Решение № 112209134, 13.07.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/5406/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ПоліщукЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасуванням рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ГУ ПФУ в Рівненській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову позивачу в призначенні пенсії від 16.02.2022 №254150023614;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до відповідача - 10 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на час звернення до пенсійного органу із заявою від 10.02.2023 про призначення пенсії за вислугу років позивач має достатній стаж для її призначення на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме 32 роки 3 місяці 12 днів. Тому, оскаржуване Рішення прийнято протиправно.

ГУ ПФУ в Рівненській області подано до суду відзив, в якому останнє заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки з огляду на положення пункту 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на 11.10.2017 у позивача відсутній необхідний стаж у розмірі 25 років, який надає право на призначення пільгової пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ГУ ПФУ в Чернігівській області подано до суду відзив, в якому останнє заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки оскаржуване Рішення, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, було прийнято ГУ ПФУ в Рівненській області.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 31-32) та не заперечується сторонами, позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою від 10.02.2023 про призначення їй пенсії за вислугою років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом із заявою позивачем до пенсійного органу був наданий пакет документів, зокрема, Трудову книжку від 02.08.1993 НОМЕР_1 (а.с. 24-26), Архівну довідку КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» від 03.02.2023 №32 (а.с. 22), Довідку КНП «Семенівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 26.12.2022 №02-18/1973 (а.с. 27), Довідку КНП «Семенівська міська лікарня» від 27.04.2023 №01-13/503 (а.с. 28), Довідку КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка» від 24.01.2023 №01-11/21 (а.с. 29), якими підтверджується періоди навчання та роботи позивача на посадах працівника закладів охорони здоров`я - сестри медичної, лаборанта, а також періоди її відпустки по догляду за дитиною до трьох років, без збереження заробітної плати.

Означена заява та додані до неї документи були розглянуті за принципом екстериторіального призначення та перерахунку пенсій ГУ ПФУ в Рівненській області, яке 16.02.2023 прийняло Рішення №254150023614 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років. Дане Рішення обґрунтовано посиланням на пункт 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тим, що станом на 11.10.2017 наявний у позивача стаж за вислугою років становить 23 роки 11 місяців 14 днів, при необхідному 26 років 6 місяців. Зазначено, що за доданими документами їй зараховано до страхового стажу (31 рік 10 місяців 5 днів) та стажу за вислугою років всі періоди (а.с. 32).

Не погодившись із вказаним Рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І зазначеного Порядку заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

У пункті 4.2 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10 Порядку №22-1).

Аналізуючи вказані правові норми, суд зауважує, що особа має право звернутись із заявою про призначення пенсії до будь-якого територіального управління Пенсійного фонду України за її бажанням. Отримавши від такої особи заяву та пакет доданих до неї документів, уповноважена особа такого територіального управління, зокрема, здійснює їх сканування та переведення в електронну форму. Після чого, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається територіальне управління ПФУ, яке і буде розглядати, вивчати та досліджувати поданий особою пакет документів, і за результатом прийме рішення щодо призначення/відмови у призначенні пенсії. Опісля прийняте рішення та електронна пенсійна справа надсилаються назад до територіального управління, куди особа звернулась із заявою про призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 31-34) та не заперечується сторонами, позивач із заявою про призначення пенсії від 10.02.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області, після чого, для розгляду її документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, яке у подальшому і прийняло оскаржуване Рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Вказане свідчить про те, що у процедурі призначення особі пенсії, визначеної положеннями Порядку №22-1, ГУ ПФУ в Чернігівській області діяло в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з положеннями статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

В статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015 пункт «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ було викладено в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

У подальшому, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII до статті 55 Закону № 1788-ХІІ з 01.01.2016 також було внесено зміни, відповідно до якого пункт «е» вказаної статті має наступний зміст: «право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII.

Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04 червня 2019 року.

Таким чином, з 04 червня 2019 року при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та Законом №911-VIII.

Отже, з 04 червня 2019 року при визначенні права на отримання пенсії за вислугу років необхідно виходити з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.

Судом встановлено, що приймаючи оскаржуване Рішення та відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугою років, ГУ ПФУ в Рівненській області зазначило, що у ОСОБА_1 станом на 11 жовтня 2017 року не достатньо спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії, на вказаній підставі.

Суд зазначає, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - № 1058-ІV).

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким з 11 жовтня 2017 року розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 2-1.

Зазначена правова норма передбачає, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Також, Законом № 2148-VІІІ були внесені зміни до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-XII, після внесених яких вказаний пункт викладений у наступній редакції:

«До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що враховуючи положення пункту 2-1 та пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсія за вислугу років згідно з положенням пункту «е» статті 55 Закону України №1788-XII може бути призначена особам, які мають стаж, необхідний для її призначення станом на 11 жовтня 2017 року.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 27.07.2022 у справі № 440/1286/20.

Матеріалами справи підтверджується та не ставиться під сумнів відповідачем періоди навчання та роботи позивача на посадах працівника закладів охорони здоров`я - сестри медичної, лаборанта. Так, до стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди її трудової діяльності, за виключенням періодів перебування нею у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується порівняльним аналізом та співставленням даних Розрахунку пенсійного органу (а.с. 33-34) зі змістом Трудової книжки від 02.08.1993 НОМЕР_1 , Архівної довідки КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» від 03.02.2023 №32, Довідку КНП «Семенівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 26.12.2022 №02-18/1973, Довідки КНП «Семенівська міська лікарня» від 27.04.2023 №01-13/503, Довідки КНП «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка» від 24.01.2023 №01-11/21 (а.с. 22, 24-29).

Із змісту оскаржуваного Рішення вбачається та, що пенсійним органом позивачу до її стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, станом на 11.10.2017 зараховано 23 роки 11 місяців 14 днів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не заперечується вказане.

Отже, підсумовуючи викладене, суд зауважує, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії від 10.02.2023, ОСОБА_1 не мала права на пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України №1788-ХІІ, оскільки станом на 11 жовтня 2017 року її робочий стаж на посаді працівника охорони здоров`я був меншим ніж 25 років.

Таким чином, Рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 16.02.2022 №254150023614 прийнято обґрунтовано, в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а отже, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позовна вимога щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до відповідача - 10 лютого 2023 року, задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 5, 139, 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасуванням рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83а, м.Чернігів, 14000, ЄДРПОУ: 21390940.

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ: 21084076.

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2023 року.

Суддя Л.О. Поліщук