Решение № 112233572, 17.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4715/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 12.12.2022 року №10 «Про скасування актів розслідування нещасного випадку».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він у період з 01.08.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року по 05.05.2021 року у органах Національної поліції України.

Станом на 26.06.2014 року позивач перебував на посаді старшого інспектора дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки (СОГП) Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області. При цьому до його функціональних обов`язків було, зокрема, віднесено проведення перевірки зберігання мисливської та газової зброї за місцем мешкання власників щодо порядку умов зберігання та терміну перереєстрації дозволів на право носіння, зберігання мисливської та газової зброї.

26.06.2014 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснював поквартирну перевірку власників вогнепальної гладкоствольної зброї у відповідності до своїх функціональних обов`язків у форменому одязі, без табельної вогнепальної зброї. Здійснивши перевірку громадянина ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вийшов з квартири в тамбурне приміщення, у якому було відсутнє освітлення. У темряві ОСОБА_1 зашпортнувся за поріг і не втримавши рівновагу впав, при цьому вдарився головою в складену неподалік будівельну цеглу і втратив на деякий час свідомість. Прийшовши до свідомості, позивач відчув сильний головний біль та біль у хребті і побачив біля себе гр. ОСОБА_2 , який надавав йому медичну допомогу та у подальшому на власному автомобілі відвіз ОСОБА_1 до приймального відділення Одеської обласної клінічної лікарні

3 26.06.2014 року по 07.07.2014 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Одеської обласної клінічної лікарні.

В подальшому начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було призначено службове розслідування нещасного випадку, який мав місце 26.06.2014 року, відібрані пояснення у позивача та свідків та 16.07.2014 року затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що травму позивач отримав в період проходження служби в органах внутрішніх справ (ОВС) при виконанні службових обов`язків.

Також Комісією по розслідуванню нещасного випадку було складено Акт за формою Н-5*, згідно якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок з майором міліції ОСОБА_1 стався внаслідок падіння під час пересування. Тілесні ушкодження отриманні майором поліції ОСОБА_1 в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків та акт №1 (за формою Н-1*) згідно якого тілесні ушкодження отриманні майором поліції ОСОБА_1 в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків.

Водночас більше ніж через 7 років, наказом Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 12.12.2022 року №10 було скасовано акти розслідування нещасного випадку з посиланням на лист сектору державного нагляду за охороною праці МВС від 23.12.2021 року №58855/21-2021.

Разом з тим, позивач не погоджується із зазначеним наказом та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він жодним чином не обґрунтований та не відповідає принципу належного урядування.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

14.06.2023 року через канцелярію суду від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до пункту 3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам поди.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов`язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

Згідно з пунктом 3.30 Порядку №1346 у разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником служби охорони праці УМ3, ВМ3 ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС в порядку, передбаченому чинним законодавством.

До ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області надійшов лист Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України щодо розгляду матеріалів та актів розслідування нещасного випадку за відповідними формами: Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* від 16.07.2014 року, складених за результатом розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного листа за результатами розгляду цих матеріалів встановлено, що розслідування даного нещасного випадку проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2007 року №1346. Комісія провела розслідування недостатньо для того, щоб вказаний нещасний випадок кваліфікувати таким, що пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було винесено наказ від 12.12.2022 року №10, яким скасовано акти за формою Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* №1 від 16.07.2014 року, складені за результатом розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області майором міліції Малярчуком О.В.

20.06.2023 року представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в якій він наполягає на задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Заперечень на відповідь на відзив відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 01.08.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема на посаді старшого інспектора дозвільної системи СОГП Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області

Відповідно до функціональних обов`язків старшого інспектора дозвільної системи СОГП Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_1 , затвердженого начальником Суворівської РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 06.11.2013 року, до обов`язків позивача, зокрема, було віднесено проведення перевірки зберігання мисливської та газової зброї за місцем мешкання власників щодо порядку умов зберігання та терміну перереєстрації дозволів на право носіння, зберігання мисливської та газової зброї.

07.07.2014 року позивач звернувся із рапортом до начальника Суворівської РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, в якому повідомив, що 26.06.2014 року, перебуваючи на службі у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї, він здійснював поквартирну перевірку власників мисливської зброї у відповідності до своїх функціональних обов`язків. Здійснивши перевірку гр. ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вийшов з квартири в тамбурне приміщення, у якому було відсутнє освітлення. При цьому позивач зашпортнувся за поріг і не втримавши рівновагу впав, при цьому вдарився головою в складену неподалік будівельну цеглу і втратив на деякий час свідомість. Прийшовши до свідомості, позивач побачив біля себе гр. ОСОБА_2 , який надавав йому медичну допомогу та у подальшому на власному автомобілі відвіз ОСОБА_1 до приймального відділення Одеської обласної клінічної лікарні. З 26.06.2014 року по 07.07.2014 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Одеської обласної клінічної лікарні.

З огляду на вищевикладене позивач просив провести службове розслідування щодо факту отримання ним травми під час виконання службових обов`язків.

11.07.2014 року наказом начальника Суворівської РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області №554 було створено комісію по розслідування нещасного випадку, який мав місце 26.06.2014 року приблизно о 17 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 у складі: голови комісії - майора міліції Подолінського В.М. заступника начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; та членів комісії: майора міліції Жила С.Ю., начальника СОГП Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; капітана міліції ОСОБА_3 , помічника начальника з МЗ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; майора міліції ОСОБА_4 , інспектора дозвільної системи сектора охорони громадського порядку Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Також постановлено Комісії по розслідуванню нещасного випадку протягом 10 робочих днів провести розслідування нещасного випадку, скласти висновок службового розслідування, акти розслідування та оформити матеріали в обсязі, передбаченому п. 4.13 Порядку.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, комісією були опитані позивач, та свідки події ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

17.07.2014 року Комісією по розслідуванню нещасного випадку було винесено висновок за результатами службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень майором міліції ОСОБА_1 , затверджений начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Комісією по розслідуванню нещасного випадку було встановлено, що 26.06.2014 приблизно о 17:00 год. майор міліції ОСОБА_1 , старший інспектор дозвільної системи сектора охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, в займаній посаді з 31.07.2013 року, здійснював по квартирну перевірку власників вогнепальної гладкоствольної зброї у відповідності до своїх функціональних обов`язків у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї. Здійснивши перевірку гр. ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вийшов з квартири в тамбурне приміщення, у якому було відсутне освітлення. У темряві майор міліції ОСОБА_1 зашпортнувся за поріг і не втримавши рівновагу впав, при цьому вдарився головою в складену неподалік будівельну цеглу і втратив на деякий час свідомість. Прийшовши до свідомості, майор міліції ОСОБА_1 побачив біля себе гр. ОСОБА_2 , який надавав йому медичну допомогу та у подальшому на власному автомобілі відвіз майора міліції ОСОБА_1 до приймального відділення Одеської обласної клінічної лікарні.

Згідно довідки Одеської обласної клінічної лікарні №5075 від 07.07.2014 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в нейрохірургічному відділені Одеської обласної клінічної лікарні.

Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність від 07.07.2014 року №15422 ОСОБА_1 встановлено діагноз: сполучена краніо-цервікальна травма, ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма хребта. Забій шийного відділу хребта. Забита рана голови. Стійкий цефалаграфічний синдром у стадії регресу. Аналогічний діагноз міститься у виписці-епикризі №15422 нейрохірургічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні.

Також з матеріалів справи, а саме з результату токсикологічного дослідження №1732 від 04.07.2014 року вбачається, що у крові ОСОБА_1 станом на 27.06.2014 року 11 год. 35 хв. не виявлено наркотичних, психотропних та інших речовин.

З огляду на зазначене Комісія по розслідуванню нещасного випадку у висновку за результатами службового розслідування від 17.07.2014 року дійшла наступних висновків:

- службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень майором міліції ОСОБА_1 , старшим інспектором дозвільної системи сектора охорони громадського порядку Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вважати закінченим;

- тілесні ушкодження у вигляді: сочетанна краніо-цервикальна травма. ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма хребта. Ухиб шийного відділу хребта. Ухиблена рана голови. Стійкий цефалгічний синдром в стадії регресу. Цервікалгія. Астеноневротичний синдром вважати отриманими майором міліції ОСОБА_1 в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків.

- копію висновку службового розслідування направити до УКЗ ОМУ, СМ3, ВІОС УКЗ, УМЗ ГУМВС України в Одеській області, долучити до особової справи.

Також Комісією було складено та підписано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 14.07.2014 року, у якому в п.6 зауважено, що Комісія не встановила відповідальності посадових осіб Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в скоєнні нещасного випадку за участю майора міліції ОСОБА_1 , старшого інспектора дозвільної системи сектора охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Комісія припускає, що нещасний випадок з майором міліції ОСОБА_1 стався внаслідок падіння під час пересування. Тілесні ушкодження отримані майором міліції ОСОБА_1 у вигляді: сочетанна краніо-цервикальна травма, ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма хребта. Ухиб шийного відділу хребта. Ухиблена рана голови. Стійкий цефалгічний синдром в стадії регресу. Цервікалгія. Астеноневротичний синдром в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків. Керуючись п.3.9 наказу МВС України від 27.12.02 №1346 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" є необхідним скласти акт за формою Н-1*.

До акту було долучено: ???рапорт майора міліції ОСОБА_1 , копію наказу про створення комісії, акт за формою Н-1*, копію висновку службового розслідування, пояснення гр. ОСОБА_2 , копію виписки-епікризу від 07.07.2014 року №15422, довідку Ф-1 на ОСОБА_1 .

Також Комісією було складено акт №1 про нещасний випадок (в тому числі поранення) за формою Н-1*, затверджений начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, в якому також зазначено, що тілесні ушкодження у вигляді: сочетанна краніо-цервикальна травма, ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма хребта. Ухиб шийного відділу хребта. Ухиблена рана голови. Стійкий цефалгічний синдром в стадії регресу. Цервікалгія. Астеноневротичний синдром отримані майором міліції ОСОБА_1 в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків.

Крім того в матеріалах справи наявна довідка головного спеціаліста служби ОП УМЗ ГУМВС України в Одеській області від 17.07.2014 року №10/22, в якій зауважено, що висновок Комісії з розслідування про те, що вказаний нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, відповідає обставинам події.

В подальшому позивач продовжив проходження служби в органах Національної поліції.

При цьому в матеріалах справи наявне свідоцтво про хворобу позивача №196/2 від 16.04.2021 року, з якої вбачається, що отримана ОСОБА_1 травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Згідно з довідкою МСЄК від 21.05.2021 року серії 12ААВ №478907 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків.

Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №049316 встановлено, що у позивача ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 70%, причина втрати професійної працездатності виконання службових обов`язків.

В подальшому, 01.12.2021 року член ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області звернулась до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області із службовою запискою, в якій повідомила, що до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області надійшов лист Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України щодо розгляду матеріалів та актів розслідування нещасного випадку за відповідними формами: Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* №1 від 16.07.2014 року, складених за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного листа «за результатами розгляду цих матеріалів встановлено, що розслідування даного нещасного випадку проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом MBC від 27.12.2007 року №1346. Комісія провела розслідування поверхово. Документів, долучених до матеріалів розслідування недостатньо для того, щоб вказаний нещасний випадок кваліфікувати таким, що пов`язаний з виконанням службових обов`язків».

З огляду на вищевикладене, у службовій записці міститься пропозиція скасувати акти розслідування нещасного випадку за відповідними формами: Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* №1 від 16.07.2014 року, складених за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектор дозвільної системи сектора охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, майором міліції ОСОБА_1

12.12.2022 року наказом Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області №10 було скасовано акти за формою Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* №1 від 16.07.2014 року, складені за результатом розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області майором міліції Малярчуком О.В.

Не погоджуючись із зазначеним наказом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даний адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов, відзив Міністерства оборони України, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-ХІІ (надалі - Закон №2694) охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Приписами ст. 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 року №1346 (далі - Порядок № 1346).

Відповідно до п. 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з п. 2.2 цього Порядку за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно п. 2.4 Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Згідно п.3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.

Відповідно п.3.5 Порядку №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

Положеннями п.3.8 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно п.3.9 Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби під час:

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;

- приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни;

- проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час;

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

- подання підрозділом шефської допомоги;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов`язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов`язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;

- прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об`єкта за дорученням керівника;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Згідно з п.3.12. Порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з п. 3.14. Порядку №1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Відповідно до п.3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:

- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;

- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;

- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, - акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);

- до особової справи потерпілого - акт Н-1* (НТ*).

Згідно п.п. 3.16-3.17 Порядку №1346 акти розслідування нещасного випадку та акти за формою Н-1* (НТ*) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню в підрозділі протягом 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх зазначених у ньому заходів, але не менше ніж п`ять років (в особовій справі - згідно з установленим порядком).

У разі ліквідації підрозділу акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акти за формою Н-1* (НТ*) підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а в разі його відсутності - до відповідного архіву.

Пунктом 3.19. Порядку №1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно п. 3.29 Порядку №1346 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання акта за формою Н-1* або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов`язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

При цьому згідно п. 3.29 Порядку №1346 (в чинній редакції) служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов`язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

Згідно п. 3.30 Порядку №1346 у разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником інспекції державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС чи керівництвом Відділу державного нагляду за охороною праці МВС України або в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Оскарження припису посадової особи служби державного нагляду за охороною праці зупиняє його виконання до розв`язання питання в установленому порядку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, наказом відповідача від 12.12.2022 року №10 було скасовано акти за формами Н-5* від 14.07.2014 та Н-1* від 16.07.2014, складених за результатом розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції Малярчуком О.В.

При цьому підставою для скасування відповідач зазначає лист Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України.

З даного приводу суд зауважує, що по-перше вказаний лист не був адресований безпосередньо Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області, по-друге у відповідності до п.3.29 Порядку №1346 такий лист не містить жодних вимог до відповідача щодо складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд.

Окрім того, у оскаржуваному наказі не зазначено жодного посилання на конкретні обставини та відповідні пункти Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2007 року №1346, які нібито були порушенні Комісією при проведенні службового розслідування.

Суд зауважує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Натомість, наказ від 12.12.2022 року №10 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування.

Також суд зауважує, що у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі»).

Так у п.71 рішення ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного врядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Дотримання принципу належного врядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, встановлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний та стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Так суд зауважує, що скасування відповідачем у 2022 році (тобто майже через 8 років) актів за формою Н-5* від 14.07.2014 року та Н-1* №1 від 16.07.2014 року, що були складені за результатом розслідування нещасного випадку, що стався 26.06.2014 року зі старшим інспектором дозвільної системи сектору охорони громадської безпеки Суворовського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області майором міліції Малярчуком О.В., без зазначення жодної законодавчої підстави та конкретних фактичних обставин, за яких такі акти повинні бути скасовані, суд вважає таким, що не відповідає принципу «належного урядування», а також доступності та передбачуваності.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та можливість їх задоволення, та відповідно визнання протиправним та скасування наказу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 12.12.2022 року №10 «Про скасування актів розслідування нещасного випадку».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/4715/23 не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 12.12.2022 року №10 «Про скасування актів розслідування нещасного випадку».

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький