Постановление суда № 112246916, 21.04.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23724/20

Провадження № 6/752/155/21

У Х В А Л А

21.04.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Оджубейської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони у виконавчому провадженні, що відкрито на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 09.07.2009 р. у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2009 у справі № 2-3281/09 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву він обґрунтовує тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2009 у справі № 2-3281/09 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 28-07-И/ЗЗ від 06.08.2007 в сумі 2 175 948,84 грн, а також судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи по 1 730, 00 грн.

На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчі листи, які пред`явлено стягувачем до примусового виконання.

Постановою державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м.Києві на підставі виконавчого листа відносно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 50938637, яке на даний момент перебуває на стадії примусового виконання.

Постановами Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 06.05.2016 р. та 13.09.2016 р. відкрито виконавчі провадження № 51010602 та 52189629 відносно ОСОБА_2 , які на даний момент перебувають на стадії примусового виконання.

24.04.2016 постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 50874606 відносно ОСОБА_3 , яке на даний момент перебуває на стадії примусового виконання.

31.03.2014 постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 42755008 відносно ОСОБА_4 , яке на даний момент перебуває на стаді примусового виконання.

23.08.2019 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до п. п. 1.1. якого Продавець - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передає у власність Покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього Договору. Право вимоги вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору (п.2. Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги від 23.08.2019, до правонаступника стягувача перейшло також право вимоги по Кредитному договору № 28-07-И/ЗЗ від 06.08.2007, укладеному з ОСОБА_1 .

Відповідно до Додатку №2 до Договору відступлення прав вимоги від 23.08.2019, до Правонаступника стягувача перейшло також право вимоги по договорам Поруки № 28-07-И/ЗЗ-ПІ, 28-07-И/33-П2, 28-07-И/ЗЗ-ПЗ від 06.08.2007, укладеними з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

У зв`язку із переходом права вимоги від первісного стягувача до ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», заявник, посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, просить суд замінити стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 2-3281/09, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва; у виконавчих провадженнях, що здійснюються відносно ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 2-3281/09, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва; у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа № 2-3281/09, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва; у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа № 2-3281/09, що виданий Голосіївським районним судом м. Києва.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, надіславши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник боржника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що заявником не надано доказів, що дають можливість встановити чи передбачено кредитним договором відступлення прав кредитора у зобов`язанні, підстави такого відступлення, чи здійснено оплату за договором відступлення, що є самостійною підставою для відмови заміни сторони. Представник боржника заперечує факт того, що заявник набув/має права кредитора у зобов`язанні. З поданих до суду доказів відсутнє підтвердження, що заявник внесений до відповідного реєстру фінансових установ в установленому законом порядку та має право на здійснення фінансових операцій з факторингу. Також вказав на те, що суду не надано доказів, передачі документів, що підтверджує право вимоги до боржників у справі №2-3281/09.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином у спосіб, передбачений ст..ст.128, 130 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Нетребенка О. С., дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом і визначальним при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження є перевірка судом наявності відкритого виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Пунктом 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25.09.2015, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв`язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з`ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва, та з`ясувати, чи наявне відкрите виконавче провадження, у якому ставиться питання про заміну сторони.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

Саме заявник має довести той факт, що він є правонаступником кредитора та що за вимогами кредитора до боржників відкрито виконавче провадження, зазначити номер цього виконавчого провадження та орган, в якому воно перебуває.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2009 Голосіївським районним судом ухвалено заочне рішення у справі № 2-3281/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за Кредитним договором № 28-07-И/ЗЗ від 06.08.2007 в загальній сумі 2 175 948,84 грн.

У своїй заяві ТОВ «ФК «Гефест» вказує на те, що 22.04.2016 постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 50938637 відносно ОСОБА_1 , яке на даний момент перебуває на стадії примусового виконання.

06.05.2016 та 13.09.2016 постановами Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавчі провадження № 51010602 та 52189629 відносно ОСОБА_2 , які на даний момент перебувають на стадії примусового виконання.

24.04.2016 постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 50874606 відносно ОСОБА_3 , яке на даний момент перебуває на стадії примусового виконання.

31.03.2014 постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 42755008 відносно ОСОБА_4 , яке на даний момент перебуває на стаді примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2019 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до п. п. 1.1. якого Продавець - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передає у власність Покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього Договору.

Право вимоги вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору (п.2. Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги від 23.08.2019, до Правонаступника стягувана перейшло також право вимоги по Кредитному договору № 28-07-И/ЗЗ від 06.08.2007, укладеному з ОСОБА_1 .

Згідно Додатку №2 до Договору відступлення прав вимоги від 23.08.2019, до Правонаступника стягувана перейшло також право вимоги по договорам Поруки № 28-07-И/ЗЗ-ПІ, 28-07-И/33-П2, 28-07-И/ЗЗ-ПЗ від 06.08.2007, укладеними з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Отже, заявник звернувся з даною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Статтями 512-514 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, форма правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні, обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні

Згідно з ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

В порядку ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч. 2 ст. 52 ЦПК України).

При цьому право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, згідно п. 1 договору про відступлення прав вимоги від 23.08.2019 сторони погодили, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та поручителів зазначених у Додатках №№ 1-2 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатках №№ 1- 2 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку , визначених цим Договором.

Пунктом 4 договору про відступлення прав вимоги від 23.08.2019 сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплатив Банку грошові кошти у сумі 3 914 540,78 грн. (три мільйони дев`ятсот чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок гривень 78 копійок) (не оподатковується ПДВ), надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачена Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту укладення цього Договору, на підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-07-10-000057-b від 01.08.2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Наявні у Банку документи, що підтверджують Права вимоги до Боржників, передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 90 (дев`яносто) робочих днів із дати укладення цього Договору, як це передбачено пунктом 5 Договору.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, право вимагати від боржника виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов`язань, передбачених пунктами Договору про відступлення права вимоги.

В той же час, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором.

Заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пунктом 4 договору, відповідно до якого фінансування за відступлені права вимоги здійснюється у повному обсязі до моменту укладення цього Договору. Зокрема до заяви не додано протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-07-10-000057-b від 01.08.2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Таким чином заявником не доведено належним чином факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором.

Враховуючи недоведеність заявником перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, суд позбавлений правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до заінтересованої особи.

Суд вважає, що наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови ТОВ «ФК «Гефест» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання сторонами умов вищевказаного договору, а саме в матеріалах справи відсутні докази сплати Новим кредитором на користь Первісного кредитора у повному обсязі коштів у сумі, визначеній цим договором, а тому суд не може вважати, що до заявника перейшло право вимоги.

Також заявником до заяви про заміну сторони у виконавчому проваджені не додано інших документів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: відсутня інформація про стан виконавчого провадження на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у цій справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так, відповідно до положень ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Заявником не надано належних та достатніх доказів правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» прав та обов`язків ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», зокрема копія договору про відступлення прав вимоги від 23.03.2019 не може бути належним доказом вказаного правонаступництва, оскільки такий доказ наданий не в повному обсязі (без всього пакету документів), а також без доказів оплати по такому договору, що встановлено умовами такого договору, також відсутні докази передання від Банку по даній справі до ТОВ «ФК «Гефест» всієї документації стосовно укладання та виконання кредитного договору та договорів поруки.

Із наданих представником боржника ОСОБА_5 пояснень вбачається, що сторона боржника не була обізнана про укладення між Банком та ТОВ «ФК «Гефест» договору про відступлення прав вимоги, та у своїх заперечення стороною боржника не визнається такий договір, а тому вказана обставина потребує доведення. Крім того ОСОБА_5 повідомив суду, що у рахунок погашення заборгованості боржником було передано Банку нерухоме майно, що також зменшило суму загального боргу перед стягувачем.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджено, що перейшло право вимоги за кредитним договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.442, 433 ЦПК України, суд,

На підставі викладеного, керуючись ст.442, 433 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони у виконавчому провадженні, що відкрито на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 09.07.2009 р. у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: