№ 112356209, 19.07.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9586/23

3/308/5082/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., за участі прокурора Вакули Ю., захисника особи що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойко Б.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки НП України у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Міжгірського району Закарпатської області, громадянина України, працюючого - інспектором УПП в Закарпатській області ДПП, проживаючого: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-8 КУпАП,

встановив:

09.06.2023 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 1/2023 від 08.06.2023, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 31.05.2023 року старшим слідчим шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42022070000000136 від 03.08.2022 за ч. 2 ст. 361-2, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до вказаної постанови слідчий Шостого слідчого відділу ( із дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові направив копію матеріалів кримінального провадження до Закарпатського управління ДВБ НП України для вирішення питання про притягнення інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування міста Ужгорода) УПП в Закарпатській області ДПП старшого лейтенанта ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Закарпатським управління ДВБ НП України складено адміністративний протокол № 1/2023 від 08.06.2023 року, за ч.1 ст. 172-8 КУпАП, відносно інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування міста Ужгорода) УПП в Закарпатській області ДПП старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 , перебуваючи на службі у поліції з грудня 2017 року, з 25.11.2019 року будучи, призначеним на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування міста Ужгорода) УПП в Закарпатській області ДПП, маючи спеціальне звання старший лейтенат поліції, тобто будучи, відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-8 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відповідно до статті 43 Закону України «Про запобігання корупції» «особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом, розголосив у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

А саме, ОСОБА_1 , на прохання свого знайомого громадянина ОСОБА_2 , 22.07.2021 об 08 год. 02 хв., перебуваючи на службі по охороні публічного порядку в м.Ужгороді в складі екіпажу «Олімп-0104», вчинив активні умисні дії за допомогою наявного особистого логіну та паролю до ІТС "Інформаційний портал Національної поліції України" зі збирання інформації про всі наявні в інформаційній базі відомості про гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в подальшому зафіксував на власний мобільний пристрій з метою подальшого їх розповсюдження сторонній особі.

В подальшому, 23.07.2021 об 21 год. 54 хв. ОСОБА_1 , під час спілкування по власному мобільному телефону НОМЕР_1 з ОСОБА_2 , який на той час користувався номером мобільного телефону НОМЕР_2 , усно розголосив відомості про громадянина ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_1 розповів про наявність у системі «Інформаційний портал Національної поліції України», до якої останній має доступ для виконання повноважень, покладених на органи поліції, посвідчення водія, видане на ім`я останнього.

Крім цього, про механізм роботи ІТС "Інформаційний портал Національної поліції України", а саме з врахуванням доступу до інформації, наявної про особу при перевірці будь-яким іншим працівником поліції, в частині викриття особи, яка перебуває в розшуку, зокрема під час перевірки посадовими особами Національної поліції України дійсності посвідчення водія за його серією та номером про перебування останнього в розшуку за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом (угону) та роз`яснив громадянину ОСОБА_2 .

Продовжуючи свій намір на незаконне розголошення відомостей про громадянина ОСОБА_3 , для підтвердження своїх слів, після завершення розмови та застереження ОСОБА_1 свого співрозмовника про те, що його можуть покарати за розголошення відомостей з інформаційної бази даних, по мобільному зв`язку, через месенджер «Viber» та необхідності її видалення, пообіцяв переслала зібрану інформацію зі свого номеру телефону НОМЕР_1 на номер телефона ОСОБА_2 НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях не визнав, зазначив, що не розголошував ынформацыю з обмеженим доступом.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Бойко Б.Б. в судовому зазсіданні заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення зазначив, що інформація повідомлена ОСОБА_1 не є інформацією з обмеженим доступом, вона є загально доступною, підстеврдження, що вказана інформація має обмежений доступ матеріали справи не містять, просив врахувати при прийнятті рішення надані ним письмові заперечення.

Прокурор Вакула Ю. в судовому засіданні вказала, що вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи, просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-8 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 його захисника, думку прокурора та дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суддя до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до примітки до статті 172-8 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань".

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Предметом правопорушення є інформація, яка стала відома посадовій особі у зв`язку з виконанням нею службових повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному розголошенні або використанні в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових повноважень (формальний склад).

Об`єктивна сторона правопорушення може виражатися у таких формах: незаконне розголошення інформації; незаконне використання інформації; в інший спосіб.

Суб`єкт даного правопорушення є особливим. У його якості виступають особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначені вище.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу. Якщо згідно з прямою вказівкою закону на те, що корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння, то, за діяння, передбачені ст. 172-8 КУпАП, вчинені через необережність, відповідальність особи за цією статтею не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Аналіз наведеного надає підстави для висновку, що відповідальність за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП настає лише за умови незаконного розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, що стала їй відома у зв`язку з виконанням виключно службових повноважень.

Відповідно до розділу 1 загальних положень ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 розділу II «Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), затвердженого наказом МВС України № 676 03.08.2017 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за М1059/3 0927 (далі - Положення), основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Положення, в інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3 розділу IV Положення, користувачами системи ІПНП є посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в установленому порядку надано право доступу до інформації в цій системі.

Згідно п. 4 розділу IV Положення, ідентифікація користувача та підтвердження цілісності даних, що обробляються в системі ІПНП, забезпечуються застосуванням електронного цифрового підпису або інших програмно-технічних засобів авторизації користувачів та забезпечення цілісності даних.

Окрім цього, відповідно до п. 6 розділу IV Положення, користувачі системи ІПНП зобов`язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та зобов`язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-8 КУпАП доведена наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 1/2023 від 08.06.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_4 , перебуваючи на службі у поліції з грудня 2017 року будучи, на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування міста Ужгорода) УПП в Закарпатській області ДПП, маючи спеціальне звання старший лейтенант, тобто будучи, відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та примітки до статті 172 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-8 КУпАП. Так, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відповідно до статті 43 Закону «особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом, розголосив у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень;

-витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42022070000000136 від 03.08.2022;

-постановою про закриття кримінального провадження № 42022070000000136 від 03.08.2022;

-рапортом заступника начальника відділу Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України від 01.08.2022 і від 22.08.21022;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

-інформацією з Управління патрульної поліції ДПП від 14.01.2022;

-протоколом огляду оптичного носія інформації від 05.09.2022 та супровідний лист до нього;

-заявкою про надання доступу до ІПНПУ № 118 від 03.02.2019;

-зобов`язанням про нерозголошення персональних даних та пам`ятка користувача системи;

-посадовою інструкція інспектора взводу роти батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області, затв. Наказом ДПП від 25.11.2020 № 2445;

-витягом з наказу від 25.11.2019 № 922 о/с, від 01.12.2017 № 524 о/с;

-висновок службового розслідування від 20.09.2022;

-присягою працівника Національної поліції України ОСОБА_1 від 03.04.2018

-пам`яткою-застереженням працівника Національної поліції про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України від 22.11.2017;

-клопотанням про передання та використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні від 12.05.2023;

-ухвалою слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 15.05.2023

Слід зазначити, що ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень не визнав.

Разом з тим, на думку суду, матеріали адміністративної справи містять в собі переконливі докази, які отримані у встановленому законом порядку та повністю підтверджують факт розголошення останнім в своїх інтересах інформації, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

До посилань ОСОБА_1 та його захисника Бойко О.В. на те що вказана інформація не є службовою, є в загальному доступі, а також, те що у ОСОБА_1 бу відсутній інтерес, суддя ставиться критично.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що гр. ОСОБА_2 якому він надав інформацію та ОСОБА_3 відносно якого надав інформацію є його двоюрідними братами, тобто розповсюджена ним інформація надавалась його близькому родичу, щодо іншого близького родича, що на думку судді безумовно свідчить про наявність особистого інтересу, зокрема підтримання родинних зв`язків та допомога близькій родині.

Крім того, ОСОБА_1 була розповсюджена інформація, не лише щодо перебування ОСОБА_3 в розшуку, на що посилається адвокат і що не вважає службовою інформацією , а також і наявність в ІТС ІПНП України інформації щодо посвідченні водія на ім`я ОСОБА_3 , механізм роботи ІТС "Інформаційний портал Національної поліції України", а саме з врахуванням доступу до інформації, наявної про особу при перевірці будь-яким іншим працівником поліції, в частині викриття особи, яка перебуває в розшуку, зокрема під час перевірки посадовими особами Національної поліції України дійсності посвідчення водія за його серією та номером про перебування останнього в розшуку за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом (угону) та роз`яснив громадянину ОСОБА_2 .

Слід звернути увагу, що в судовому засіданні ОСОБА_1 на запитання судді повідомив, що отримати таку інформацію сторонній особі, якій зокрема не належить посвідчення водія за певним номером, звернувшись до поліції не вдасться.

Крім того надаючи інформацію ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , усвідомлював, що його можуть покарати за розповсюдження інформації з бази даних, про що свідчить його розмова з ОСОБА_2 , де в кінці розмови ОСОБА_1 просить ОСОБА_2 видалити надіслану ним останньому через месенджер Viber інформацію.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов`язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначні.

Відтак, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Таким чином, суд дослідивши докази, додані на підтвердження винуватості правопорушника, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення оскільки він, будучи інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування міста Ужгорода) УПП в Закарпатській області ДПП, в порушення ст.43 Закону України "Про запобігання корупції", незаконно використав в своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-8 КупАП.

При обранні стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер та ступінь суспільно небезпечності скоєного, обставини справи, ступінь вини правопорушника, дані про його особу.

Враховуючи обставини та характер вчинених адміністративних правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-8 КУпАП, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч.1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 454, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 172-8, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-8 КУпАП, та накласти стягнення за ч.1 ст.172-8 КУпАП - у виді 100 /ста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 /одна тисяча сімсот/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя К.С. Дегтяренко