Решение № 111935510, 30.06.2023, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1177/22

Провадження по справі №2/498/63/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2022 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю фізичної особи. Свої вимоги мотивує тим, що 10 грудня 2019 року близько 17:30 год. по вул. Центральна с. Новопетрівка Великомихайлівського районуу Одеської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій мотоцикл марки « МТ -10» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зіткнувся з автомобілем марки « Subaru Tribeca р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП, пасажирка мотоцикла марки « МТ -10» ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. За фактом ДТП Було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019160280000240 ВІД 10.12.2019 року. Досудове розслідування триває. Проводяться відповідні експертизи. Позивач ОСОБА_1 є особою, якій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду здоров`ю. Так позивачу заподіяна: шкода, пов`язана з лікуванням. В зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія мотоцикла Марки « МТ-10» р.н НОМЕР_1 , та водія автомобіля марки «Sudary Tribeca», НОМЕР_2 не були застраховані то Моторне ( транспортне) страхове бюро України, є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдача шкоди у передбаченому Законом України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Згідно довідки БЛДЦ № 842 та Медична картка стаціонарного хворого № 193 від 14.02.2020 року та Епікриз № 3069. ОСОБА_1 , 2003 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні У Бесарабському лікувально-діагностичному центрі з 16.12.2019 року по 29.01.2020 року. Діагноз: важка політравма; відкритий перелом лівого стегна зі зміщенням відламків. Закрита черепно-мозкова травма . Струс головного мозку. Травматичний шок ІІІ ступеня. Операція: накладення скелетного витяження. Це ж підтверджує: Історія хвороби з БЛДЦ з додатками арк.. додатків 16-33, медична карта стаціонарного хворого арк.. додатків -38, виписка із медичної карти амбулаторного хворого з додатками. Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у ДТП позивачка перебувала на лікуванні стаціонарно з 16.12.2019 року по 29.01.2020 р. та амбулаторно з 30.01.2020 р по 13.04.2020 р. Відповідно до медичної картки стаціонарного хворого № 193 ЕПІКРИЗ позивачка перебувала з 16.12.2019 року по 29.01.2020 року. Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого з БЛДЦ 16.12.2019 року за бажанням матері була госпіталізована в травматологічне відділення Бесарабського ЛДЦ в стані середньої тяжкості . В БЛДЦ були проведені всі необхідні діагностичні заходи. Проведено передопераційна підготовка. Хірургічні втручання: 21.12.19 відкрита репозиція уламків лівої стегнової кістки, МОС металевої LCP пластиною з гвинтами, дренування. Відкрита репозиція б/б кістки лівої гомілки, МОС титанової LCP пластиною з гвинтами, дренування. Повторна хірургічна обробка рваної рани передньо-медіальній поверхні лівого колінного суглоба, дренування 10.01.2020 хірургічна обробка рани внутрішньої поверхні стегна. Відповідно до довідки про тимчасову втрату працездатності ( лікування) потерпілого у ДТП позивачка проходила повторний курс лікування з 16.12.2019 року по 29.01.2020 року та з 30.01.2020 року по 13.04.2020 року. Відповідно до чеків на лікування на суму 60000,00 +8862, 28+2642,13 =71504 витрат на лікування.31.08.2020 року МТСБУ представником позивачів було подано повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхових відшкодувань. Також 11.09.2020 року, 26.08.2020 року було додано до заяви про доручення документів на виплату страхового відшкодування було долучено документи отриманні у відповідь на адвокатські запити. Тому позивач просить суд стягнути з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 шкоду, пов`язана з лікуванням 71504,00 грн. А також стягнути з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний відзив МТСБУ на позовну заяву ОСОБА_1 , з якого вбачається, відповідач просить відмовити повністю ОСОБА_1 в позовних вимогах до Моторного ( транспортного ) страхового бюро України, мотивуючи свої вимоги тим, що за обставинами справи, викладеними у позовній заяві 10.12.2019 у с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області мала місце ДТП за участі колісного транспортного засобу ( мотоциклу) марки « МТ-10» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та колісного транспортного засобу марки «Sudary Tribeca», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . У наслідок вказаної пригоди тілесні ушкодження отримала пасажирка колісного транспортного засобу ( мотоциклу ) марки « МТ-10» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Великомихайлівським ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області за вказаним фактом 10.12.2019 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019160280000240 за ч. 2 ст. 286 КК України. Позивачем зазначається , на теперішній час досудове розслідування триває. Остаточне процесуальне рішення не прийнято. Позивачем пред`явлено до МТСБУ позовні вимоги щодо стягнення 71504,00 грн. в якості відшкодування шкоди, пов`язаної з понесеними витратами на лікування. У даному випадку позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності винного діяння, як і не надано доказів підтвердження наявності причинно наслідкого зв`язку між вчиненим діянням та завданою шкодою. У вчинені вказаної ДТП вина жодної особи не встановлена. Факт доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили може довести володілець джерела підвищеної небезпеки. Реалізувати таке право можливо лише у проведення досудового розслідування, проведення певних слідчих дій та розгляду кримінального провадження у суді із постановленням рішення. Отже, у даному випадку для встановлення наявності законної підстави здійснення МТСБУ регламентованої виплати на користь потерпілої особи в обов`язковому порядку має бути в наявності остаточне процесуальне рішення, прийняте слідчим органом чи судом, яким встановлено вину у скоєнні ДТП особу та з`ясовано чи мала місце непереборна сила або умисел потерпілого та наявність причинно- наслідкового зв`язку між вчиненим діянням та завданою шкодою. Задоволення позовних вимог позивача при відсутності відповідного, на бувшого законної сили судового рішення про встановлення особи, винної у ДТП, призведе до позбавлення МТСБУ права на подання регресного позову. За змістом позовної заяви , станом на дату ДТП, а ні колісний транспортний засіб ( мотоцикл) марки « мт-10» , Р.Н. НОМЕР_1 , а ні колісний транспортний засіб марки «Sudary Tribeca» р.н НОМЕР_2 не були забезпечені полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Враховуючи вищевикладене, згідно положень Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у даному випадку на даний час в МТСБУ відсутні законні підстави на здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих на користь позивачів.

Також, в матеріалах справи наявна відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив МТСБУ, з якої вбачається, що відзив представник відповідача обґрунтовує тим, що позовні вимоги зводяться до того, що прийняття рішення про виплату страхового відшкодування по заявленому збитку до закінчення кримінального провадження № 12019160280000240 та набрання законної сили рішення у даній справі. Проте, вважають, що призупинення перебігу строків щодо прийняття рішення про виплату4 страхового відшкодування по заявленому збитку до закінчення кримінального провадження № 1201960280000240 та набрання законної сили рішення у даній справі є незаконним з наступних підстав. Відповідно до висновків зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957 цс 16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен врахувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов від яких залежить можливість її розгляду, із з`ясувати чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтовування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справу зазначені у Постанові Верховного суду у справі № 308/5006/16 від 27.02.2019 року та У Постанові Верховного Суду у справі у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи у відзиві необхідність відмови у задоволенні позову посилається на положення п. 36.2 ст. 36 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та вказує, що перебіг для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням в кримінальній справі законної сили, та оскільки триває на розгляді кримінальне провадження, то слід зупинити розгляд даної цивільної справи ( під час судового засідання заявляв представник відповідача). Слід зауважити, що обов`язок щодо звернення до страховика про виплату страхового відшкодування установлений законом для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Факт настання страхового випадку ніким у справі не оспорюється та зафіксований правоохоронними органами. Представником відповідача не наведено обставини, які б давали підстави для висновку про те, що без судового рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням водія забезпеченого транспортного засобу, розгляд цивільної справи щодо стягнення страхового відшкодування є об`єктивно неможливим і що обставини, які стосуються предмета доказування у даній цивільній справі не можуть бути встановлені судом. Підставою для зупинення провадження у справі є лише наявність кримінальної справи, а саме об`єктивна неможливість розгляду цивільної справи до вирішення кримінальної справи.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявна заява в якій вони просять розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

У відзиві на позов представник відповідача, просив суд розглянути справу за відсутності представника МТСБУ в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з приписами статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (стаття 999 ЦК України).

Нормою частини 3 статті 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

В матеріалах справи наявна копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019160280000240 від 10.12.2019 року, з якого вбачається, що 10 грудня 2019 року біля 17:30 год. по вул. Центральна в с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області відбулося зіткнення автомобіля СУБАРУ ( трібека) р.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця смт. Захарівка Захарівського району Одеської області та мотоцикла МТ-10 р.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця с. Поплавка Великомихайлівського району Одеської області. В результаті ДТП водій мотоцикла ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді переламу лівої ноги. Пасажирка мотоцикла, яка сиділа позаду водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканка с. Поплавка Великомихайлівського району Одеської області - отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому лівого бедра. Пасажирка мотоцикла, яка сиділа по заду водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді переламу лівої ноги ( пасажир мотоцикла).

Також, в матеріалах справи наявна довідка БЛДЦ № 842 та медична картка стаціонарного хворого № 193 від 14.02.2020 року, та Епікриз № 3069, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , 2003 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні у Бесарабському лікувально-діагностичному центрі з 16.12.2019 року по 29.01.2020 року. Діагноз: важка політравма; відкритий перелом лівого стегна зі зміщенням відламків. Закрита черепно-мозкова травма . Струс головного мозку. Травматичний шок ІІІ ступеня. Операція: накладення скелетного витяження.

Це також ж підтверджується історією хвороби з БЛДЦ, медична карткою стаціонарного хворого, виписка із медичної карти амбулаторного хворого.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у ДТП № 65, з якої вбачається, що позивачка перебувала на лікуванні стаціонарно з 16.12.2019 року по 29.01.2020 р. та амбулаторно з 30.01.2020 р по 13.04.2020 р.

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого з БЛДЦ 16.12.2019 року за бажанням матері позивачка ОСОБА_1 була госпіталізована в травматологічне відділення Бесарабського ЛДЦ в стані середньої тяжкості . В БЛДЦ були проведені всі необхідні діагностичні заходи. Проведено передопераційна підготовка. Хірургічні втручання: 21.12.19 відкрита репозиція уламків лівої стегнової кістки, МОС металевої LCP пластиною з гвинтами, дренування. Відкрита репозиція б/б кістки лівої гомілки, МОС титанової LCP пластиною з гвинтами, дренування. Повторна хірургічна обробка рваної рани передньо-медіальній поверхні лівого колінного суглоба, дренування 10.01.2020 хірургічна обробка рани внутрішньої поверхні стегна.

З наявних в матеріалах справи чеків вбачається, що сума витрат на лікування складає: 60000,00 +8862, 28+2642,13 =71504 грн. .

Так, в матеріалах справи немає відомостей про те, що заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП, позивачу ОСОБА_1 наразі відшкодована.

31.08.2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_7 , надала ОСОБА_8 (транспортному) страховому бюро України повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви на виплату страхового відшкодування, яке пов`язане з понесеними витратами на лікування у розмірі 71504,41 грн. До заяв на виплату страхового відшкодування: копія перевідного епікризу пацієнта ОСОБА_1 № 3069 від 16.12.2019 року; оригінал виписного епікризу пацієнта ОСОБА_1 № 193 від 29.01.2020 року; копія довідки про перебування на лікуванні пацієнта ОСОБА_1 № 842 від 14.02.2020 року; копія протоколу Великомихайлівської ЦРЛ № 761 від 13.12.2029 року, оригінали фіксальних чеків витрати на лікування ОСОБА_1 на загальну суму 71504, 41 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тобто Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (даліЗакон№1961-IV), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Приписами ст. 5 Закону №1961-IV визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону №1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно дост.22 Закону №1961-IV,у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1 статті 23 Закону №1961-IV визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілийфізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно з приписами ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогне небезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює,та інших осіб.Шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (правовласності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц зазначено, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою,якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно з приписами пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом,у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 є особою, якій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду здоров`ю. Так позивачу заподіяна: шкода, пов`язана з лікуванням. За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019160280000240 ВІД 10.12.2019 року. Досудове розслідування триває. Проводяться відповідні експертизи.

Підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відмова у виплаті страхового відшкодування чи зупинення виплати до ухвалення вироку у кримінальному провадженні не може вважатись обґрунтованою, оскільки в даному випадку шкода завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, тому відшкодовується незалежно від наявності вини завдавача шкоди. Крім того, доказів на підтвердження того, що позивачу ОСОБА_1 спричинена шкода внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої матеріали справи не містять.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на тримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п 35.2 Закону №1961-IVдо заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди,у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілогоу разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого,у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника,у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, надала перелік документів, передбачених ст. 35 Закону №1961-IV. Представником позивача на підтвердження понесених витрат на лікування та витрат пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 долучено копії виписок з медичних карт, копії листків лікарських призначень, копії виписок із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого, копії фіскальних чеків, копію довідки про тимчасову втрату працездатності.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,незалежно від наявності вини. Враховуючи вищенаведене, вина водія у кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.

З огляду на викладене, суд вважає, що зупинення відповідачем виплати позивачу страхового відшкодування через відсутність рішення у кримінальному провадженні за фактом ДТП, без оспорювання обставин страхового випадку є таким, що порушує право позивача на отримання відшкодування.

Аналіз досліджених доказів та норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переконують суд у тому, що позивачем доведено факт порушення відповідачем його права, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката сторони позивача, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем наданий договір про надання професійної правничої ( правової) допомоги № 2669 від 24.06.2020 року , детальний розрахунок робіт ( наданих послуг) виконаних для надання правничої ( правової ) допомоги від 23.12.2022 року.

Отже, позивачем надано суду належні докази несення нею витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 18000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 15, 81-83, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю фізичної особизадовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) шкоду, пов`язану з лікуванням в розмірі 71504,00 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02002, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02002, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) на користь держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька

Повний текст рішення складено 30 червня 2023 року.

Суддя Н.С. Чернецька