Постановление суда № 112117296, 11.07.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"11" липня 2023 р.м. Одеса Справа №916/1014/23 (№ 496/1953/23)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову

у справі

за позовною заявою: ОСОБА_1

до відповідача: Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015)

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою, в якій просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 08.03.2023р. №45-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України»;

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України».

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.03.2023р. по справі №496/1953/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді; ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.05.2023р. заяву в.о. президента Національної академії аграрних наук України Юрія Лупенка про передачу справи за підсудністю задоволено; цивільну справу №496/1953/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи №916/1014/23 про банкрутство ДП ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2023р. прийнято справу №496/1953/23 до свого провадження для розгляду в межах справи № 916/1014/23 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України"; ухвалено розглядати справу №496/1953/23 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження в межах справи про банкрутство №916/1014/23.

Предметом зазначеного позову є визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Позивач звернувся із заявою від 07.07.2023р. (вх. №2-1007/23 від 07.07.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

зупинення дії Наказу виконуючого обов`язки Президента Національної академії аграрних наук України Юрія Лупенка №45-к від 08.03.2023р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» з 08 березня 2023 року до розгляду справи судом по суті;

заборони державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що наказ про звільнення керівника підприємства оформлений «заднім числом», підписаний неуповноваженою особою, надісланий електронною поштою на адресу ДП ДГ ІМ.М.І. КУТУЗОВА ІВПІМ НААН, без попереднього повідомлення, без дотримання процедури, встановленої КЗпП України, оригінал наказу не було пред`явлено позивачу, у період знаходження позивача на лікарняному, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що у такий незаконний спосіб у найближчий день відповідач може призначити іншу кандидатура на посаду керівника, оскільки на час дії воєнного стану конкурси на заміщення посад державних підприємств не проводяться. Крім того, заявник посилається на незаконний характер дій відповідача, що підтверджується спробою зареєструвати нового директора не за місцем знаходження підприємства.

До заяви від 07.07.2023р. (вх. №2-1007/23 від 07.07.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову додано копії: наказу про звільнення ОСОБА_1 ; скрін-шоту оголошення про те, що позивач переміг конкурс на заміщення вакантної посади керівника; Статуту ДП ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН; аудиторського звіту; наказу про звільнення попереднього керівника ДП ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН.

ДП ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН подано письмові пояснення від 10.07.2023р. (вх. №22847/23 від 10.07.2023р.) щодо заяви про забезпечення позову, згідно яких просить відмовити у її задоволенні. Посилаючись на положення ст.ст. 136, 137, 138 ГПК України, третя особа вказує, що заявником до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів на підтвердження того, що не забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду; заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволенні позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зауважує, що в разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову в такий спосіб фактично буде ухвалено рішення щодо предмета спору без розгляду справи про суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в господарському процесі; вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб буде перешкоджати здійсненню господарської діяльності ДП ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН. Забезпечення позову у визначений спосіб не є співмірним та може заблокувати роботу державного підприємства.

Суд враховує наступне.

Ухвалою Біляївського районного суду від 13.03.2023р. по справі №496/1816/23 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено; зупинено дію Наказу виконуючого обов`язки Президента Національної академії аграрних наук України Юрія Лупенка №45-к від 08.03.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» з 08 березня 2023 року до розгляду справи судом; заборонено державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ: 00484015), в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.05.2023р. по справі №496/1816/23 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І.Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» задоволено; ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13.03.2023р. скасовано; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Подана заява про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є аналогічною заявою, яка була подана та розглянута у справі №496/1816/23.

Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ст. 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ч. 4 ст. 139 ГПК України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд встановив дотримання позивачем норм ст. 139 ГПК України при поданні заяви про забезпечення позову.

Ч. 1 ст. 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога вирежена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2019р. у справі № 761/39266/17 (провадження № 61-36887св18) зробив висновок про те, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки так фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. З наведених підстав Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову, оскільки заборона Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на припинення трудових відносин, зокрема на розірвання трудового контракту, є фактичним вирішенням спору без розгляду справи по суті та суперечить вимогам процесуального права.

Предметом спору у справі №916/1014/23 (496/1953/23), яка розглядається в межах справи про банкрутство, є визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо поновлення трудових прав.

Прийняття відповідачем наказу №45-к від 08.03.2023р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», який стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Позивач, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, не обгрунтував причини такого звернення та не надав суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову; не обгрунтував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, позивачем не доведено наявність обставин, на які він посилається стосовно державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей щодо нового директора не за місцем знаходження боржника (не надано доказів).

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2023р. (вх. №2-1007/23 від 07.07.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії Наказу виконуючого обов`язки Президента Національної академії аграрних наук України Юрія Лупенка №45-к від 08.03.2023р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» з 08 березня 2023 року до розгляду справи судом по суті; заборони державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2023р. (вх. №2-1007/23 від 07.07.2023р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

зупинення дії Наказу виконуючого обов`язки Президента Національної академії аграрних наук України Юрія Лупенка №45-к від 08.03.2023р. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» з 08 березня 2023 року до розгляду справи судом по суті;

заборони державним реєстраторам будь-яких органів, Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

Ухвала набирає законної сили 11 липня 2023р. у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Копію ухвали надіслати: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован