Постановление суда № 112268813, 10.07.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8406/22 2/335/579/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого суддіСтеценка А.В.за участю секретаря судового засіданняРезніченко Ю.В.представника відповідачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищезазначена цивільна справа.

10.07.2023 представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід головуючого судді Стеценка А.В. від розгляду цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Заява позивача мотивована тим, що судом 22.12.2022 відкрито провадження у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак в ухвалі суду невірно було зазначено прізвища відповідачів. Крім того, суд в ухвалі про відкриття провадження невірно зазначив адресу реєстрації відповідачів, в частині номеру кімнати гуртожитку, а саме замість вірного «28-а», судом зазначено кімнату «25-а».

Судові виклику судом направлялись на адресу зазначену в позові представником позивача, тобто на адресу: АДРЕСА_1 , тобто судом було порушено право відповідача на отримання копії ухвали разом із позовною заявою та додатками до неї.

Крім того, 03.03.2023 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій було вірно зазначено адресу відповідача, однак як вбачається з матеріалів цивільної справи, представник позивача з матеріалами справи не ознайомлювалася, у зв`язку з чим, у представника відповідача викликають сумніви щодо обізнаності представника позивача про надходження на запит суду з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської про зареєстроване місце проживання відповідачів-фізичних осіб. Тобто, на думку представника відповідача, представник позивача неофіційно ознайомилась з матеріалами справи, для корегування позовної заяви.

03.04.2023 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя позов було залишено без руху, а ухвалою суду від 13.04.2023 постановлено про продовження розгляду справи, при цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо направлення уточненого позову відповідачу, як представником позивача так і судом. Крім того, в судовому засіданні судом було зауважено представнику відповідача, щодо пропуску подачі відзиву на позовну заяву.

На переконання представника відповідача, такі дії суду свідчать про його зацікавленість у результатах розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, з метою виключення всіх обставин, які викликають у відповідача сумніви у об`єктивному та неупередженому розгляді справи безстороннім судом, представник відповідача просить заяву задовольнити та відвести головуючого суддю Стеценка А.В. від розгляду справи.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися.

Представник відповідача підтримав заяву про відвід головуючого судді з підстав, зазначених у заяві про відвід.

Заяву представника відповідача про відвід головуючого судді подана 10.07.2023 перед початком судового засідання.

Отже, заява позивача вирішується судом, що розглядає справу, у відповідності до приписів абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши заяву про відвід, суд доходить наступних висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).

Відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний довести упередженість судді у разі, якщо він в якості підстави відводу посилається на наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість дійти висновку, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Законодавець у ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Крім того, як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 № 8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на докази вчинення суддею дій, що можуть свідчити про його необ`єктивність або зацікавленість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України. Доводи представника фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого судді при розгляді справи, порядок оскарження яких передбачений у інший спосіб.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 липня 2023 року.

Суддя А.В. Стеценко