№ 112303267, 18.07.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6242/23 3/335/2182/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, заступника керуючого відділення акціонерного товариства «Ощадбанк», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за таких обставин.

10.06.2023 ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 10.06.2023 з 19:00 год. до 20:30 год. більш точний час не встановлено, поблизу буд. АДРЕСА_3 , змусив малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснити дії сексуального характеру.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнала, зазначивши, що її син ОСОБА_4 10.06.2023 увесь день перебував разом з нею та її чоловіком, з 15:30 год. вони святкували День народження сина у квест-кімнаті разом із іншими дітьми, після чого знаходились у районі вулиці Лермонтова, де діти гралися у м`яч. Син постійно знаходився в її полі зору, ніяких неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_3 не вчиняв. Приблизно о 22:00 год. вони на таксі відвезли дітей батькам та поїхали додому. 12.06.2023 пізно увечорі потерпіла ОСОБА_5 вирішила з`ясувати обставини випадку, що трапився з її сином, але поліцію викликала лише 13.06.2023. Поліцейськими були опитані усі діти. Вважає, що ОСОБА_6 вказав неправду стосовно її сина, на вимогу матері. Потерпіла її омовила з метою отримання коштів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.

Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення достовірно підтверджується такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 254989 від 20.06.2023, яким встановлено факт ухилення нею від виконання батьківських обов`язків;

рапортом про виклик на службу «102», яким підтверджено, що ОСОБА_5 13.06.2023 здійснила виклик поліції та повідомила про вчинення дій сексуального характеру щодо її сина групою хлопчиків, у тому числі ОСОБА_7 віком приблизно 10 років;

протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.06.2023, згідно з яким ОСОБА_5 повідомила, що 10.06.2023 у період з 17:00 год. по 19:30 год. за будинком АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснили дії сексуального характеру по відношенню до її сина, а також ОСОБА_8 зробив природні потреби у рот її сина;

письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 19.06.2023, відповідно до яких 12.06.2023 її молодший син ОСОБА_3 розповів їй про те, що 10.06.2023 з 17:00 год. по 19:30 год. за буд. АДРЕСА_3 троє хлопців на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повели його за будинок, де коло кущів ОСОБА_7 спонукав його до «оральних пестощів», взамін обіцяв дати чіпси. Її син зробив все те, що просив ОСОБА_7 . ОСОБА_8 також примушував до «оральних пестощів», після цього він справив природні потреби її дитині в рота. Вадим знаходився з ними та у цей момент відмовляв їх та просив припинити це робити з її дитиною;

поясненнями ОСОБА_5 , наданими під час розгляду справи, а саме про те, що її син ОСОБА_10 розповів їй, що хлопці ОСОБА_7 і ОСОБА_8 змусили його зробити їм оральні пестощі в обмін на чіпси;

копією консультаційного висновку спеціаліста щодо встановленого діагнозу малолітньому ОСОБА_3 ;

письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 20.06.2023, відповідно до яких її син ОСОБА_12 розповів їй про те, що 10.06.2023 приблизно з 19:00 год. по 21:30 год. у дворі буд. АДРЕСА_3 ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та її син ОСОБА_6 , зустріли ОСОБА_3 . ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 сказали ОСОБА_15 , що за буд. АДРЕСА_3 в кущах знаходяться чіпси, та запропонували, щоб ОСОБА_15 зробив «оральні пестощі», за що отримає чіпси. Далі ОСОБА_15 пішов з ОСОБА_7 та ОСОБА_16 в кущі, де ОСОБА_15 зробив «оральні пестощі» ОСОБА_16 та ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_16 попросив ОСОБА_15 відкрити рота, та справив потребу йому в рот. Після чого ОСОБА_15 поїхав звідти на самокаті. ОСОБА_15 не приймав участь в хуліганських діях;

інформацією, що міститься на лазерному диску із відеозаписом опитування ОСОБА_17 у присутності матері та психологів, який пояснив, що гуляв з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які покликали ОСОБА_15 за кущі та пообіцяли йому чіпси за вчинення дій сексуального характеру. Він казав їм не роботи цього, але вони не послухались, та вчинили такі дії.

Суд вважає непереконливими пояснення ОСОБА_1 про невизнання вини з огляду на таке.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язаніпіклуватися проздоров`ядитини,її фізичний,духовний таморальний розвиток.

Отже, ОСОБА_1 як мати мала належним чином виконувати обов`язок з виховання свого сина ОСОБА_7 , зокрема пояснити йому основи сексуального виховання, а також неприпустимість вчинення дій сексуального характеру по відношенню до інших дітей, у тому числі і змушення до таких дій дітей молодшого віку. Ухилення від виконання цього обов`язку з виховання дитини, на переконання суду, і призвело до того, що її син змусив малолітнього ОСОБА_3 шляхом пропозиції за це чіпсів вчинити дії із його статевим органом (оральні пестощі), тобто дії сексуального характеру, в той час як ОСОБА_10 внаслідок свого віку та розвитку не міг у повній мірі усвідомлювати неправомірність цих дій стосовно себе.

При цьому, суд вважає надані ОСОБА_1 докази на обґрунтування своєї позиції неналежними, оскільки вони не спростовують саме її винуватості у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Так, надане повідомлення у месенджері про замовлення квест-кімнати, а також скрін-шоти виклику таксі разом із роздруківкою на карті місць розташування цієї квест-кімнати та місця виклику таксі не спростовують той факт, що у період часу 10.06.2023 приблизно з 19:00 год. по 21:30 год. її син міг знаходитись біля будинку № 1 по вулиці Гагаріна у місті Запоріжжя та міг вчинити вищезазначені дії. Також нічим не підтверджена та обставина, що увесь цей час син ОСОБА_1 знаходився поряд із нею та нікуди не відходив, тобто що нею належним чином здійснювались батьківські обов`язки.

Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.

Суд при накладанні стягнення враховує конкретні обставини по справі, ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, її майновий стан.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Тому з урахуванням викладених обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 уперше притягається до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштована, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, ч. 1 ст. 184 КУпАП, керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 294, 300, 300-1, 307 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя А.В. Шалагінова