Решение № 112201419, 06.06.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"06" червня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/661/21

За позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ

до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 5 499 033,60 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 665 446,92 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 726,77 грн трьох процентів річних,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача (в режимі відеоконференції) Мельник О.С., адвокат,

довіреність №1-3223 від 05.12.2022

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Акціонерним товариством Укртрансгаз, м. Київ заявлено позов до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 5 499 033,60 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 665 446,92 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 726,77 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) від 25.08.2021 відкрито провадження у справі №907/661/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2021.

У підготовчих засіданнях 21.09.2021 та 20.10.2021 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 16.11.2021 підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 14.12.2021 закрито підготовче провадження у справі №907/661/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 01.02.2022.

Ухвалами суду від 01.02.2022 та 01.03.2022 судові засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 21.07.2022 задоволено самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф. від розгляду справи №907/661/21 та передано справу на автоматичний перерозподіл у порядку, встановленому ч. 3 ст. 32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2022 справу №907/661/21 розподілено судді Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 25.07.2022 суддею Ушак І.Г. прийнято до провадження справу №907/661/21 та призначено судове засідання на 09.09.2022.

Ухвалами суду від 09.09.2022 та 24.01.2023 судові засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

У зв`язку із припиненням повноважень головуючої судді Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-02/4/23 від 08.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/661/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 справу №907/661/21 розподілено судді Пригарі Л.І.

Ухвалою суду від 20.03.2023 суддею Пригарою Л.І. прийнято до провадження справу №907/661/21 зі стадії судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.04.2023.

В судових засіданнях 18.04.2023, 26.04.2023 та 01.06.2023 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 26.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотань представника Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз про перехід від стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21.

Представник відповідача на електронну адресу суду надіслала клопотання б/н від 06.06.2023 (вх. №02.3.1-02/4145/23 від 06.06.2023), яким просить розглянути справу за її відсутності та відмовити в задоволенні заявленого позову з підстав, наведених у заявах по суті справи та письмових поясненнях, поданих суду відповідачем.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що у процесі здійснення діяльності з розподілу природного газу відповідач для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності повинен здійснити закупівлю природного газу в обсягах, достатніх для надання послуг з розподілу природного газу та здійснити оплату позивачу наданих послуг транспортування природного газу. Якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

За твердженням позивача, така різниця складається з обсягів природного газу, які визначаються згідно з пунктом 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494; об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається оператором газорозподільних систем згідно із главою 1 розділу XII Кодексу ГРМ та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжній ГРМ протягом зазначеного періоду.

Позивач звертає увагу, що об`єм (обсяг) фактичних виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу складається з нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, а також понаднормованих втрат природного газу, які виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою.

На переконання позивача, саме на підставі Договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 позивачем протягом травня-грудня 2019 року надавалися відповідачу послуги замовленої потужності в обсязі 29 152 796,09 куб.м. природного газу, який відповідач використав для покриття виробничо-технологічних втрат, відповідно, у відповідача виник цивільний обов`язок на умовах цього Договору сплатити вартість наданих послуг.

Позивач звертає увагу, що ним на підставі п. 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017) було направлено в інформаційній платформі на електронну адресу відповідача: рахунок №05-2019-1512000735 від 31.05.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 853 997,93 грн та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року; рахунок №06-2019-1512000735 від 30.06.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 358 138,67 грн та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року; рахунок №07-2019-1512000735 від 31.07.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 426 775,90 грн та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року; рахунок №08-2019-1512000735 від 31.08.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 282 816 грн та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року; рахунок №09-2019-1512000735 від 30.09.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 301 678,58 грн та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року; рахунок №10-2019-1512000735 від 31.10.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 679 850,21 грн та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року; рахунок №11-2019-1512000735 від 30.11.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1 041 792,97 грн та Звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року; рахунок №12-2019-1512000735 від 31.12.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 8 238 349,29 грн та Звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року. Позивачем також було направлено відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №05-2019-1512000735/1000519 від 31.05.2019, №06-2019-1512000735/1000619 від 30.06.2019, №07-2019-1512000735/1000719 від 31.07.2019, №08-2019-1512000735/1000819 від 31.08.2019, №09-2019-1512000735/1000919 від 30.09.2019, №10-2019-1512000735/1001019 від 31.10.2019, №11-2019-1512000735/1001119 від 30.11.2019, №12-2019-1512000735/1001219 від 31.12.2019.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року на загальну суму 5 499 033,60 грн, чим порушив умови пунктів 2, 5, 4.1., 8.4. Договору, а також права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019, позивачем на підставі п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 258, 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 Господарського кодексу України нараховано відповідачу 665 446,92 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 726,77 грн трьох процентів річних.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву б/н від 13.09.2021 (вх. №02.3.1-02/6501/21 від 13.09.2021), в якому зазначає про те, що між сторонами спору відсутні договірні відносини, які би врегульовували надання послуги договірної потужності у 2019 році, оскільки предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому, не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду. Як стверджує представник відповідача, згідно із п. 2.1., 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається відповідно до Додатків 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування). На підставі п. 2.9. Договору-2015, Додатки 1, 2, 3, є невід`ємною частиною цього Договору. Втім, як зазначає представник відповідача, Додатки 1 та 2 до Договору не укладалися, і такі додатки відсутні.

На думку представника відповідача, відсутність підписаних додатків свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов Договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким Договором, у тому числі щодо плати за перевищення договірної потужності. Більше того, представник відповідача наголошує, що відсутність Додатку 1 Розподіл потужності, підписаного на 2019 рік (або хоча б на спірний період), взагалі виключає можливість у відповідності до Договору-2015 надавати оператором ГТС послугу замовленої потужності. При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов Договору визначається Додатком 1, не може мати місце будь-яке перевищення договірної потужності.

Представник відповідача вказує також і на те, що з 01.05.2019 набрали чинності зміни до Кодексу ГТС, в тому числі повністю змінено порядок отримання доступу до потужності, замовлення потужності, визначення вартості та порядок розрахунку договірної потужності, в тому числі змінився порядок розрахунку перевищення договірної потужності, тобто тільки з 01.05.2019 оператор ГТС фактично почав надавати послугу з розподілу договірної потужності, порядок надання якої був повністю змінений з 01.05.2019.

У той же час, за твердженням представника відповідача, з 01.05.2019 по 31.12.2019 між сторонами спору були відсутні будь-які договірні відносини, які би врегульовували надання послуги договірної потужності у відповідності до діючого з 01.05.2019 порядку надання таких послуг.

Як вказує представник відповідача, формула, яка передбачена Договором у редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017, не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню, починаючи з 01.05.2019. Представник відповідача звертає увагу, що укладений Договір не передбачає такої форми перевищення, її порядку визначення та розрахунку.

Водночас на переконання представника відповідача, факт існування перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця на підставі укладеного між сторонами Договору не підтверджений жодним доказом, оскільки матеріали справи не містять доказів надіслання оператором ГТС до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на офіційну електронну адресу АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз звітів про використання договірної потужності з розрахунком перевищення її розміру та рахунком на оплату; більше того, долучені позивачем до позову акти наданих послуг з боку відповідача за період із червня по грудень 2019 року не підписані, що свідчить про невизнання останнім як самої послуги, так і обсягів, зазначених в актах, а, відповідно, - і нарахованих сум.

Крім того, представником відповідача у поданому суду відзиві в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення основної заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. При цьому, представник відповідача посилається на те, що замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем. Відповідно, шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги сплив із 15.01.2020 по 15.06.2020 (в залежності від кінцевої дати строку виконання основного зобов`язання).

Представник відповідача наголошує, що позивач звернувся з позовом до суду тільки у серпні 2021 року, тобто поза межами строку позовної давності; водночас інфляційні втрати та відсотки річних нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, а тому, зобов`язання зі сплати інфляційних нарахувань та відсотків річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних втрат та річних відсотків є додатковою до основної вимоги, а отже до вимог позивача про стягнення пені, інфляційної складової та трьох процентів річних, нарахованих на суму основної заборгованості, слід також застосувати спеціальний строк позовної давності.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача на електронну адресу суду надіслала відповідь на відзив №1001ВИХ-21-6969 від 21.09.2021 (вх. №02.3.1-02/6684/21 від 21.09.2021), в якій, зокрема, вказує на те, що спірний Договір сторонами виконувався, оскільки відповідач здійснював свою діяльність із розподілу природного газу, яка потребує виробничо-технологічних витрат (отримання обсягів природного газу) самим відповідачем, котрий протягом спірного періоду (травня-грудня 2019 року) використовував обсяги природного газу для своїх виробничо-технологічних втрат та витрат, які, відповідно, були транспортовані позивачем магістральним трубопровідним транспортом та щодо яких відповідачу було надано послуги з перевищення замовленої (договірної) потужності.

Представник позивача звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів того, що обсяги природного газу, які він використав для своєї господарської діяльності та отримання прибутку, були протранспортовані йому іншим видом транспорту (не магістральним трубопровідним), що також є неможливим з технічної точки зору та схеми (принципу) переміщення природного газу територією України.

На думку представника позивача, відсутність підписаних Додатків №1 та №2 до Договору жодним чином не спростовує факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності, оскільки укладаючи Договір, сторони не ставили в залежність виконання його умов від підписаних додатків, котрі, у свою чергу, не стосуються порядку розрахунку за послуги, що є предметом позовних вимог у справі. Представник позивача зауважує, що відповідач вчиняв дії щодо отримання послуг за Договором, відтак, останній втратив право стверджувати, що Договір є таким, який не виконувався.

Як стверджує представник позивача, до 01.05.2019 застосовувалася плата за послуги транспортування природного газу, розрахунки за перевищення договірної потужності були введені в дію та набрали чинності з 01.05.2019 та до цієї дати не нараховувалися замовникам послуг транспортування.

Представник позивача вважає, що згода відповідача на прийняття умов Договору виражена в отриманні ним послуг транспортування природного газу (до 01.05.2019) та доступу до потужності (з 01.05.2019), оскільки жодних повідомлень про розірвання Договору, або про припинення своєї господарської діяльності АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз не надсилало на адресу позивача. Оскільки відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, на думку представника позивача, замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності.

Разом з тим, позивач зазначає, що Договір транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, у Кодексі ГТС, Законі України Про ринок природного газу, та зміст якого визначений на основі Типового договору, затвердженого органом державної влади; сторони Договору не виступають по відношенню один до одного перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, а на правовідносини, що виникають із Договору, поширюються загальні положення щодо договорів про надання послуг.

Таким чином, представник позивача наголошує, що у випадку неподання замовником послуг транспортування природного газу номінації, для такого замовника вважається підтвердженою номінація послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу, а величина перевищення замовлених потужностей у такому випадку дорівнює величині використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу та, відповідно, величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідач не виступає стосовно відібраних обсягів природного газу ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, що свідчить про те, що суб`єктний склад Договору не відповідає характеристиці договору перевезення.

Представник позивача категорично заперечує щодо застосування до спірних правовідносин спеціальних строків позовної давності та вказує на помилковість тверджень відповідача в цій частині, оскільки транспортування природного газу магістральними трубопроводами не є переміщенням вантажу в розумінні положень статті 306 Господарського кодексу України.

Окрім того, на переконання представника позивача, твердження щодо невизнання заборгованості та вимога стосовно застосування спеціального строку позовної давності є взаємовиключними вимогами, адже при застосуванні строку позовної давності суд повинен встановити факт наявності заборгованості.

Представник відповідача через канцелярію суду подала заперечення на відповідь на відзив б/н від 19.10.2021 (вх. №02.3.1-02/7469/21 від 20.10.2021), в яких, зокрема, вказує на те, що факт неукладення Додатків №1 та №2 до Договору свідчить про неузгодження сторонами всіх його істотних умов, а невжиття заходів щодо приведення Договору у відповідність до вимог чинного законодавства має тлумачитись проти позивача. Зазначає представник відповідача також і про те, що АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз не було замовником послуг транспортування згідно з Договором, оскільки потужності на умовах останнього не замовляло, а самим Договором послуга замовленої (договірної) потужності на добу наперед, як і її перевищення, не передбачені.

Крім того, на переконання представника відповідача, акти приймання передачі природного газу, на які покликається позивач, жодним чином не підтверджують факту виникнення перевищення договірної потужності, оскільки обсяги, передані в пунктах приймання передачі природного газу, отримані на замовлення постачальників природного газу (які і виступають замовником послуги транспортування) з метою їх подальшого розподілу між споживачами постачальників; акти містять інформацію про обсяги приймання передачі газу протягом місяця без визначення щодобових обсягів; акти приймання передачі природного газу підписані на виконання технічної угоди, а не Договору транспортування.

Як стверджує представник відповідача, із огляду на те, що використання Інформаційної платформи умовами Договору не передбачено, то всі документи (звіти, акти, рахунки тощо) підлягали обов`язковому направленню на адреси, вказані в п. 19.4. Договору.

Представник позивача на електронну адресу суду надіслала письмові пояснення №1001ВИХ-21-8693 від 15.11.2021 (вх. №02.3.1-02/8222/21 від 15.11.2021), в яких, серед іншого, зазначає про те, що відповідач ухилився від підписання додаткової угоди до Договору, не припинив свою діяльність та продовжував отримувати від позивача послуги з транспортування природного газу, а в межах даного спору, натомість, безпідставно перекладає вину на АТ Укртрансгаз у частині невнесення змін до Договору.

У надісланих на електронну адресу суду додаткових поясненнях б/н від 15.11.2021 (вх. №02.3.1-02/8254/21 від 16.11.2021) представник відповідача, зокрема, наголошує на тому, що згідно із п. 19.2. Договору, будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надіслані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені та вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою, а в п. 19.4. Договору, як стверджує представник відповідача, зазначені електронні адреси електронної пошти уповноважених представників АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз. Водночас за твердженням представника відповідача, у термін, встановлений п. 8.4. Договору, на жодну із електронних адрес, вказаних у п. 19.4. Договору, не надходили документи від АТ Укртрансгаз, про що відповідач повідомляв останнє відповідними листами. Вказаним, на думку представника АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, спростовуються безпідставні посилання позивача на реєстр файлів, завантажених в Інформаційній платформі, як доказ, оскільки Договором не передбачено виконання сторонами взятих на себе зобов`язань через Інформаційну платформу Оператора ГТС.

Представник позивача на електронну адресу суду надіслала письмові пояснення №1001ВИХ-21-9724 від 13.12.2021 (вх. №02.3.1-02/9058/21 від 13.12.2021), в яких, серед іншого, наголошує на тому, що відповідачем було визначено уповноважених осіб, яким надано право доступу до Інформаційної платформи від його імені для подання та отримання інформації, що направляється через Інформаційну платформу. Підтвердженням вказаного представник позивача вважає скріншоти з Інформаційної платформи, на яких містяться наступні дані: - прізвище та ініціали уповноваженої особи відповідача, що отримала повідомлення; - конкретна година та дата отримання повідомлення; - засвідчення факту обробки отриманої інформації. Наведене, на переконання представника позивача, свідчить про отримання, відкриття та ознайомлення відповідача з інформацією, що надсилалась АТ Укртрансгаз, в тому числі звітами, рахунками, розрахунками за надані послуги перевищення замовленої (договірної) потужності.

Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що акт наданих послуг за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2019 року підписано відповідачем без будь-яких зауважень.

У надісланих на електронну адресу суду додаткових поясненнях б/н від 13.12.2021 (вх. №02.3.1-02/9069/21 від 13.12.2021) представник відповідача вказує на те, що укладений між сторонами Договір не передбачає ні можливості надання послуги замовленої (договірної) потужності на добу наперед, ні обсягу розподіленої (договірної) потужності, ні періоду (річного, квартального, місячного), ні типу потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями), ні точки входу та/або виходу, а отже підстави для стягнення необґрунтованої заборгованості на підставі означеного Договору відсутні. Також представник відповідача наголошує на тому, що позивачем не виконано умови п. 8.4. Договору, оскільки звіти про використання замовленої потужності, долучені до матеріалів позовної заяви, не містять розрахунку вартості перевищення розміру договірних потужностей із визначенням кількості замовлених точок входу та точок виходу, які мали бути узгоджені сторонами відповідно до Договору та Кодексу ГТС; крім того, в матеріалах справи відсутні алокації відборів та подач замовника, на підставі яких відповідно до умов Договору та Кодексу ГТС має здійснюватися розрахунок вартості плати за перевищення договірної потужності.

За твердженням представника відповідача, позивачем не зазначено формули визначення перевищення замовленої (договірної) потужності, за якою можна перевірити фактичні дані та їх складові для встановлення правильності здійсненого позивачем розрахунку.

Представник позивача на адресу суду надіслала додаткові пояснення №1001ВИХ-22-2706 від 22.08.2022 (вх. №02.3.1-02/4383/22 від 29.08.2022), в яких, зокрема, вказує на те, що здійснення діяльності відповідача з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від доступу до потужності газотранспортної системи, наданої позивачем на підставі Договору транспортування природного газу, а використання гарантованої потужності на добу наперед не обумовлене підписанням Додатків №1 та №2 до Договору, які відповідно до глави ІХ Кодексу ГТС, укладаються лише при замовленні потужності на рік, квартал чи місяць. За твердженням представника позивача, оскільки відповідач не подавав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що відповідачем було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а весь обсяг використаної потужності є перевищенням замовленої потужності, що і є підставою для стягнення додаткової плати за перевищення потужності за тарифами, встановленими НКРЕКП. Представник позивача звертає увагу, що тарифом, який застосований для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності в даній справі, є тариф, встановлений Регулятором (НКРЕКП) у відповідній точці виходу до АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, і саме в постанові НКРЕКП визначено тариф у грошовій формі до обсягу потужності, вираженої у метрах кубічних.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз, яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Укртрансгаз, (оператором, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Закарпатгаз, що в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, (замовником, відповідачем у справі) укладено Договір транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 (далі Договір), відповідно до п. 2.1., 2.2. якого оператор надає замовнику послуги (далі Послуги) транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування) (п. 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Згідно із п. 2.5. Договору, приймання передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

За умовами п. 2.6., 2.7. Договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому, Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, оператор має право, зокрема, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

На підставі п. 5.1., 5.4. Договору, порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Окремим Додатком 3 до цього Договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

Відповідно до пункту 5.5. Договору, на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ).

Згідно із п. 6.1., 6.2. Договору, оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3. Договору).

За змістом п. 7.1., 7.2. Договору, вартість послуг розраховується: - розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; - транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; - балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.

Згідно із п. 7.3. Договору, тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначних у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється Додатком 1 до цього Договору (п. 8.1. Договору).

За змістом п. 8.4. Договору, у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою:

m

B = ? Bd,

d = 1

де: B вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця; m кількість днів в газовому місяці; Bd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою:

p p

Bd = ? z Ч Ті вх рік Ч ( Cі вх факт - Cі вх рік) + ? z Ч Ті вих рік Ч ( Cі вих факт - Cі вих рік),

i = 1 i = 1

де: z = 1 до 01 січня 2017 року; z = 2 з 01 січня 2017 року; p кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в Додатку 1 до цього Договору; Вd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день; Cі вх факт фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис.куб.м/добу; Cі вих факт фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис.куб.м/добу; Cі вх рік договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис.куб.м/добу; Ті вх рік тариф потужності річної для і-тої точки входу; Cі вих рік договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис.куб.м/добу; Ті вих рік тариф потужності річної для і-тої точки виходу.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається за даними оператора.

Пунктами 11.1., 11.2. Договору визначено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

В силу положень п. 11.3. Договору, замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

За змістом п. 13.5. Договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1. Договору).

За умовами пункту 19.1. договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

На підставі п. 19.2. Договору, будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

За змістом п. 19.3. Договору, повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2. цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.

Пунктом 19.4 Договору визначено уповноважених представників оператора та замовника, що призначені забезпечувати виконання положень цього Договору, зокрема, вказано їх ПІБ, посади, номери телефону, факсу, електронні пошти.

За матеріалами справи судом встановлено, що між сторонами було визначено плановий обсяг фізичного транспортування природного газу замовника шляхом підписання Додатку №2 до Договору та перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, що є Додатком №3 до Договору. Доказів підписання сторонами Додатку №1 до Договору матеріали справи не містять.

29.11.2017 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015, якою, зокрема, викладено п. 8.4. Договору в наступній редакції: У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою:

m

B = ?? Bd,

d = 1

де: B вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця; m кількість днів в газовому місяці; Bd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою:

p p

Bd = ? z Ч Тівх рік Ч ( Cівх факт - Cівх рік) + ? z Ч Тівих рік Ч ( Cівих факт - Cівих рік),

i = 1 i = 1

де: z = 1 до 01 січня 2018 року; z = 2 з 01 січня 2018 року; p кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначенних в додатку 1 до цього Договору; Вd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день; Cівх факт фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис.куб.м/добу; Cівих факт фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис.куб.м/добу; Cівх рік договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис.куб.м/добу; Тівх рік тариф потужності річної для і-тої точки входу; Cівих рік договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис.куб.м/добу; Тівих рік тариф потужності річної для і-тої точки виходу.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається за даними оператора.

Як зазначено позивачем, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року, позивач встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу, а саме: за період з травня 2019 по грудень 2019 загальним обсягом 29 152 796,09 куб.метрів. При цьому зазначає, що оскільки відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу (пункт 6 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС), а вся потужність яка була йому надана є перевищенням замовленої договірної потужності.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов п. 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017), за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, позивачем виявлено наявність у відповідача перевищення замовленої потужності у період із травня по грудень 2019 року та здійснено розрахунок вартості плати за перевищення замовленої договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці на загальну суму 5 499 033,60 грн, про що складено й оформлено відповідні акти наданих послуг, звіти про використання замовленої потужності із розрахунками перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та виставлено АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз рахунки на оплату вартості перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- акт наданих послуг №05-2019-1512000735/1000519 від 31.05.2019 за травень 2019 року, згідно з яким обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 4527,41867 тис.м3/добу, вартістю 853 997,93 грн;

- акт наданих послуг №06-2019-1512000735/1000619 від 30.06.2019 за червень 2019 року, відповідно до якого обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 1898,65060 тис.м3/добу, вартістю 358 138,67 грн;

- акт наданих послуг №07-2019-1512000735/1000719 від 31.07.2019 за липень 2019 року, за яким обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 2262,52678 тис.м3/добу, вартістю 426 775,90 грн;

- акт наданих послуг №08-2019-1512000735/1000819 від 31.08.2019 за серпень 2019 року, згідно з яким обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 1499,33205 тис.м3/добу, вартістю 282 816 грн;

- акт наданих послуг №09-2019-1512000735/1000919 від 30.09.2019 за вересень 2019 року, відповідно до якого обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 1599,33090 тис.м3/добу, вартістю 301 678,58 грн;

- акт наданих послуг №10-2019-1512000735/1001019 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року, за яким обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 3604,18497 тис.м3/добу, вартістю 679 850,21 грн;

- акт наданих послуг №11-2019-1512000735/1001119 від 30.11.2019 за листопад 2019 року, згідно з яким обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 5523,00283 тис.м3/добу, вартістю 1 041 792,97 грн;

- акт наданих послуг №12-2019-1512000735/1001219 від 31.12.2019 за грудень 2019 року, відповідно до якого обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності 8238,34929 тис.м3/добу, вартістю 1 553 983,34 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що акт наданих послуг №05-2019-1512000735/1000519 від 31.05.2019 підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений їх печатками, в той час, як решта актів наданих послуг за період червень-грудень 2019 року підписів уповноважених представників відповідача не містять.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач листами №88003.2-Сл-2991-0719 від 23.07.2019, №88003.2-Сл-3326-0819 від 21.08.2019, №88003.2-Сл-4396-1019 від 21.10.2019 та №88003.2-Сл-4971-1119 від 25.11.2019 повідомляв позивача про залишення актів наданих послуг без оформлення у зв`язку з тим, що оператором ГТС АТ Укртрансгаз порушено умови п. 8.4. Договору, оскільки не надіслано на електронну адресу замовника звітів про використання договірної потужності, розрахунків перевищення розміру договірних потужностей та рахунків на оплату наданих послуг (том 2, арк. спр. 122 125).

Як стверджує позивач, ним через Інформаційну платформу було надіслано на електронну адресу відповідача рахунки та звіти про використання замовленої потужності АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, а саме:

- рахунок №05-2019-1512000735/ від 31.05.2019 на суму 853 997,93 грн та звіт про використання замовленої потужності від 31.05.2019;

- рахунок №06-2019-1512000735/1000619 від 30.06.2019 на суму 358 138,67 грн та звіт про використання замовленої потужності від 30.06.2019;

- рахунок №07-2019-1512000735/1000719 від 31.07.2019 на суму 426 775,90 грн та звіт про використання замовленої потужності від 31.07.2019;

- рахунок №08-2019-1512000735/1000819 від 31.08.2019 на суму 282 816 грн та звіт про використання замовленої потужності від 31.08.2019;

- рахунок №09-2019-1512000735/1000919 від 30.09.2019 на суму 301 678,58 грн та звіт про використання замовленої потужності від 30.09.2019;

- рахунок №10-2019-1512000735/1001019 від 31.10.2019 на суму 679 850,21 грн та звіт про використання замовленої потужності від 31.10.2019;

- рахунок №11-2019-1512000735/1001119 від 30.11.2019 на суму 1 041 792,97 грн та звіт про використання замовленої потужності від 30.11.2019;

- рахунок №12-2019-1512000735/1001219 від 31.12.2019 на суму 1 553 983,34 грн та звіт про використання замовленої потужності від 31.12.2019.

На підтвердження факту надіслання вищевказаних актів, рахунків та звітів відповідачу позивачем подано суду реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи АТ Укртрансгаз.

Несплата відповідачем рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року на загальну суму 5 499 033,60 грн зумовила підстави для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в означеному розмірі у примусовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019, позивачем на підставі п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 258, 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 Господарського кодексу України нараховано відповідачу 665 446,92 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 726,77 грн трьох процентів річних.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст. 901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством Законом України Про ринок природного газу, Кодексом ГТС, Типовим договором транспортування природного газу.

Аналогічного висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 180 Господарського кодексу України деталізовані істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3, 5 цієї статті, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України Про ринок природного газу, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (п. 5 гл. 1 розд. I Кодексу ГТС).

Пунктом 45 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про ринок природного газу, транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Згідно з умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №2497 від 30.09.2015 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме, Додаток 1 розподіл потужності, Додаток 2 транспортування, Додаток 3 перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням Додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування), які, згідно із п. 2.8. Договору, є його невід`ємною частиною. При цьому, Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

За матеріалами справи судом встановлено, що Додаток №1 до Договору сторонами не укладався.

Відсутність відповідного додатку (№1), який самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто таким, що за змістом договору є обов`язковим, а отже й істотним у контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж, обов`язковість названого додатку до договору транспортування, виходячи із приписів чинного законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Аналогічний висновок міститься в п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, від 30.05.2023 у справі №904/7658/21.

Судом встановлено, що сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання укладеного між ними Договору, про що, зокрема, свідчать наявні в матеріалах справи звіти про використання замовленої потужності, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю, а також акти наданих послуг та рахунки на оплату (підтвердженням надіслання яких слугує реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи позивача на електронну адресу відповідача).

Згідно із пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Отже здійснення господарської діяльності відповідачем, як оператором ГРМ, із розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання Додатку №1 відповідачем, як замовником послуг транспортування, не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач, як оператор газотранспортної системи, надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Таким чином, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3., 2.8. Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби Додатки №1 та №2 до Договору не укладаються (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 26.07.2022 у справі №921/183/21, від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, від 30.05.2023 у справі №904/7658/21).

Наведеним спростовуються аргументи відповідача в частині неукладеності Договору за відсутності відповідних додатків до нього, а також у частині того, що Договором не передбачено умов отримання замовником послуг із розподілу потужності на добу наперед.

Згідно із п. 17 гл. 1 розд. ІХ Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Так, пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС встановлено, що якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема, стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, наведеною в п. 8.4. Договору.

За умовами п. 8.4. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017), підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4. цього Договору, визначається за даними оператора.

На виконання п. 8.4. Договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці (за травень грудень 2019 року), встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу.

Як вбачається зі звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.

Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень грудень 2019 року) містяться у відповідних актах наданих послуг, звітах та рахунках, наявних в матеріалах даної справи.

Вказані звіти, рахунки та акти наданих послуг позивачем було направлено на електронну адресу відповідача в Інформаційній платформі, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи Реєстр відправлених файлів з Інформаційної платформи АТ Укртрансгаз.

У свою чергу, АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, подаючи повідомлення про створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача Інформаційної платформи, довів до відома позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до Інформаційної платформи від імені користувача платформи, вказав відповідні електронні адреси осіб, які є уповноваженими користувачами платформи та можуть вчиняти всі дії, необхідні для виконання Договору.

З наведеного вбачається, що позивач, надсилаючи відповідні звіти, рахунки та акти відповідачеві через Інформаційну платформу, автоматично надсилає їх на електронну адресу уповноважених осіб відповідача, за допомогою яких здійснюється обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та оператором газотранспортної системи.

Факт отримання вищевказаних документів не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку. Крім того, в разі необхідності відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача з вимогою про надсилання на його адресу означених документів засобами поштового зв`язку, однак доказів такого звернення матеріали справи не містять.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про невиконання позивачем вимог п. 8.4. Договору в частині направлення звітів на електронну адресу АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором та замовником актами наданих послуг, підписаними їх уповноваженими представниками (п. 11.1. Договору).

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем (замовником) не підписано направлені йому позивачем (оператором ГТС) акти наданих послуг, не надано в письмовій формі мотивованої відмови від їх підписання та не оплачено рахунків за перевищення замовленої потужності за спірний період.

При цьому, непідписання відповідачем актів наданих послуг не спростовує того факту, що позивачем фактично надавались відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у зазначений вище період, оскільки відповідач де-факто впродовж зазначеного періоду отримував послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від позивача як оператора газотранспортної системи України, що відповідачем також не спростовано.

Одночасно слід зазначити, що згідно із п. 7.1., 7.3. Договору, вартість послуг, зокрема, розподіл потужності, розраховується за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього Договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз", яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ.

Такий тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

Згідно з актами наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим Регулятором у відповідній точці виходу.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на викладене, суд вважає, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період із травня по грудень 2019 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у сумі 5 499 033,60 грн.

Водночас відповідачем, оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року не здійснено, у зв`язку з чим суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 499 033,60 грн у примусовому порядку.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019, позивачем на підставі п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 258, 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 Господарського кодексу України нараховано відповідачу 665 446,92 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 726,77 грн трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.5. Договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН проведений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що обґрунтованим у межах відповідних боргових періодів є нарахування пені в сумі 664 492,57 грн, у зв`язку з чим вимоги про її стягнення в означеній сумі є правомірними. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за визначені в розрахунку позивача періоди, суд встановив, що обґрунтованим є нарахування інфляційних нарахувань у сумі 560 920,50 грн та трьох процентів річних у розмірі 258 281,74 грн. В решті заявлених до стягнення трьох процентів річних належить відмовити.

Стосовно тверджень відповідача про те, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором перевезення, у зв`язку з чим наявними є підстави для застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог у даній справі, суд зазначає наступне.

Договір транспортування природного газу за своєю правовою природою не є договором перевезення вантажу, натомість, фактично є договором надання послуг в розумінні глави 63 Цивільного кодексу України.

При цьому, чинне законодавство не встановлює спеціальних правил перебігу позовної давності для договорів надання послуг та, зокрема, для договорів транспортування природного газу. Також відповідні спеціальні правила не визначені і укладеним сторонами Договором. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила перебігу позовної давності, визначені главою 19 Цивільного кодексу України. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.09.2022 у справі №906/527/21, від 31.08.2022 у справі №909/537/21.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Суд зазначає, що основна заборгованість у відповідача перед позивачем за перевищення замовленої договірної потужності виникла за період травень-грудень 2019 року.

Відтак, враховуючи положення п. 8.4. Договору, яким передбачено, що замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, суд зазначає, що позовна давність для таких вимог спливає із 15.06.2022 по 15.01.2023 відповідно по кожному з восьми актів наданих послуг.

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом у цій справі 10.08.2021, тобто строк позовної давності ним не пропущено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 31.08.2022 у справі №909/537/21.

Водночас не заслуговують на увагу також і доводи відповідача про те, що до вимог позивача про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, нарахованих на суму основної заборгованості, підлягає застосуванню спеціальний строк позовної давності з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон України набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020), відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

В подальшому, строк дії карантину неодноразово продовжувався, не перериваючись. Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №981 від 22.09.2021 продовжено карантин, установлений із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до 31.12.2021.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що якщо до 12.03.2020 позовна давність не спливла, її строк продовжується на час дії карантину, який триває, а тому, відсутніми є підстави для висновку про сплив строків позовної давності при зверненні позивачем до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 5 499 033,60 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 664 492,57 грн пені, 560 920,50 грн інфляційних нарахувань та 258 281,74 грн трьох процентів річних є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню частково. В решті позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Водночас позивач просить на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні суду про нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат до моменту виконання такого рішення відповідачем.

Із даного приводу суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що судом присуджено до стягнення з відповідача суму основної заборгованості, на яку нараховано три проценти річних, і позивач просить суд зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення, трьох процентів річних за неправомірне використання грошових коштів до моменту виконання рішення, суд вважає за доцільне застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України та зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Водночас суд відмовляє в нарахуванні у такий спосіб інфляційних втрат, оскільки ч. 10 ст. 238 ГПК України імперативно визначає можливість нарахування у такий спосіб лише відсотків або пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 104 740,93 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 05448610) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз, Кловський узвіз, будинок 9/1, м. Київ, 01021 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 30019801) 5 499 033,60 грн (П`ять мільйонів чотириста дев`яносто дев`ять тисяч тридцять три гривні 60 коп) заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 664 492,57 грн (Шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто дві гривні 57 коп) пені, 560 920,50 грн (П`ятсот шістдесят тисяч дев`ятсот двадцять гривень 50 коп) інфляційних нарахувань та 258 281,74 грн (Двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят одну гривню 74 коп) трьох процентів річних, а також 104 740,93 грн (Сто чотири тисячі сімсот сорок гривень 93 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати 3% річних на суму основної заборгованості до моменту виконання рішення суду у справі №907/661/21 за такою формулою: С х 3 х Д : 365/366 : 100, де: С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення.

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, що у випадку часткової сплати Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи" Закарпатгаз суми основної заборгованості, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на її залишок.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 14.07.2023.

Суддя Пригара Л.І.