Решение № 112175245, 13.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/116/23

Справа №754/7432/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2023 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: О. Грегуль, секретар судового засідання: І. Вакуленко

Акціонерне товариство «Універсал Банк» - позивач

ОСОБА_1 - відповідач

Вимоги позивача: стягнення коштів

Мєшнік К.І. - представник позивача

Самарець А.М. - адвокат відповідача

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до суду подано позов у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних кредитних зобов`язань за анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг «Мonobank» від 22.02.2018 та за яким відповідачеві надано кредитний ліміт у сумі: 60000 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за цим договором в сумі: 119222,30 грн. і складається з тіло кредиту. Також позивач просить стягнути: 2684 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 07.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Стороною відповідача подано відзив з проханням відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача: 8000 грн. - правничої допомоги.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 754/7432/23, позов задоволено частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 60000 грн. - тіла кредиту та 1341 грн. - судового збору, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Питання про відшкодування судових витрат відповідачеві, судом не вирішено.

26.06.2023 головуючому разом із справою, передано підписану адвокатом відповідача 10.07.2023 і відправлену 11.07.2023 електронною поштою заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу з проханням стягнути з позивача: 4000 грн. - правничої допомоги, що є половиною фактично понесених витрат.

Згідно ст. 270 ЦПК України, 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. 4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 5. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Питання про ухвалення додаткового рішення суд вирішує без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, 8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, 1. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 133 ЦПК України, 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оплатне надання відповідачеві правничої допомоги на загальну суму: 8000 грн. здійснювалось адвокатом Самарець А.М., що підтверджується: укладеними між відповідачем і адвокатом Самарець А.М. договором № 0307/23-ц про надання правничої (правової) допомоги від 03.07.2023; актом виконаних робіт (наданих) послуг від 07.07.2023 на суму: 8000 грн. з детальним описом робіт/послуг; довідкою від 07.07.2023 про сплату готівкою правничої допомоги: ордером серія АА № 1182261; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 004402 від 30.01.2015.

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Згідно ст. 137 ЦПК України,1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 7. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

119222,30 грн. : 100 % = 1192,223 %.

Позивачеві відмовлено у стягненні: 119222,30 - 60000 = 59222,30 грн..

59222,30 грн. : 1192,223 % = (після математичного округлення) 49,67 %.

8000 грн. : 100 % х 49,67 = 3973,60 грн..

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги про відшкодування правничої допомоги лише в сумі: 3973,60 грн..

За таких обставин, заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу задовольняється частково.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Ухвалення додаткового рішення вирішується без виклику учасників справи.

Задовольнити частково заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу, подану у справі № 754/7432/23 адвокатом Самарець Аліною Микоолаївною від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягнути з акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ: 21133352) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ): 3973,60 грн. - правничої допомоги.

У задоволенні інших вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: