Постановление суда № 112303946, 18.07.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11948/23

Провадження № 1-кс/161/3727/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

м. Луцьк 18 липня 2023 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Луцьк Волинської області, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимому, востаннє:

- 15.04.2016 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.1 ст.191; ч.3 ст.191; ч.2 ст.185; ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки;

- 21.07.2017 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2.ст.15 ч.2 ст.185; ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.71, ст.72 КК України, засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки;

- 09.02.2021 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.185; ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців 10 днів;

- 17.05.2021 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.4 ст.70, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців 10 днів,

про те, що він підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .

Клопотання та матеріали, які обгрунтовують клопотання, захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 отримали 17.07.2023 року, про що свідчать їх розписки.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 , 15 червня 2023 року, близько 13 години 42 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових полиць вищевказаного магазину, повторно таємно викрав акумулятор зовнішній «Power Bank d003», вартістю 399 гривень 90 копійок, чим завдав ФОП ОСОБА_7 майнової шкоди на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_6 , 27 червня 2023 року, близько 13 години 48 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 1, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових полиць вищевказаного магазину, повторно таємно викрав колонку портативну марки «Havit HV-SK873BT Black», вартістю 349 гривень, чим завдав ТОВ «Вигідна покупка» майнової шкоди на вищевказану суму.

Він же, 08 липня 2023 року, близько 18 години 29 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» ТОВ «РУШ», що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 67, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових полиць вищевказаного магазину, повторно таємно викрав парфуми чоловічі «Трусарді Май Ленд» код 484994, вартістю 658 гривень 44 копійки, чим завдав ТОВ «РУШ» майнової шкоди на вищевказану суму.

Також, ОСОБА_6 , 10 липня 2023 року, близько 13 години 04 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 27, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових полиць вищевказаного магазину, повторно таємно викрав бездротові навушники марки «Wireless Pro 18» арт. 9379, вартістю 399 гривень, чим завдав ТОВ «Вигідна покупка» майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 , 15 липня 2023 року, близько 15 години 45 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 27, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових полиць вищевказаного магазину, намагався повторно таємно викрасти бездротові навушники марки «Wireless Pro 18» арт. 9379, вартістю 399 гривень, а саме сховав їх під кофту та, утримуючи викрадене майно при собі, з метою доведення злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи, що розрахунок за вищевказаний товар останнім не здійснено, перетнув лінію касового розрахунку та направився в напрямку виходу з магазину, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки протиправні дії ОСОБА_6 були виявлені та припинені працівником охорони магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка».

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

15 липня року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями представника потерпілого ОСОБА_10 ; проколом огляду предметів (відеозаписів); іншими матеріалами кримінального провадження.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що на даному етапі досудового розслідування встановлено вагомі докази про вчинення ОСОБА_6 умисного корисливого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та в разі визнання його винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому останній може мати намір переховуватись від слідства та суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Також слід вказати, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не навчається та не працевлаштований, що за своєю сукупністю свідчить про те, що єдиним джерелом його заробітку є злочинна діяльність.

В обґрунтованість ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слід вказати, що вільно проводячи дозвілля, підозрюваний буде мати реальну можливість впливати на свідків як то підкупом, погрозами чи вмовляннями, змусити їх змінити показання або відмовитись надавати органу досудового розслідування та суду такі показання, оскільки показання останніх мають вагоме значення для встановлення об`єктивної істини.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_6 раніше неодноразового притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих майнових злочинів, що свідчить про те, що він є небезпечною для суспільства особою та потребує застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вільно проводячи час поза місцем проживання, матиме можливість продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Окрім цього, ОСОБА_6 не займається суспільно-корисною діяльністю, не працевлаштований, не навчається, так як на даний час органами досудового розслідування не знайдено будь-якого підтвердження цьому та підозрюваним не подано його спростування.

Підстав та доцільності в застосуванні відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, немає, оскільки інші заходи не забезпечать запобіганню заявленим ризикам, визначеним ст. 177 КПК України та належної поведінки останнього під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а саме запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосовано, так як підозрюваний не заслуговує на довіру та не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Особиста порука не може бути застосовано до підозрюваного, так як відсутня особа, яка б могла за нього поручитись. Домашній арешт не може бути застосовано, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , вільно проводячи дозвілля, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та вчинятиме інші кримінальні правопорушення.

Разом з цим, на підставі ст. 182 КПК України до підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину може бути застосована застава у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку з цим, враховуючи обставини вчинення злочину, орган досудового розслідування вважає, що застава в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на рівні з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність вказаних в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний на даний час може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий просить у відношенні ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, надані стороною захисту докази, дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Луцького РУП ГУНП у Волинській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023030580002050 від 11 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

15.07.2023 року ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 15, ч. 4 ст 185 КК України.

17.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

За своїм етимологічним змістом, ризик - це поєднання ймовірності та наслідків несприятливих подій, кількісна оцінка небезпек, що визначається як частота однієї події при настанні іншої.

Суд вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При застосуванні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, не працевлаштований, неодноразово судимий за корисливі злочини, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема: у вигляді домашнього арешту, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані належні докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя за можливе визначити йому заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; не відлучатися з м. Луцька, Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби - паспорт України для виїзду за кордон.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст 176-179, 181, 184,193,194 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 15 липня 2023 року до 12 вересня 2023 року включно, в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор».

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 15 липня 2023 року.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 60 (шестидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_6 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

-не відлучатися з м. Луцька, Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби - паспорт України для виїзду за кордон;

Роз`яснити ОСОБА_6 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_6 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_6 , він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Луцький слідчий ізолятор».

Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор».

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та оголошено 20 липня 2023 року о 09-15 годині.

Слідчий суддя Луцького

міськрайонного суду ОСОБА_1