Постановление суда № 112097692, 30.06.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/295/23

Провадження № 1-кп/639/238/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 29 липня 2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22022220000002551 обвинувачених:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6

29 червня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що було обрано відносно останніх.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив продовжити відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та їх захисник, адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та останній звернувся до суду з клопотанням, яке підтримали обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу відносно них з тримання під вартою на будь-який інший не пов*язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.05.2023 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно з п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Крім цього, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Колегією суддів враховується, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не утримуючись під вартою, можуть переховуватися від суду. Існування зазначеного ризику підтверджується тим, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, що їм загрожує, можуть переховуватись від судового розгляду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, допит яких не проведено на даній стадії кримінального провадження. Так, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи колишніми співробітниками ГУ МВС України в Харківській області, обізнаними про форми та методи правоохоронних органів під час досудового розслідування, не утримуючись під вартою, матимуть реальну можливість здійснити незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань чи відмови від раніше наданих показань у кримінальному провадженні;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно розуміють суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, тому вони можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі перешкоджати здійсненню швидкого та об`єктивного судового розгляду;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема злочини проти основ національної безпеки України.

Також, колегією суддів враховується реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має вищу освіту, є колишнім співробітником ГУМВС України в Харківській області, одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він має вищу освіту, є колишнім співробітником ГУМВС України в Харківській області, одружений, дружина ОСОБА_7 звільнена з 17.06.2022 із займаної посади за угодою сторін, має на утриманні двох дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю, та доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Також стороною захисту надані до суду відомості про наявність у обвинуваченого матері - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонеркою за віком.

При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винними у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , який тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання, а також відомості про міцність його соціальних зв`язків у місці постійного проживання.

При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання його винними у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , який тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, а також відомості про міцність його соціальних зв`язків у місці постійного проживання.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим наявні правові підстави для продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 314, 315, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 27 серпня 2023 року включно.

На підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розмір застави у кримінальному провадженні.

Встановити строк дії ухвали до 27 серпня 2023 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з тримання під вартою на будь-який інший не позбавлений з позбавленням волі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а обвинуваченим, що тримаються під вартою в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.06.2023 року о 14 год. 45 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1