Приговор № 112194115, 14.07.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1784/23

Провадження № 1-кп/0182/871/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2023 року м. Нікополь

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2023 року за №12023041340000235 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, працюючого КЗ «ДМЗ «Берізка» Першотравневої ОТГ», сторож, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, із середньою спеціальною освітою, депутатом не являється, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за правовою кваліфікацією ст.118 КК України,

з участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

18.02.2023 приблизно о 07:00 годині ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні кухонної кімнати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в черговий раз спровокував сімейну сварку зі своїм батьком ОСОБА_3 .

В ході сварки ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, взяв в праву руку зі столу кухонний ніж, яким намагався завдати ножових поранень своєму батьку - ОСОБА_3 .

В цей час ОСОБА_3 , який будучи раптово підданий злочинному посяганню, побоюючись за своє життя, взяв до рук дерев`яний табурет, яким вибив ніж з руки ОСОБА_7 .

Після цього ОСОБА_7 продовжив діяти агресивно та намагався знову завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

В ході даного конфлікту приблизно о 07.05 годині, перебуваючи в кухонній кімнаті за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , допустивши явну невідповідність способу та знарядь захисту, маючи реальну можливість запобігти продовженню конфлікту шляхом втечі, застосовуючи фізичну силу рук, діючи в умовах необхідної оборони, умисно, дістав з кишені штанів мотузку, яку мав при собі, так як за допомогою неї припиняв агресивні дії сина ОСОБА_7 шляхом зв`язування верхніх та нижніх кінцівок, та поваливши на підлогу останнього, опинився в нього за спиною і накинув мотузку, яка опинилася на шиї і якою почав здавлювати органи шиї, сподіваючись, що зав`язує руки. Своїми умисними діями ОСОБА_3 згідно висновку СМЕ №110 від 18.02.2023 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді подвійної горизонтально орієнтованої незамкненої странгуляційної борозни на передній поверхні шиї з розповсюдженням на бічні поверхні шиї, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії, яка розвинулася внаслідок стискання органів шиї петлею.

Дії ОСОБА_3 мають правову кваліфікацію за ст. 118 КК України умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим, оскільки він не оспорює докази у провадженні і згоден з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого. При цьому повідомив про те, що він не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого і підтвердив, що останнім часом через вживання наркотичних засобів, між його батьком та померлим братом були конфлікти під час яких брат застосовував фізичне насилля до батьків, вимагав гроші. Батьки зверталися до поліції, до лікаря, кодували брата, але марно. Час від часу у нього проявлялися приступи агресії.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину і повідомив, що ОСОБА_9 був його первістком. Вони з дружиною любили його, не засмучували, а потім помітили, що його приступи агресії збільшуються і почали підозрювати, що останній вживає якісь препарати. Він міг кинути молоток, ніж в них. Крім того, кричав, хотів вибігати з хати, забирався на горище до сусідів і викидав їх речі. Так, 18 лютого ввечері син почав несподівано проявляти агресію і до 4 години ранку вони з дружиною вмовляли його, просили лягти відпочивати, а потім дружина пішла спати, а він залишився сам з сином. Попили чаю і той почав кидатися на нього з ножем, який він вибив за допомогою табурету. Але агресія сина не припинялася а лише збільшувалася. Вони переміщувалися по хаті і він достав мотузку, яка була у нього завжди в кишені, т.я. неодноразово раніше він зв`язував сина в такі моменти і той засинав, а потім розв`язував коли агресія минала. Так він накинув мотузку, з метою звертали руки синові, коли той лежав, але не переконався, що мотузка накинута саме на руки і почав стискати її. Потім зрозумів, що син не ворушиться і зрозумів, що накоїв. Підтримав клопотання потерпілого і просив затвердити угоду про примирення, повідомивши, що йому зрозумілі наслідки укладення угоди і він не оспорює докази у справі і кваліфікацію його дій.

Захисник ОСОБА_6 також просила затвердити угоду, укладену за її участі і повідомила, що не оспорюють докази, зібрані під час досудового розслідування, кваліфікацію дій її підзахисного і угода не суперечить інтересам обвинуваченого і інших осіб.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ОСОБА_12 підтвердили той факт, що у родині були дружні стосунки, крім випадів прояву агресії сина ОСОБА_9 , який бив батьків, бо бачили синці на руках у матері і обвинуваченого, вчиняв безглузді вчинки, бо напевно вживав наркотичні засоби, хоча і не перебував на обліку і лікарів нарколога та психіатра. Однак, йому надавалася медична психіатрична допомога, коли викликали швидку батьки, бо в нього проявлялися галюцинації.

В судовому засіданні прокурор також не заперечував проти затвердження угоди про примирення, вважаючи, що її положення відповідають вимогам закону та інтересам сторін провадження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд вважає, що угода може бути затверджена з наступних підстав.

Обвинувачений беззаперечно визнав свою вину та цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний буде довести обставини кримінального проступку, у вчиненні якого його обвинувачують. Обвинувачений також правильно розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.Суд переконаний у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Кримінальне правопорушення,вчинене ОСОБА_3 має правильну правову кваліфікацію. Сторони не оспорюють законність та допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, нових доказів суду також не надали. Потерпілий не має до обвинуваченого претензій матеріального характеру. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і обвинувачений може об`єктивно виконати взяті на себе зобов`язання відповідно до угоди.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 475 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023041340000235.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на два роки. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази: кухонний ніж; два молотки; табурет; светр; мотузка;, змиви та мікрочастинки з обох долоней рук ОСОБА_7 , марлеві тампони зі змивами з обох долоней рук ОСОБА_3 ; марлевий тампон зі зразками крові ОСОБА_3 , які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений відповідно до вимог ч. 3 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддя: ОСОБА_1