Решение № 112241063, 18.07.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа153/542/23

Провадження2/153/135/23-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Жикевич В.П., представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору (орган опіки й піклування) Служби у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області Кіфа А.В.

справа №153/542/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (орган опіки й піклування) Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (орган опіки й піклування) Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, в якій просив визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши їх на утримані та вихованні батька за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 в шлюбі. У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя у них з відповідачем не складається. Вони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. Дружина переважно проживає за кордоном, діти проживають з позивачем та перебувають на його утриманні. Діти ходять до школи за місцем їхнього проживання в селі Клембівка. Син навчається в третьому класі, а дочка є ученицею 2 класу ОНЗ «Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Клембівка Ямпільської міської ради Вінницької області». ОСОБА_1 з дітьми проживає в будинку, який належить його батькам. ОСОБА_1 військовослужбовець, має постійний стабільний дохід і можливість забезпечувати дітям їх матеріальні потреби. Побут допомагають облаштовувати його батьки, а вихованням дітей він займається самостійно. На даний час вони з дружиною перебувають в конфліктних взаємовідносинах. Під час останнього приїзду дружини додому, вона позивачеві повідомила, що повертатись найближчим часом наміру не має і хоче забрати з собою дітей до Республіки Польща. ОСОБА_1 не таке не погодився, оскільки діти не хотіли міняти місце проживання та школу. Крім того, за кордоном дружина не має постійного місця проживання, вона проживає в місцях, де знаходить роботу. Такий спосіб життя, на думку позивача, не відповідатиме інтересам дітей, оскільки постійні переїзди негативно впливатимуть на навчання дітей, їх адаптацію в іншій державі, нових колективах. Крім того, ОСОБА_1 хвилюється, що після виїзду дітей за кордон не скоро зможе їх побачити знову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити. Вказав, що бажає щоб діти проживали на Україні разом із ним, діти жалілися, що їм важко у Польщі. Вказав, що він зараз є обмежено придатним до військової служби, і буде проходити службу у місті Ямпіль Вінницької області при РТЦК та СП.

Представник позивача адвокат Жикевич В.П. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання вп`яте не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - судовими повістками із рекомендованими повідомленнями вих.№2450001342560 (відмітка про отримання 20.04.2023), вих.№2450001348887 (відмітка про отримання 12.05.2023), вих.№2450001364475 (відмітка про отримання 26.05.2023), вих.№2450001370866 (відмітка про отримання 12.06.2023), вих..№2450001379782 (відмітка про отримання із позначенням «вручено особисто»). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про день та час розгляду справи. У зв`язку з чим у відповідності зі ст.224 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду, позивач не заперечує проти такого розгляду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (орган опіки й піклування) Служби у справах дітей Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області надав суду висновок №143 від 12.05.2023 про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який підтримав у судовому засіданні, і вважає за доцільне визначити місце проживання дітей із батьком.

Заяви, клопотання: заява позивача про проведення судового засідання у його відсутність, не заперечує проти призначення справи до судового розгляду (а.с.47), заява позивача про проведення заочного розгляду справи.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 09 травня 2023 року на 09 годину 00 хвилин, витребування доказів, закрито підготовче провадження, викликано малолітніх дітей та призначено справу до судового розгляду на 23 травня 2023 року, відкладення судового засідання на 06.06.2023 на 11 годину 00 хвилин, відкладення судового засідання на 27 червня 2023 року на 11 годину 00 хвилин, відкладення судового засідання на 18 липня 2023 року на 09 годину 00 хвилин, проведення заочного розгляду справи, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із спілкування у судовому засіданні із неповнолітнім ОСОБА_1 судом встановлено, що він перебував із мамою, сестричкою, бабусею та тіткою у Польщі, де навчався у школі. Йому там не подобалось. Зазначив, що перейшов до четвертого класу і бажає тут ходити до школи, бо у нього тут друзі. Вказав, що хоче проживати із батьком на Україні. Зазначив, що на Україні проживає разом із батьком, сестричкою та дідусем. Коли батька немає, то вони із сестричкою перебувають із дідусем, який за ними доглядає.

Із спілкування у судовому засіданні із неповнолітньою ОСОБА_3 судом встановлено, що вона разом із мамою, братиком та тіткою проживали у Польщі, де вона ходила до школи, так як вивчила польську мову. Однак вказала, що перейшла до третього класу і бажає проживати із батьком на Україні, а до мами у Польщу їздити на канікули на відпочинок. Зазначила, що коли тата немає, то вона із братиком знаходяться із дідусем, який за ними доглядає. Вказала, що на Україні проживає із татом, братиком та дідусем.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України (а.с.5-6) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований у АДРЕСА_2 .

Із копії паспорта громадянина України (а.с.7-8) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Уланів Хмільницького району Вінницької області, зареєстрована у АДРЕСА_2 .

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9) судом встановлено, що 05 серпня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №98, відповідач після реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Із копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.12.2013 (а.с.10) судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.05.2015 (а.с.11) судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку/осіб №14-04.1/8-81 від 21.03.2023 виданої Клембівським старостинським округом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.12) судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , до складу сім`ї/зареєстрованих/входять: чоловік ОСОБА_1 ; дружина ОСОБА_2 ; син ОСОБА_1 ; дочка ОСОБА_3 .

Із Акту обстеження домогосподарства №46 від 21.03.2023 (а.с.13) судом встановлено, що комісія провела обстеження домогосподарства ОСОБА_1 , яке знаходиться в АДРЕСА_1 . При обстеженні виявлено, що діти ОСОБА_1 , 2013 року народження та ОСОБА_3 , 2015 року народження, проживають з батьком, так як мама ОСОБА_2 перебуває зі слів батька, за кордоном, на даний час мама проживає окремо від сім`ї.

Із довідки-характеристики №29/03-04.8 від 21.03.2023 виданої Клембівським старостинським округом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.14) судом встановлено, що ОСОБА_1 за час проживання на території Клембівського старостинського округу зарекомендував себе з позитивної сторони. Скарг від жителів територіальної громади не надходило, компрометуючими матеріалами Клембівський старостинський округ Ямпільської міської ради на нього не володіє.

Із довідки виданої дирекцією опорного навчального закладу «Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Клембівка Ямпільської міської ради Вінницької області» №01-22/69 від 24.03.2023 (а.с.15) судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є здобувачем освіти 3 класу даного навчального закладу.

Із довідки виданої дирекцією опорного навчального закладу «Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Клембівка Ямпільської міської ради Вінницької області» №01-22/70 від 24.03.2023 (а.с.16) судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно є здобувачем освіти 2 класу даного навчального закладу.

Із відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 22.03.2023 №0227-23-00897 (а.с.17) судом встановлено, що позивач військовослужбовець у ІНФОРМАЦІЯ_6 і отримує виплату як військовослужбовець.

Із інформації вих.№91-18069/18/23 від 19.04.2023 виданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.31, 34, 40) судом встановлено, що з наявної у Базі даних інформації щодо перетину кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період з 08.11.2017 року по 12:00 19.04.2023 громадянами України зазначеними особами ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) 17.07.2022 17:03 - виїзд, 03.10.2022 19:28 - в`їзд; 07.10.2022 20:25 - виїзд, 22.12.2022 00:59 - в`їзд; 12.01.2023 05:15 - виїзд; ( ОСОБА_7 ) 18.01.2023 02:22 - в`їзд; 02.02.2023 04:46 - виїзд, ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) 17.03.2023 01:10 - в`їзд.

Із копій витягів з Наказів №32 від 26.02.2022, №132 від 17.06.2022 (а.с.36-38) судом встановлено, що позивач 26.02.2022 був призваний на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_7 . 17.06.2022 був виключений із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 та вибув для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_4 відповідно до наказу.

Із висновку про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №143 від 12.05.2023 Служби у справах дітей Ямпільської міської ради (а.с.56-58) судом встановлено, що виконавчий комітет Ямпільської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із їх батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишивши їх на утримані та вихованні батька за адресою АДРЕСА_1 .

Із довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №593 від 06.03.2023 військової частини НОМЕР_4 Міністерства Оборони України (код НОМЕР_5 ) судом встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17 січня 2023 року отримав мінно-вибухову травму, акубаротравма, компресійний перелам хребта

Із довідки військово-лікарської комісії №1309 від 31 травня 2023 року військово-медичного клінічного центру центрального регіону Міністерства Оборони України (код 07816153) судом встановлено, що старший солдат за мобілізацією ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби; непридатний до служби у високо мобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, льотної роботи; протипоказанні підвищені фізичні навантаження; придатний до військової служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, заслухавши думку неповнолітніх дітей, приходить до наступних висновків:

Відповідно положень до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У §76 рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним (див. справу «Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, 16 липня 2015 року).

У §54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року заява №31111/04, зазначено, що Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю

чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з батьком, суд, крізь призму врахування найкращих інтересів дітей, встановив належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

При визначенні місця проживання дітей суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров`я, місце навчання, психологічний стан, умови проживання тощо, а також баланс між інтересами дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дітей для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дітей. Діти, які не досягли 14 років, повинні проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з батьків.

Питання про визначення місця проживання дітей має вирішуватись, насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дітей.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

В судовому засіданні встановлено, що діти на даний час проживають із батьком, будь-які докази того, що ОСОБА_2 із цим не згодна, у суду відсутні, окрім того, неповнолітні діти самі висловили свою згоду на проживання із батьком.

Наявні у справі докази дозволяють встановити, що батько неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має постійне місце проживання, постійне місце роботи та джерела існування, створені всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах якнайкращим інтересам дітей відповідатиме те, що неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишаться проживати з батьком, у звичному для них середовищі, оскільки місце перебування їх матері ОСОБА_2 невідоме, хоча зареєстроване місце проживання останньої, згідно відповіді №29813 від 13.04.2023 АДРЕСА_1 .

Крім того, суд зазначає, що залишення неповнолітніх дітей проживати з батьком не можна тлумачити, як наявність у батька переваги перед матір`ю, оскільки мати дітей у такому випадку не обмежена у своєму праві на спілкування з дітьми.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, враховуючи висновок органу опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з батьком, а також створення останнім належних умов для проживання, виховання та забезпечення дітей, виходячи в першу чергу з інтересів дітей, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з батьком, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1073 гривні 60 копійок згідно квитанції №29 від 12 квітня 2023 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 200, 206, 224-226, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.7, 19, 141, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.29 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, Конституцією України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1073 гривні 60 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення, а особами, які не були присутні при проголошенні судового рішення, в той самий строк з часу отримання копії цього рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк