Постановление суда № 112340149, 17.07.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/636/22

Номер провадження 2/298/35/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

за участі представника відповідача Кірика В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

З травня 2022 року в провадженні Великоберезнянського районного суд Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12.09.2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.10.2022 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема в судові засідання 28.11.2023 року, 30.01.2023 року, 20.02.2023 року, 27.03.2023 року, 09.05.2023 року, 05.06.2023 року та 17.07.2023 року позивачка та її представник не з`явилися.

Встановлено, що позивач та її представник повторно не з`явилися в судові засідання, призначені на 05.06.2023 року та 17.07.2023 року, від позивача та представника позивача ОСОБА_3 надійшли заяви про відкладення розгляду справи призначеного на 17.07.2023 року, зокрема позивач повідомив що не може з`явитися в судове засідання, а представник позивача, що зайнятий в іншому судовому процесі, інших заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходило. Крім того ухвалою суду від 20.02.2023 року явку в судове засідання позивача визнано обов`язковою.

При цьому, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать докази у матеріалах справи. Так, конверт із повісткою позивачці про виклик в судове засідання 05.06.2023 року та 17.07.2023 року повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивачка про зміну місця проживання суд не повідомляла.

Таким чином, в силу ч.3ст.131 ЦПК Українисуд визнає, що позивач та його представник повторно не з`явилися до суду без поважних причин.

Згідност. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст.10 цього Кодексу,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтями223,257 ЦПК Україниврегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний ЦПК Україниімперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюстатті 121 ЦПК Українита статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,13, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текс ухвали суду виготовлено 21 липня 2023 року.

Головуючий Тарасевич П.П.