Приговор № 112147614, 20.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6124/23

Провадження №1-кп/761/2568/2023

В И Р О К

іменем України

20 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12023100100000078 від 10.01.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Берегове Закарпатської області, громадянки України, із незакінченою середньою освітою, не працевлаштованої, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2019 року за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту, 29.11.2019 року звільнена в залі суду, у зв`язку з відбуттям призначеного покарання; вироком Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участі сторін провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не стала, належних висновків для себе не зробила, і повторно вчинила нове кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 09.01.2023 року о 10 год. 20 хв., виходячи із громадського транспорту, а саме автобусу «№35», перебуваючи на зупинці «станції метро Дорогожичі» по вул. Ю.Іллєнка у місті Києві, виявила у лівій кишені куртки, одягнутій на потерпілій ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «Аррlе», моделі «Ірhоnе 13, 128 GВ», рожевого кольору, ІМЕІ/МЕID НОМЕР_1 у силіконовому чохлі рожевого кольору.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, попередньо переконавшись, що потерпіла та інші сторонні особи за нею не спостерігають та її дії носять таємний характер для потерпілої та оточуючих, із лівої кишені, одягнутої на потерпілій ОСОБА_7 куртки, викрала зазначений мобільний телефон марки «Аррlе», моделі «Ірhоnе 13, 128 GВ», рожевого кольору, ІМЕІ/МЕID НОМЕР_1 у силіконовому чохлі рожевого кольору, вартістю 25 786 гривень 67 копійок, який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадене майно, залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 25 786 гривень 67 копійок.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, пояснила суду, що дійсно, при обставинах, викладених вище у вироку, вона 09.01.2023 року, виходячи із автобусу «№35» на зупинці громадського транспорту «станція метро Дорогожичі» по вул. Ю.Іллєнка у місті Києві, побачивши у лівій кишені одягнутої на потерпілій ОСОБА_7 куртки, мобільний телефон марки «Аррlе», таємно для оточуючих викрала його та в той же день продала на радіо-ринку «Караваєві Дачі» невідомій особі за 4 000 грн., якими розпорядилась на власний розсуд. У зв`язку з визнанням вини, щирим каяттям, вчиненням правопорушення в зв`язку із збігом тяжких обставин /оскільки не було чим кормити дітей/, поверненням викраденого майна потерпілій, просить суд суворо її не карати та запевнила суд, що зробила належні висновки.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показаннями обвинуваченої, яка повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення та дослідженням даних, які характеризують її особу, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, розміру шкоди /фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення/, які ніким не оспорюються, у зв`язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та кваліфікує її дії за ч.4 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження та відношення до скоєного обвинуваченої, яка вину визнала, щиро розкаялася.

Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом враховуються дані про її особу, яка раніше неодноразово судима, на шлях виправлення не стала та знов вчинила умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про її стійку антисоціальну поведінку та схильність до вчинення корисливих правопорушень, при цьому на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, у період перебування під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» зарекомендувала себе посередньо, її вік та стан здоров`я.

Крім того, в ході судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, в зв`язку з чим суд вважає доводи сторони захисту щодо визнання вказаної обставини, як пом`якшуючої, неспроможними.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченої ОСОБА_3 свідчать про відсутність підстав для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання, а також про неможливість виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Оскільки ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, не відбувши покарання, призначене вироком Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року, суд вважає за необхідне відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, відповідно до положень ст.72 КК України.

Крім того, враховуючи, що обвинуваченій призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

У зв`язку з тим, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, відпала, з урахуванням положень ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений на мобільний телефон марки «Iphone» моделі 13, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , рожевого кольору у силіконовому чохлі рожевого кольору, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року,.

Стягненню з ОСОБА_3 підлягають процесуальні витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, та остаточно до відбування ОСОБА_3 визначити покарання у виді 5-ти /п`яти/ років 1-го /одного/ місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 19 січня 2023 року, зарахувавши час перебування під вартою - з 14.04.2020 року по 12.06.2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року на мобільний телефон марки «Iphone» моделі 13, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , рожевого кольору у силіконовому чохлі рожевого кольору та повернути вказане майно власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1 132 /одна тисяча сто тридцять дві/ гривні 68 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки «Iphone» моделі 13, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , рожевого кольору у силіконовому чохлі рожевого кольору - залишити у власника ОСОБА_7 ;

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя