинку дитини, які дають право на пільги по пенсійному забезпеченню, що входять до розділу ХХІУ. ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА списку №2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»: «У психіатричних (психоневрологічних) лікувально профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими. сестри господині, затверджені посади, як робочі місця на які розповсюджується пільга по пенсійному забезпеченню, в тому числі молодші медичні сестри з догляду за хворими 74 посади. Всі посади усіх молодших медичних сестер з догляду за хворими будинку дитини в КНП ХОР «ОСБД «Зелений Гай» атестовані.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Харківської обласної ради «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» від 24.02.2023р. вих. №053 з 18.11.1996р. на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 18.11.1996р. №985 Зеленогайський будинок дитини перереєстровано в Зеленогайський спеціалізований будинок дитини, з 01.01.2001 р. на підставі Розпорядження Харкіської обласної державної адміністрації №193 від 229.12.2000р. Зеленогайський спеціалізований будинок дитини реорганізований в Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай», а з 07.09.2018р. згідно з рішенням Харківської обласної ради від 07.06.2018p. Ne724-7 B КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ».

Відповідно до наказу №7 від 20.01.1997р. головного лікаря Зеленогайського спеціалізованого будинку дитини проведена атестація робочих місць та затверджені посади як робочі місця, на які розповсюджуються пільги із пенсійного забезпечення.

Відповідно до наказу №5 від 18.01.2002р. головного лікаря Обласного спеціалізованого будинку дитини «Зелений гай» на підставі протоколу №1 засідання атестаційної комісії робочих місць, які дають право на пільги із пенсійного забезпечення, затверджені посади як робочі місця на які розповсюджується пільга із пенсійного забезпечення, зокрема робочі місця медичної сестри, яка працює в групах.

Відповідно до наказу №47 від 01.08.2004р. головного лікаря Обласного спеціалізованого будинку дитини «Зелений гай» на підставі протоколу №1 від 01.08.2004р. засідання атестаційної комісії по атестації робочих місць, які дають право на пільги із пенсійного забезпечення, що входять до ХХІУ списку 2 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р., з 01.08.2004р. затверджені посади розповсюджується пільга із пенсійного забезпечення. як робочі місця на які зокрема робочі місця медичної сестри, яка працює в групах. Атестація проведена відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992p. N442.

Відповідно до наказу №36 від 01.08.2009р. головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» на підставі протоколу №1 від 01.08.2004р. засідання атестаційної комісії по атестації робочих місць, які дають право на пільги із пенсійного забезпечення, що входять до ХХІУ списку 2 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р., з 01.08.2009р. затверджені посади як робочі місця на які розповсюджується пільга із пенсійного забезпечення, зокрема робочі місця медичної сестри, яка працює в групах. Атестація проведена відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992р. №442.

Відповідно до наказу №39 від 31.07.2014р. головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» на підставі протоколу №1 від 30.07.2014р. засідання атестаційної комісії по атестації робочих місць, які дають право на пільги із пенсійного забезпечення, що входять до ХХІУ списку 2 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003р., з 01.08.2014р. затверджені посади як робочі місця на які розповсюджується пільга із пенсійного забезпечення, зокрема робочі місця сестри медичної, молодшої медичної сестри з догляду за хворими. Атестація проведена відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992р. №442.

Відповідно до наказу №34 від 22.07.2019р. головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «ОБЛАСНИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ БУДИНОК ДИТИНИ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ» на підставі протоколу №1 від 19.07.2019р. засідання атестаційної комісії по атестації робочих місць, які дають право на пільги із пенсійного забезпечення, що входять до п.3 абз. 4 розділу ХХІУ списку 2 Постанови КМУ №461 від 24.06.2016р., з 01.08.2019р. затверджені посади як робочі місця на які розповсюджується пільга із пенсійного забезпечення, зокрема робочі медичної сестри яка працює в групах та молодшої медичної сестри з догляду за хворими.

Отже позивачем відповідачу надані всі необхідні та додаткові документи та дані, які визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

В даному випадку, як було встановлено судом, трудова книжка позивача включає в себе відповідні записи, та наявні відповідні уточнюючі довідки, у якій підтверджено факт роботи позивача на посаді передбаченій Списком №2.

Отже, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за даними трудової книжки НОМЕР_3 у позивача підтверджується наявність загального страхового стажу 34 роки 06 місяців 02 дня, та з 01.07.2012р. пільгового стажу, що становить 10 років 8 місяців 22 днів (з 01.07.2012р. по 23.03.2023р.), тобто більше 10 років. Пільговий трудовий стаж позивача підтверджений відповідним записом до її трудової книжки серії НОМЕР_3 від 04 серпня 1986 р.

Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише в разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватися лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом по справі № 172/718/17 у рішенні від 27.02.2018 та ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/24182/15 від 17.05.2016.

Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає, що відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд також зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.03.2023р. за №204450015363 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним, а отже, підлягає скасуванню.

Щодо вимог про зобов?язання відповідача призначити та виплачувати з 23 березня 2023 року пенсію позивачу за віком на пільгових умовах за списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15), суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постановах від 26.07.2019 року у справі № 815/5485/14, від 10.09.2019 року у справі № 818/985/18, від 26.12.2019 року у справі № 810/637/18 та у інших постановах зазначив, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного суду є контроль легальності (тобто контроль за легітимністю прийняття рішень, вчинення дії або допущення бездіяльності).

Згідно ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17 зазначено, що вирішення питання про призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання про зарахування стажу.

Суд зазначає, що обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення нею пенсійного віку та відсутністю підтвердження пільгового стажу, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла необхідного пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пенсійним органом пільгового стажу, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м. Тернопіль, м. Волі, 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.03.2023р. №204450015363 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-p/2020 у справі №1-5/2018(746/15).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко