Решение № 112001421, 04.07.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/359/23

Провадження №2-а/951/10/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. смт Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: судді Рєпіна К.К.,

при секретарі судового засідання Горохівській Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Прийдуна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт Козова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся досуду з позовомдо Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській областіпро скасуванняпостановисерії ЕГА №946086 у справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2023 року винесену інспектором Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Мищишин Ю.М., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності заст.183КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Позивач зазначає, що вказаною постановою, його визнано винним у тому, що він 30 січня 2023 року о 17 годині 37 хвилин за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції та повідомив про те, що працівниками поліції було викрадено грошові кошти в сумі 10000 гривень, хоча даний факт не знайшов свого підтвердження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченест. 183 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач вказав, що у нього на побутовому грунті 30 січня 2023 року близько 16 год. за місцем спільного проживання в с.Дибще виник конфлікт. Дружина повідомила поліцію, про те, що позивач здійснив щодо неї домашнє насильство. Через деякий час приїхали працівники поліції і склали щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. При цьому, працівникі поліції ходили по його житловому приміщенню. Коли працівники поліції поїхали, то позивач серед своїх речей не знайшов 10 000 грн. Після чого, позивач повідомив поліцію, що у нього викрадено вищевказану суму грошей. Проте, коли на місце події прибули працівники поліції і почали перевіряти дане повідомлення, позивач виявив, що гроші є в наявності і їх ніхто не викрадав.

Позивач вказав, що завідомо неправдивого виклику поліції він не здійснював, так як в той час був впевнений в тому, що у нього дійсно викрадено гроші.

Ухвалою суду від 18.05.2023 поновлено позивачу пропущений ним процесуальний строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №946086 від 30.01.2023, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

За клопотанням позивача та його представника ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 29.05.2023 судовий розгляд позовної заяви ОСОБА_1 відкладено на 12 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 12.06.2023 відкладено судове засідання у справі до 10 год. 30 хв. 20.06.2023 у звязку з необхідністю витребування доказів.

У зв`язку з ненадходженням витребуваних судом доказів, ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 20.06.2023 розгляд справи відкладено на 11.00 год 04 липня 2023 року.

24.05.2023 відповідач подав відзив на позов, у якому вказав, що позов не визнає, вважає оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення обгрунтованою та законною Відповідач вказав, що при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Відповідач зазначив, що позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Прийдун В.М. у судовому засіданні позов підтримали з підстав вказаних у ньому та просили задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надіслалав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши участників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що постановоюсерії ЕГА №946086 у справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2023 року винесеною інспектором Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Мищишин Ю.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності заст.183КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Постановою серії ЕГА №946086 від 30.01.2023, позивача визнано винним у тому, що він 30 січня 2023 року о 17 годині 37 хвилин за місцем проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції та повідомив про те, що працівниками поліції було викрадено грошові кошти в сумі 10000 доларів США, хоча даний факт не знайшов свого підтвердження.

Відповідно до ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Слід зазначити, що дії особи не можна кваліфікувати, як завідомо неправдивий виклик спеціальної служби, якщо особа здійснюючи виклик поліції вважала свої права порушеними чи такими, що можуть бути порушені; розраховувала на захист цих прав поліцією.

Частиною другою статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАПна орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов`язок з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом п.1 ч.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 283КУпАП передбачено, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу вимог статті 6КАС України та статті 17Закону України«Про виконаннярішень ізастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Суд враховує пояснення позивача, які не були спростовані відповідачем, що безпосередньо перед викликом поліції у якому позивач повідомив про викрадення грошових коштів , до його місця проживання для перевірки повідомлення про домашнє насильство у сім`ї позивача приїджали працівники поліції та заходили до нього в будинок.

З огляду на вищенаведене, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції не безпідставно, а з метою захисту своїх прав.

Відповідачем не надано доказів , що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Згідно ч.3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оспорюваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.19,63 Конституції України, ст.ст.2-14,19-20,22,72-77,118,132,139,192,227-228,241-246,250,286КАС України, ст.ст.9,23,33,258,268,280,283 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕГА №946086 у справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2023 року винесеною інспектором Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Мищишин Ю.М., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності заст.183КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720

Повний текст рішення складений 04 липня 2023 року.

Суддя К.К. Рєпін