Постановление суда № 112346142, 17.07.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13884/23

Провадження № 2/522/5569/23

У Х В А Л А

17 липня 2023 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сергійчук Майї Миколаївни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та визнання протиправним та скасування розпорядження, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер №51688260 від 18.03.2020 (дата, час державної реєстрації 13.03.2020 18:35) про реєстрацію права власності за суб`єктом: ОСОБА_3 , на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057535451101).

2. Скасувати розділ №2057535451101, відкритий 13.03.2020 18:35:10, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про присвоєння адреси: місто Одеса вулиця Посмітного, 4-Ж об`єкту нерухомого майна, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 » №129 від 01.04.2020.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Галата Вікторії Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №60259350 від 09.09.2021 (дата, час державної реєстрації 28.08.2021 09:33) про реєстрацію права власності за суб`єктом: ОСОБА_3 , на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1 , загальною площею 82 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057535451101).

Разом зпозовною заявоюдо суду надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сергійчук М.М. про забезпечення позову, в якій просить:

1. Накласти арешт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057535451101), який належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2057535451101), який належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 може знов звернутись до державного реєстратора та, з метою затягування судових тяжб, ініціювати проведення реєстраційних дій щодо житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що зробить неможливим виконання рішення суду в цій справі, адже скасоване рішення про реєстрацію прав на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за наявності нового рішення про реєстрацію прав на вищезазначений об`єкт нерухомості, не призведе до відновлення порушених прав позивачів, то позивачі вимушені звернутись до суду з даною заявою та просити суд задовольнити її. Позивачі мають об`єктивні припущення, що такі дії будуть знов вчинятись ОСОБА_3 , адже вже вчинялись раніше, що підтверджується витягами та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які додаються.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпеченняпозову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття,ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

За таких обставин обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має перевірити, чи дійсно надані стороною докази свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, при цьому врахувавши співмірність позовних вимог виду забезпечення позову.

Судом установлено, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру та в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, що свідчить про відсутність підстав для застосування інституту гарантування виконання можливого рішення суду.

Також, суд зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно не відповідає змісту порушеного, на думку позивачів, права, та не є співмірним із пред`явленими позовними вимогами. При цьому, такий вид забезпечення позову може застосуватись лише у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 501/866/20.

Крім того, вимога про заборону суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку не є ефективним заходом забезпечення позову, оскільки заборона суб`єктам реєстраційних дій вчиняти реєстраційні дії має передбачати чітко визначені дії щодо предмета спору, що забороняються вчиняти, а не будь-які дії.

Подібні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 916/2262/22, 01 березня 2023 року у справі № 522/5863/21.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сергійчук Майї Миколаївни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та визнання протиправним та скасування розпорядження, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.І.Ковтун